Інформаційно-аналітичний дайджест для всіх, хто їде за кордон або залишається вдома
Зона закону

Рекетири повернулися з мігрантами

Рекетири повернулися з мігрантами

Українці та росіяни все частіше потрапляють до чеських поліцейських зведень щодо злочинності та нелегальної міграції

Як повідомляє «Радіо Прага», Центр по боротьбі з організованою злочинністю (NCOZ) вважає новою формою загрози безпеці повернення в російськомовному середовищі такого явища як рекет. «Ця злочинна діяльність характерна, перш за все, для осіб з українським громадянством, чиїми жертвами стають їхні земляки, які займаються бізнесом у Чеській Республіці», – зазначено в тексті доповіді.

Знову з'явилася відпрацьована на пострадянському просторі схема «кришування», коли підприємцю пропонується «платити за захист», а в разі відмови розправою погрожують і йому, і його родичам в Україні, повідомляє Центр по боротьбі з організованою злочинністю.

Фахівці вважають, що посилення контролю з боку чеських фінансових органів знизило кримінальні доходи від незаконних податкових маніпуляцій, і злочинним структурам доводиться шукати інші джерела отримання грошей.

Крім того, Центр зазначає, що російськомовні та азійські кримінальні структури спираються на свої сильні діаспори всередині Чехії. Також вони пов'язані з зарубіжними злочинними угрупованнями, займаючись широким спектром кримінальної діяльності – від контрабанди наркотиків до впровадження в грошові потоки фондів ЄС та податкових злочинів. У Чехії відмивають гроші, отримані в інших країнах, використовують офшорні схеми, займаються корумпуванням чеських держслужбовців і політиків на всіх рівнях, налагоджують зв'язки з місцевими злочинними структурами, створюють підставні фірми, залучають хакерів.

У доповіді також зазначено: «За розглянутий період було зафіксовано збільшення кількості випадків, коли кримінальні авторитети російськомовних ОЗУ використовували для проникнення до Євросоюзу офіційні закордонні паспорти України з окупованої території України (Крим, Донецьк та Луганськ), для отримання яких використовувалися змінені дані якогось громадянина України, який проживає на території, контрольованій проросійськими сепаратистами».

Фахівці Центру пояснюють, що оскільки Україна вважає ДНР та ЛНР частиною держави, мешканцям, які там проживають, на їхній запит видаються українські закордонні паспорти, чим і користуються представники криміналітету, яким такий паспорт дозволяє в'їжджати на територію Євросоюзу в рамках безвізового режиму.

Центр по боротьбі з організованою злочинністю також нагадує, що нелегальне працевлаштування іноземців як підвищує ризик вчинення щодо них злочинів, так і погіршує криміногенну обстановку в країні в цілому. Поліція у справах іноземців повідомляє, що за 2018 рік було виявлено 4992 іноземці, які перебувають на території країни нелегально, тобто без відповідних документів. За останні три роки їхня кількість – близько п'яти тисяч – залишається приблизно однаковою.

З 2008 року пальму першості тут утримують громадяни України, за винятком 2015 року, на який припав пік міграції з Північної Африки та Близького Сходу, – Чехію біженці тоді використовували як транзитну країну на шляху до Німеччини. За минулий рік було виявлено 1500 нелегально перебуваючих у країні українців, що становить 30% від загальної кількості. На другому місці опинилися молдавани, на третьому в'єтнамці. Громадяни Росії були четвертими за чисельністю, а Грузії – п'ятими.

Як правило, нелегалів виявляють на будівельних майданчиках, під час проведення спецоперацій, а також у ході цілеспрямованих перевірок документів у місцях концентрації іноземців. Найбільше українських нелегалів було знайдено в Празі – половина від загальної кількості, а також у Південній Моравії та в Устецькому і Пльзенському краях. МВС повідомляє: «Більшість громадян України легально в'їжджає до Шенгенської зони, однак деякі не дотримуються дозволеного терміну перебування або дії візи».

Загалом нелегально на території Чехії перебували громадяни 110 країн, з яких 3% – з країн Євросоюзу: словаки, румуни, литовці, поляки та болгари, які порушили рішення про депортацію.