У своєму прес-релізі експерти ФАО зазначають, що «комахи можуть бути чудовим джерелом білків і вітамінів. У жуках, кониках і метеликах міститься стільки ж білка, скільки, наприклад, у м'ясі чи рибі, а личинки багатьох комах містять важливі вітаміни та мінеральні речовини». Як повідомляють фахівці ФАО, для людини їстівними є близько 1,4 тис. видів комах. Їх їдять у 36 африканських, 29 азійських та 23 країнах Північної та Південної Америки. Причому в одних державах це делікатес, в інших – частина щоденного раціону. У ФАО серйозно розглянули «можливості ефективного користування лісами, в яких живуть їстівні для людини комахи, а також питання їх збору, упаковки, поширення та споживання».
Вітчизняні експерти з подивом поставилися до ініціативи ООН. У XXI столітті існують набагато ефективніші способи нагодувати населення. У всякому разі, для таких країн, як Росія, ця пропозиція звучить просто безглуздо.
«Пошук нових джерел харчування завжди був однією з найважливіших наукових проблем, – зазначив директор Інституту харчування РАН Віктор Тутельян. – Але в Росії існують невичерпні можливості підтримувати продовольчу безпеку традиційними способами протягом ще дуже багатьох років, тому про комах нам думати нічого. Та й у світі загалом є набагато актуальніші теми. Скажімо, сьогодні існують дуже потужні розробки у сфері натуральних біотехнологій – я кажу, перш за все, про генетично модифіковані продукти. На цю тему постійно спекулюють політики та журналісти, але ж йдеться про добре розроблену наукову галузь із величезними перспективами, яку вже активно використовують країни, що мають проблеми із забезпеченням населення харчуванням. Скажімо, Китай уже давно повним ходом розвиває ГМО. На жучків-павучків вони чомусь ставку не роблять».
Втім, зазначає експерт, повністю ігнорувати представників комашиного світу теж не обов'язково: «Якщо й говорити про комах як їжу, то скоріше як про екзотику, для отримання нових відчуттів. Я, правда, ще не пробував нічого подібного. Крокодилів, кенгуру, змій, страусів їв, а в Південній Кореї хотів спробувати якусь лялечку комахи, але не зміг – неприємно. А мій друг, онколог, проковтнув і живий, як ні в чому не бувало».
Для самих господарів конференції – тайців – комахи екзотикою точно не є. Кореспонденту в Бангкоку довелося спостерігати трапезу, в якій основною стравою були два види мурах. Одних поливали гарячою олією і, таким чином, їли вже засмаженими, а інших посипали на гірку рису і їли живцем. У Тайбеї - столиці невизнаної Китайської Республіки на Тайвані, кебаб із сарани можна замовити в будь-якому ресторані, окрім дешевих (ця страва – досить дорогий делікатес).
Із задоволенням їдять сарану і на Сході, адже і Тора, і Коран вважають її, відповідно, кошерною, або халяльною. Сарану готують досить просто – живцем смажать у киплячій олії. Мертві «суперконики» в їжу не придатні, бо вони, як стверджують гурмани, сильно гірчать. Цікаво, що в давнину на Близькому Сході мешкало багато видів сарани, але євреям не заборонялося харчуватися лише чотирма. Однак у сучасній «Енциклопедії положень кашруту» ортодоксальним іудеям взагалі не рекомендують їсти сарану, тому що за минулі тисячоліття іудеї втратили можливість відрізняти дозволені види від недозволених. Втім, з автором цієї енциклопедії Авраамом Дері не згодні інші релігійні авторитети. Так, рабин Аарон Зельман вважає, що цілком можна покластися на вихідців з Ємену та Марокко, яким передалися знання про «правильну» сарану, втрачені їхніми європейськими одновірцями.
У Росії все це здається прикладом чужої та далекої культури, але нетрадиційні джерела харчування швидко поширюються і тут. Багато в чому завдяки носіям кулінарних традицій з інших країн. Так, нещодавно в Москві спіймали в'єтнамця, якого голод змусив харчуватися вуличними голубами. Тепер йому загрожує невеликий штраф. Нерідкі випадки поїдання і різного роду бродячих тварин. Щоправда, до комах у країні досі ставляться то недоброзичливо, то, навпаки, надмірно доброзичливо. У всякому разі, в їжу їх не вживають зовсім (якщо не рахувати все тих же дорогих східних ресторанів з екзотичним меню).
Навіть у тих південних республіках колишнього Радянського Союзу, де частка голодуючих досі досить велика, комахи як їжа не приживаються, хоча меню «кухні для бідних» досить широке. Скажімо, в Киргизії відомо чимало рецептів приготування «каші з сокири». Старожил міста Токмак (у 100 кілометрах від столичного Бішкека) Жалдизбек розповів журналісту, що суп найкраще варити з листя конюшини. На його думку, ця рослина також добре йде як начинка при варінні мантів. Далі за списком – кора дуба. Її використовують для приготування «деревного бульйону». Навіть із соломи киргизи примудряються варити щось їстівне.
Наскільки метелики та коники кращі за пельмені з конюшиною, судити складно, це справа смаку, але за багатством вітамінів і білків з вуглеводами комахи, звісно, набагато корисніші. Тому поради ФАО можуть виявитися для багатьох вельми доречними. А ще кажуть, що ООН – марна організація...
Роман ДОБРОХОТОВ, Валентин БОЙНИК, Жанна ЗАХАРОВА. 