Ідея безумовного доходу крокує планетою: британцям теж радять роздати безкоштовні гроші
Як зазначає Бі-бі-сі, автори доповіді вважають, що гарантований мінімальний дохід допоможе найбіднішим верствам населення і зробить ринок праці більш гнучким. У 2020-ті роки економіку країни очікують значні зміни, йдеться в доповіді, «багато робочих місць буде автоматизовано, сильніше відчуватимуться результати зміни клімату, і все більшій кількості людей знадобиться поєднувати роботу з доглядом за родичами».
Звідки безкоштовні гроші?
Британське королівське товариство заохочення мистецтв, промисловості та комерції (RSA) пропонує створити державний суверенний фонд, з якого двічі на рік кожному громадянину виплачувалося б по п'ять тисяч фунтів стерлінгів. Щоб наповнити цей фонд, влада планує позичати на ринку, а також запровадити збори з корпорацій, що виводять активи з-під оподаткування. До фонду підуть і доходи від вкладень у довгострокові інфраструктурні проєкти.
Критики пропозиції вже заявляють, що створення подібного фонду лише збільшить податковий тягар для населення. Інститут Адама Сміта вважає, що слід лише скасувати всі існуючі соціальні виплати і замінити їх єдиним гарантованим доходом, який видаватиметься без будь-яких умов.
Автори доповіді RSA попереджають, що багато сімей у найближче десятиліття зіткнуться з економічними труднощами, якщо не будуть вирішені проблеми, спричинені автоматизацією праці, «брексітом» і старінням населення. «Якщо ми не змінимо наше ставлення до цієї проблеми, нічого не зміниться. Бо колишній принцип – чим більше працюєш, тим більше отримуєш, – більше не діє», – каже Ентоні Пейнтер з Королівського товариства.
Якщо у людей буде гарантований дохід, хоч і мінімальний, багато хто зможе, наприклад, якийсь час працювати на півставки, щоб у звільнений час вчитися чомусь новому або підвищувати кваліфікацію, вважають автори доповіді RSA.
За і проти безкоштовних грошей
Як зазначає Бі-бі-сі, ідея забезпечення всіх жителів країни базовим доходом не нова, але, в основному, так і залишилася теорією, через яку вже давно ламають списи економісти, соціологи, психологи та політики.
Першим ідею гарантованого мінімального доходу запропонував англо-американський філософ і публіцист Томас Пейн ще в 1797 році у своєму памфлеті «Аграрна справедливість». Впливові економісти минулого століття Мілтон Фрідман і Фрідріх фон Гаєк вважали, що гарантований дохід у тій чи іншій формі є найкращим способом подолати бідність.
Багато політиків у різних частинах світу, від Британії до Канади, від США до Іраку кажуть, що з цікавістю придивляються до ідеї гарантованого доходу, але хочуть спочатку досконально вивчити всі можливі наслідки.
У 2016 році жителі Швейцарії проголосували на референдумі проти пропозиції виплачувати кожному дорослому громадянину по 2500 франків (2418 доларів) на місяць, а неповнолітнім – чверть цієї суми. Противники цієї ідеї посилалися на пов'язані з нею неприпустимо високі витрати, а також заявляли, що вона заохочуватиме людей до того, щоб кидати роботу – особливо низькооплачувану, ручну працю.
Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) опублікувала доповідь, у якій йдеться, що результати запровадження гарантованого доходу залежатимуть від існуючої системи оподаткування та соціальних послуг у кожній окремій країні. При цьому ОЕСР зазначає, що цей план може виявитися надзвичайно дорогим для скарбниці і мало вплине на рівень бідності. Більше того, ОЕСР зазначає, що якщо ця схема фінансуватиметься за рахунок скасування існуючих соціальних виплат, то рівень бідності може підвищитися.
Багато економістів вважають, що базовий дохід може фінансуватися лише шляхом підвищення податків, що навряд чи сподобається більш забезпеченим верствам населення, оскільки саме на їхні плечі ляже обов'язок платити більше.
Практика роздачі безкоштовних грошей
Фінляндія. Влада Фінляндії довільно обрала дві тисячі осіб з числа безробітних, які отримують найнижчі допомоги. Сума базового доходу для цих людей мало відрізняється від того, що вони отримували шляхом допомог – 560 євро на місяць.
Аляска. У цьому штаті існує Перманентний фонд добробуту, з якого раз на рік платять дотації всім жителям штату. Фонд фінансується податками на нафтовидобувну промисловість, і, відповідно, щорічні виплати варіюються залежно від доходів компаній, що оперують на Алясці.
Канада. У 1970-х роках гроші роздавали жителям містечка Дофен, провінція Манітоба. Канадський експеримент тривав чотири роки, серйозних змін у ставленні громадян до роботи не виявив, але показав поліпшення в соціальній сфері.
Шотландія. Влада проводить пілотний проєкт серед довільно обраних безробітних у чотирьох місцях – Глазго, Единбурзі, Файфі та Північному Ерширі.
Іран. Іран став першою країною у світі, яка встановила гарантований мінімальний дохід для всіх громадян країни. Захід був прийнятий у 2010 році, з одночасним скасуванням субсидій на бензин. Сума невелика – приблизно 40 доларів на місяць.