Маленькі, але дуже привабливі альпійські поселення в Європі
У сучасній географії існує поняття «карликові держави». Вони поступаються за площею Люксембургу (близько 2,6 тис. км2). Часто як критерій використовується і чисельність населення - не більше одного мільйона осіб. Так чи інакше, під ці критерії підходить сім всесвітньо визнаних європейських держав: Люксембург (2,6 тис. км2), Андорра (468 км2), Мальта (316 км2), Ліхтенштейн (157 км2), Сан-Марино (61 км2), Монако (1,95 км2) і Ватикан (0,44 км2).
Придбання нерухомості в «малих» країнах Європи, та ще й найдорожчих, має швидше іміджевий характер, аніж якийсь практичний інтерес. Тому сім разів подумайте, перш ніж продавати свою нерухомість із надією осісти десь у Ліхтенштейні. Звичайно, вкладені гроші не пропадуть – це зрозуміло. Але й заробити там ви особливо не зможете.
Мальта: нове будівництво пригальмувало ціни
Столиця республіки Мальти - Ла-Валетта. Великий магістр Мальтійського ордену Жан де ла Валетт заснував це місто в 1566 році і дав йому своє ім'я. За площею Мальта займає 316 км2, а її населення становить 402 тис. осіб.
Забудова на Мальті – одна з найдавніших. Житлові будинки там ще в XV-XVII століттях створювали італійські архітектори, такі як, наприклад, Франческо Лапареллі. Місто зберегло середньовічне планування, і сусіди в багатьох будинках можуть за руку привітатися через вулицю, стоячи кожен на своєму балконі. Сучасні ж будинки зберігають у своєму стилі наступність по відношенню до старовинних, а з часом до мальтійської архітектури додався певний східний колорит. Як і в колишні часи, переважають будинки в три-чотири поверхи, зовні чимось схожі на римські інсули.
Уряд Мальти останніми роками активно прагне до залучення іноземного капіталу в свою економіку, створюючи привабливі податкові пільги для міжнародних інвесторів та підприємців. Незважаючи на те, що на Мальті високий рівень життя, вартість проживання тут загалом нижча, ніж у Європі.
За законом, той, хто бажає придбати нерухомість на Мальті, може і не бути постійним жителем цієї держави. Однак вартість купленої власності повинна бути вищою за 72 тис. доларів за квартиру і 119 тис. доларів за будинок. Нерухомість на Мальті користується стабільним попитом і завжди в ціні. Середня квартира коштує 770 тис. євро, а середня вілла – півтора мільйона. Ціна ж квадратного метра тут становить у середньому 3 500 євро.
Прибутковість мальтійської нерухомості, за свідченням представника компанії Polaris-Malta Едварда Годоні, становила у 2004 році – 13,73%, у 2005 році – 10,5%. У 2006 році вона впала до 6,3%, а у 2007-му – до 3,7%, хоча наприкінці 2006 року аналітики прогнозували 12,5-відсоткове зростання. На думку Едварда Годоні, зростання цін на мальтійську нерухомість сповільнилося у зв'язку з розгортанням широкого будівництва, зокрема й багатоповерхового. Традиційно високий попит тепер компенсується достатньою пропозицією.
Люксембург: квартири доступні
У перекладі зі старонімецької його назва означає «малий замок». Основу економіки країни становить розвинена сфера послуг, головним чином фінансових. Будучи на 176 місці у світі за територією і на 171 за населенням, ця країна посідає перше місце у світі за розподілом ВВП на душу населення – 81 511 доларів. Тому не дивно, що Люксембург має найдорожчу в Європі нерухомість.
Річка Альзет, що утворює разом із притоками глибоку долину, в якій розташовані прекрасні зелені парки, ділить столицю на дві частини - Верхнє і Нижнє місто. Ці частини з'єднані між собою мостом Адольфа, який колись був найбільшим кам'яним мостом у світі, і мостом Великої Герцогині Шарлотти. Основні архітектурні пам'ятки розташовані у Верхньому місті: руїни римської сторожової вежі, скельна капела Сен-Кірен (VI і XV ст.), готична церква Сен-Мішель (XVI ст.), Палац юстиції (XVI ст.), собор Нотр-Дам (XVII ст., бароко), а також ратуша, побудована в стилі класицизму в XIX столітті. У Нижньому ж місті розташовані банки, правління компаній та численні пивоварні заводи.
Однак Люксембург із населенням у 76 420 осіб аж ніяк не єдине місто країни. Крім нього у великому герцогстві є такі міста як Еш-Сюр-Альзет (24 тис. осіб), Діферданж (15,7 тис.), Дюделанж (14,7 тис.) і Санем (11,5 тис.).
Широке житлове та індустріальне будівництво велося в країні в XIX – на початку XX століття. Тоді були збудовані робітничі поселення поблизу міст Еш-Сюр-Альзе та Дюделанж. З тих пір будівництво будинків не носило масового характеру, і більшість із них виконано за індивідуальними проектами.
