Гурманом можеш ти не бути, звичай дотримати - зобов'язаний!
Новий рік і Різдво - свята особливі. Скажіть, до яких ще свят ви так старанно готуєтеся? Та ні до яких! А тут усі бігають, метушаться: треба купити і поставити ялинку, прикрасити квартиру, обрати хороший подарунок, привітати рідних і друзів і приготувати святковий стіл, а ще не забути добре поїсти, дотримати приємні традиції і повеселитися... так, як це роблять за кордоном.
За народними повір'ями у новорічну ніч відбуваються різні чудеса. Наприклад, в Італії вода в одній із місцевих річечок опівночі під Новий рік на мить зупиняється і стає золотою. За традицією італійці їдять виноград, що засох у гронах, виноградинки якого нагадують золоті монети. Кажуть, хто більше їх з'їсть, той більше й заробить.
У багатьох країнах, зокрема Іспанії, Кубі, Португалії, виноградна лоза вважається символом достатку, здоров'я і сімейного вогнища. Тому за звичаєм у новорічну ніч з кожним ударом годинника з'їдають по виноградинці (свіжій або сушеній) і загадують бажання: дванадцять ударів - дванадцять заповітних бажань на кожен місяць нового року.
У Болгарії господарі й гості збираються на Новий рік за святковим столом, і в усіх будинках на три хвилини гасне світло. Цей час називається хвилинами новорічних поцілунків, таємницю яких зберігатиме темрява.
У Китаї, перед тим як готувати новорічну їжу, ментально очищають свій дім. А робиться це так: треба відкрити на кілька хвилин усі кватирки й уявити, що через них з дому йде все віджите, непотрібне, сумне. Потім закрити їх, запалити свічки, увімкнути спокійну тиху музику, сісти в крісло, розслабитися. Уявити, що весь негатив, який залишився в домі, стікає до полум'я свічки, згоряє в ньому, а навкруги очищається простір, який постійно збільшується, огортає вас, ваших близьких, кімнату, дім і, природно, те місце, де готуватиметься новорічна, очищена трапеза.
На Британських островах поширений звичай впускання нового року - символічний рубіж переходу від минулого життя до нового. А полягає він у наступному: коли годинник починає опівнічний бій, відчиняють задні двері дому, щоб випустити старий рік, а з останнім ударом годинника розчиняють передні двері, впускаючи новий рік. Обов'язкова недільна меса традиційно завершується неодмінним сімейним обідом.
Латиноамериканці свято шанують сімейні традиції, особливо ті, що стосуються приготування святкових новорічних страв. Рецепти, відкриті якоюсь прапратіткою, дбайливо записують у величезну товстезну книгу у важкій темно-червоній палітурці, і кожна молода господиня цієї родини вносить свою лепту в традиційну південну кухню.
У всіх у нас одна біда - їсти хочеться завжди!
Новорічний стіл польської родини зазвичай складається з 12 кулінарних творінь, серед яких немає жодного м'ясного. Натомість обов'язкові різноманітні рибні закуски, грибний суп, ячна каша з чорносливом, кльоцки з маслом, а на десерт - улюблений шоколадний торт.
Солодке люблять і французи. Давним-давно у Франції у святвечір господар урочисто заносив у дім велику колоду - Yule log, яку збризкував оливковою олією, вином, підігрітим із приправами, і клав у домашнє вогнище. Вірили, що тріски цієї колоди цілий рік берегтимуть дім від пожеж і біди. Наприкінці XIX століття одного паризького кондитера ця традиція надихнула на створення святкового торта у формі колоди. Так з'явився різдвяний бісквітний рулет, прикрашений шоколадним кремом, грибочками та листочками з крему і безе.
Італійці люблять суп із сочевиці та круті яйця. А кондитерські вироби заведено робити з додаванням у тісто виноградного соку, меду та горішків усіх видів.
Іспанці обожнюють мигдаль і марципанову масу, що неможливо не помітити в різдвяній кухні. Тут готують турон - ласощі зі збитих білків, подрібнених горіхів, цукру та меду. Спочатку все змішують, підігрівають, потім охолоджують на рисовому папері та подають, нарізавши невеликими шматочками.
У Нідерландах існує особливий новорічний напій - слем. Його готують із гарячого молока, у яке кладуть чай, цукор, цедру лимона, шафран, гвоздику та мускатний горіх. У Фландрії на обід подають рис, смажене м'ясо та пудинг. Різноманітні види новорічного печива, хліба, вафель. Форми для новорічних тортів прикрашаються вправним гравіюванням і написами.
У Бельгії до Різдва печуть печиво з пісочного тіста - спекулаас, яким не лише ласують, а й прикрашають ялинку. Перші різдвяні враження бельгійських дітей - це аромат свіжої ялинки та неповторний запах спекулаас.
Японці ж солодощам віддають перевагу більш «інтелектуальній» їжі. Жителі Країни вранішнього сонця люблять морські продукти, багаті на йод, який змушує активно працювати мозок. Тому на Новий рік японки неодмінно пригощатимуть своїх рідних і близьких стравами з морської капусти, різноманітної на смак і колір риби, а також із гороху, бобів і смажених каштанів.
Французи не уявляють собі зустріч Нового року без традиційної смаженої індички. А говорячи про свою сімейну спадщину, неодмінно згадують про дотримання родових традицій, певних родинних ритуалів, які передаються з покоління в покоління.
Американцям, у яких саме соціально-економічний устрій змушує дітей дуже рано покидати сім'ю та самостійно піклуватися про хліб насущний, зберегти дух і традиції роду непросто. Зате вони вміють напрочуд дружно відзначати свята. Чого вартий День подяки, коли на столі з'являється приблизно той самий набір страв - індичка, журавлинне желе, кукурудза в качанах і гарбузовий пиріг, - а на вулицях не побачиш жодної душі.
А от угорці цього вечора нізащо не стануть їсти птицю, свято вірячи в прикмету: щастя, немов птах, змахне крилами й полетить.
З тієї ж причини немає птиці і за різдвяним австрійським столом - свято зустрічають коропом, тушкованим у соусі з пива та крихт імбирного пряника. На десерт подають млинці з сиром, які запікають у яєчно-молочному кремі та поливають карамельно-абрикосовим соусом.
У Греції на Різдво подають пиріг «Василопіта». Два шматки відкладають Христу і святому Василію, потім пиріг ділять за старшинством між членами родини.
Англійці на свято обов'язково подають жирний фруктовий пудинг. Коли господиня готує тісто з яловичого жиру, крихт хліба, родзинок, яєць, коньяку, цукатів, молока та хересу, кожен член родини має хоча б раз символічно перемішати його - щоб щастило в новому році. Варять пудинг на водяній бані, загорнутим у полотно. Традиційно його роблять задовго до Різдва і підвішують у холодному місці для «дозрівання» на кілька тижнів. Перед тим як подати на стіл, пудинг розігрівають на тій же водяній бані, потім викладають на блюдо і ховають у ньому на щастя кілька символічних дрібничок - срібну монетку, ґудзик. Блюдо поливають коньяком, підпалюють і подають до столу.
А ось у Празі віддають перевагу іншим напоям. Напередодні Різдва на вулицях міста продають глінтвейн, ромовий пунш, грог і смажені горішки. А ще чехи люблять здобне святкове печиво.
Ось так проводять ніч їжі іноземці. У нас теж є свої новорічні традиції - все той же олів'є, бризки ігристого шампанського, яке незмінно нагадує про те, що доля іронічна, а пара легка.