Безвізовий режим з європейськими країнами відкриває для українців нові можливості
Як зазначає у своїй публікації видання EurasiaNet.org, безвіз іде в загальному руслі з іншими реформами в Євросоюзі. Польська влада, прагнучи подолати нестачу робочих рук у країні, стимулює легалізацію трудових мігрантів, насамперед українців, для яких з нового року буде ще раз лібералізовано режим працевлаштування. Поступово розширюються можливості для працевлаштування українських громадян і в інших країнах ЄС. Так, для працевлаштування або здобуття освіти в Євросоюзі, як і раніше, доводиться отримувати відповідні візи. Але безвіз дає можливість зорієнтуватися на місці, що дозволяє більш успішно влаштуватися.
За перші три місяці дії безвізу – з 11 червня по 11 вересня – поїздки до ЄС здійснили 5 мільйонів 799 тисяч 360 українців (або 14,5% 40-мільйонного населення країни). Загальна кількість громадян, які здійснили поїздки за біометричними паспортами, що дають право користуватися безвізом, склала 1 413 178 осіб. З них безвізом скористалися лише 235 тисяч 795 (0,6% населення). Таким чином, навіть у більшості власників біометричних паспортів теж були візи.
Дані цифри демонструють, що «залізної завіси» між Україною та Євросоюзом не існувало і до безвізового режиму. Але завдяки безвізовому режиму українці отримують можливість планувати візити до ЄС вже як звичайну поїздку.
Чутки про те, що на в'їзді до Європейського Союзу від українців вимагатимуть суворого дотримання всіх правил, на кшталт наявності від 50 до 100 євро на кожен день перебування, за минулі п'ять місяців не підтвердилися. Ставлення до в'їжджаючих лояльне, кількість відмов мінімальна, і зазвичай вони пов'язані або з минулими порушеннями, що призвели до заборони на в'їзд до ЄС, або з невиразними відповідями на питання про мету візиту. Тим, хто слабо знає іноземні мови, рекомендують роздрукувати англійською мовою (або мовою країни, через яку вони мають намір в'їжджати до зони безвізового режиму) відповіді на стандартні запитання: куди, з якою метою, до кого тощо. Таку роздруківку можна подати слідом за паспортом, якщо в ній виникне необхідність.
У рамках безвізової угоди українцям надано право на 90-денне перебування в 34 державах протягом кожних шести місяців. Дізнатися кількість уже витрачених і ще залишених днів безвізу в поточному півріччі можна за допомогою онлайн-калькулятора та інструкції до нього.
Багато українців їдуть до Євросоюзу з метою працевлаштування або навчання. Це можливо, причому легально, хоча сам по собі безвізовий режим не дає права на оплачувану роботу. Але безвізовий режим допускає волонтерство з наданням житла та харчування, а також навчання майбутній професії, як, втім, і взагалі будь-яке навчання, що вкладається в 90-денний термін.
А ось легальна робота на європейському підприємстві, хай і в межах дозволених 90 днів, потребуватиме додаткових документів. Найлояльніше ставляться до працевлаштування українців у Польщі. Тим не менш, і там необхідно оформити дозвіл на роботу, що, по-перше, гарантує від висилки з подальшою забороною на в'їзд, а, по-друге, дає певний правовий захист. Робота, пов'язана з відрядженням до країни ЄС від іноземного підприємства, в тому числі й з іншої країни Євросоюзу, де вже оформлена робоча віза, також потребує спеціальної візи, т.зв. «візи ван дер Ельста» (van der Elst visa), яку потрібно попередньо, за два-три тижні, отримати в консульстві країни, куди має відбутися поїздка. Втім, зазвичай такі візи видають без особливих проблем.
Незважаючи на ці обмеження, за 90 днів перебування в ЄС можна встигнути дуже багато. Наприклад, вивчити попит на свою спеціальність, знайти відповідне місце та домовитися з роботодавцем, пройти короткострокові курси, скласти іспити. У мережі доступні інформаційні брошури, присвячені навчанню та легальному працевлаштуванню в країнах ЄС. Багато корисної інформації про можливості та заборони можна почерпнути на сайті «Відкрий Європу».
Віталій Махінько, лідер незалежного профспілки «Трудова солідарність», який займається захистом прав українських робітників у Польщі, зазначив в інтерв'ю EurasiaNet.org, що в результаті введення безвізового режиму «стали зникати посередники з працевлаштування, а також ділки, які нелегально торгували документами для отримання робочої візи. Українці можуть їхати до Польщі та знаходити роботу самі. Побоювання, що безвіз збільшить кількість нелегалів, не виправдалися». Махінько каже, що затребувані всі спеціальності, особливо в Польщі, «немає такого, як раніше, коли потрібні були лише будівельники та сезонні робітники».
Але він також зазначає, що не все гладко: «Ми щодня отримуємо від трьох до восьми звернень, за якими треба щось робити. Українські інститути, які мають захищати інтереси громадян, не виконують своїх функцій. Так, під час страйку будівельників у Варшаві, консул замість того, щоб надати нам підтримку, вимагала, щоб страйкарі розійшлися, погрожуючи викликати поліцію та прикордонну службу Польщі, щоб їх заарештувати та депортувати. Польські правоохоронці теж не рвуться вирішувати проблеми українських робітників. Незнання мов – теж гостре питання для українців. Часто трапляється, що фахівці з високою кваліфікацією не можуть реалізуватися через незнання мови».
Таким чином, введення безвізового режиму з Євросоюзом нічого радикально не змінило. Це нагадує фразу Іллі Ільфа: «У фантастичних романах головним було радіо. При ньому очікувалося щастя людства. Ось радіо є, а щастя нема». Безвізовий режим, як і радіо, лише відкриває нові можливості, якими потрібно вчитися правильно користуватися.