Скільки ж коштує люксембурзьке житло? Середня ціна квадратного метра в місті Люксембурзі становить близько 4 000 євро або 5 900 доларів за м2. Середньостатистична квартира коштує приблизно 260 тис. євро. За ці гроші можна купити квартиру з однією спальнею, однією ванною, великим балконом і гаражем у престижному районі Лімпертсберг у північно-західній частині столиці.
За свідченням Надії Вельо, власниці агентства Immo-Reflex, стандартною квартирою в Люксембурзі вважається 65-метрова. Такий тип квартир тут найбільш поширений і користується найбільшим попитом.
І якщо ми вирішимо продати двокімнатну в спальному районі своєї столиці в панельному будинку за 200 тис. євро (це наш своєрідний «індикатор», який ми застосовуємо для більшої наочності в оглядах зарубіжної нерухомості), то придбаємо 58-метрову однокімнатну, за рівнем комфорту приблизно відповідну столичній двушці. Але плюс до неї – вид не на відгороджену зеленим парканом залізницю, а на прекрасний краєвид із готичних будиночків на фоні порослих ялинками гір.
Однак більшість жителів Люксембургу, як самі люксембуржці, так і іммігранти, частка яких у населенні країни становить 37%, вважають за краще не купувати житло, а винаймати. Нижня межа орендних цін – €1 тис. на місяць. Аналітики оцінюють прибутковість найдорожчої у світі нерухомості в 7-7,3%, але треба мати на увазі, що цей показник може знизитися, оскільки зростання цін у Європі за останній рік сповільнилося.
Ліхтенштейн: важко бути іноземцем
Князівство Ліхтенштейн займає за територією 189 місце у світі та 187 за населенням (35 тис. жителів, з них більше третини - іноземці). Столиця країни - п'ятитисячне місто Вадуц. Крім нього, в країні є 11 сіл, два з яких – 2,5-тисячний Шан та двотисячний Бальцерс самими ліхтенштейнцями вважаються містами.
З 160 квадратних кілометрів території князівства забудовано зараз 40,4 км2 – 25,2%. При цьому залишається ще 20,6 км2 (12,9%) придатних під забудову земель. Однак більшість житлових будівель виконано в готичному стилі, а побудовані вони в незапам'ятні часи пізнього Середньовіччя. І не дивно, що ринок нерухомості князівства Ліхтенштейн чи не найконсервативніший у Європі. Більше того, він найзакритіший для іноземців - без виду на проживання на більшій частині її території вам нічого не продадуть навіть за дуже великі гроші.
Країна не входить ні до Європейського Союзу, ні до Шенгенської зони, а тому відкривати кордони для вільного пересування капіталів нікому не зобов'язана. Згідно з чинним з 1985 року законом про продаж нерухомості іноземцям на території Ліхтенштейну та Швейцарії, приїжджі без виду на проживання можуть претендувати на купівлю нерухомості лише в строго визначених владою місцях.
Єдиною умовою придбання є проходження федеральної перевірки на основі анкети, що заповнюється здобувачем. Потім він укладає договір про купівлю нерухомості, що засвідчується місцевим адвокатом. Присутність адвоката також і з боку покупця лише вітається. Предметом цього договору є або придбання вже існуючої нерухомості, або будівництво нового будинку.
Угоди, до речі, укладаються поетапно: при підписанні контракту, при оформленні прав власності та передачі ключів. При цьому від підписання контракту до передачі ключів проходить, як правило, рік. Та й із нашою столичною двокімнатною квартирою в Ліхтенштейні робити нічого - будинки поквартирно практично не продаються: в основному тут купують або особняки, або прибуткові будинки цілком.
За даними Олександра Вебера, представника берлінського агентства Volkswohnung, прибутковість ліхтенштейнської нерухомості як була низькою в попередні роки, так низькою і залишилася. Вона становить від 2,2% до 3,4%. Нерухомість Ліхтенштейну в ціні особливо не зростає, вона і без того в середньому дорожча, ніж у Європі.
Договори на оренду нерухомості в Ліхтенштейні укладаються на фіксований період – не менше півроку. У разі наміру виїхати, орендар зобов'язаний попередити за два-три місяці. Щоправда, і орендодавець не має права підвищувати орендну плату частіше, ніж раз на два роки. Орендні ставки на квартири знаходяться в межах від €600 до €3.500 на місяць, але дорога оренда зустрічається значно частіше, ніж дешева.
Деякі жителі князівства винаймають житло в одного і того ж домовласника з покоління в покоління. Тому якщо вже ви хочете вкласти гроші саме в Ліхтенштейн, купіть прибутковий будинок і займайтесь орендою, адже відповідно до §§1090-1125 типового ліхтенштейнського закону про оренду зразка 1975 року, орендодавець завжди правий.