На полицях європейських супермаркетів теж можна знайти розбавлену оливкову олію
Польська Gazeta Prawna називає те, що відбувається, «продуктовим расизмом», угорське видання Magyar Idök запитує: «Їжа другого сорту для країни другого класу?», а болгарський таблоїд «24 години» закликає до «опору бідної Європи проти неякісної їжі».
Як зазначає «Російська Німеччина», місцеві політики поділяють обурення преси. «Це неприпустимо і принизливо», – каже прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо про постачання на схід ЄС продукції нижчої якості. Його угорський колега Віктор Орбан впевнений: у харчовій промисловості Євросоюзу процвітають подвійні стандарти, і схід ЄС опиняється нижче заходу в списку пріоритетів.
Подібні претензії й раніше виникали у східноєвропейських споживачів та в пресі, але вперше їх озвучують офіційні особи, до того ж одразу кількох держав. Заклик боротися з цими подвійними стандартами пролунав на зустрічі Вишеградської четвірки (Польща, Чехія, Словаччина та Угорщина), згодом до вимог приєдналися Румунія, Болгарія, Словенія, Хорватія, а також Греція, надалі «продуктовий опір» можуть підтримати й прибалтійські держави.
Старт йому було дано в Словаччині, де в середині лютого були оприлюднені дані тестування 22 ідентичних марочних продуктів харчування, закуплених у словацьких та австрійських супермаркетах. Різниця виявилася помітною – якість більше половини західних товарів вища. Міністр сільського господарства Словаччини Габріела Матечна підтвердила гіпотезу про існування однакової продукції першого та другого сорту, нагадавши, що «наявність двох класів споживачів у рамках ЄС неприпустима». Паралельно порівняння 24 видів продуктів було оприлюднено в Угорщині.
Розмови про дискримінацію східноєвропейських споживачів підтримують політики майже всіх держав на схід від Німеччини, вимагаючи від Брюсселя безумовного введення єдиних норм і правил. Однак доказова база звинувачень слабка. Словацьке дослідження дійсно виявило більшу кількість риби в рибних паличках, що продавалися в Австрії, у шинці виявилося більше м'яса, а в пакетиках з чаєм було більше самого чаю та більший лист.
Однак інші результати тесту ґрунтувалися більше на суб'єктивних відчуттях: експерти заявили, що австрійська моцарела біліша, а вафлі, що продаються в Австрії, краще хрустять. Угорський тест ділиться схожими висновками: місцева кола гірша на смак, шоколадний крем менш ніжний, а какао менше пахне какао. До того ж продукти тут порівнювали з австрійськими два роки тому.
Виробники рішуче відкидають пред'явлені претензії, критикуючи методику тестування. Представники мережі дискаунтерів Lidl та харчового концерну Nestlе заявили, що їхня продукція для Західної та Східної Європи виробляється за єдиною рецептурою відповідно до однакових стандартів. Навіть низка східноєвропейських засобів масової інформації глузливо називає боротьбу з подвійними стандартами в харчовій промисловості «продуктовою революцією», звинувачуючи політиків, які її затіяли, у дешевому популізмі.
Захисники прав споживачів ставляться до порівнянь обережно: можливо, проблема дійсно є, але серйозні дослідження, на які можна було б спиратися, відсутні. Загалом, на думку тих же захисників прав споживачів, пропозиція на ринках східноєвропейських держав низькоякісних продуктів з великою кількістю добавок і консервантів набагато вища, ніж на заході, а свіжа, якісна здорова їжа представлена набагато гірше і коштує значно дорожче.
ПРИБУТОК – ЯК У НАРКОТОРГІВЛІ
Претензії зі Східної Європи сформульовані настільки бездоказово, що поки виробники готові закрити на них очі. Але могутні харчові концерни регулярно стикаються з іншою нетривіальною проблемою – підробкою продуктів харчування, і не лише марочних. Штучний рис або «палене» оливкова олія – далеко не така рідкість, як може подумати звиклий до хорошої якості західний споживач.
Експерти Федерального товариства захисту прав споживачів (Bundesamt für Verbraucherschutz) впевнені, що в цьому бізнесі бере участь організована злочинність. «Прибутки в цій сфері можуть суперничати з доходами від торгівлі наркотиками чи людьми», – керівник відомства Гельмут Чирскі посилається на кримінальну статистику.
Прикладами підробки продуктів харчування захисники прав споживачів називають розбавлену оливкову олію, додавання ароматизаторів у вина, використовувану для приготування жирів пальмову олію з барвниками. Останній хіт у сфері їстівних (вірніше, малойстівних фальшивок) – рис і скляна локшина (фунчоза), що з'явилися на індійському ринку: замість злаку та рисового борошна вони виготовлені з пластику, що, очевидно, виявилося дешевше для зловмисників, ніж створити підробку з нормальних продуктів.
Проблеми споживача, який зіткнувся з підробленими продуктами харчування, можуть бути абсолютно різними. Якщо розбавлена оливкова олія – просто товар нижчої якості, за який доведеться переплатити (10 з 24 сортів оливкової олії з німецьких супермаркетів за результатами тесту, проведеного цієї зими виданням Stiftung Warentest, отримали оцінку «незадовільно»), то інші фальшивки або неправильно вказаний склад продукту можуть виявитися небезпечними для здоров'я: наприклад, заміна фундука на арахіс, не зазначена на упаковці, здатна стати катастрофою для алергіка.
Боротьба з підробками харчових продуктів – складний процес, стверджує голова товариства захисту прав споживачів. Інформатори, здатні повідомити про порушення, практично позбавлені правового захисту: працівник, який вирішив вивести на чисту воду свого недобросовісного роботодавця, швидше за все втратить роботу і може переслідуватися за законом, а от притягнути до відповідальності саму фірму, яка маніпулює рецептурами, виявиться значно складніше.