Виявляється, прихована зайнятість – одна з важливих складових економічного зростання країни
Професор Університету Йоганна Кеплера в Лінці Фрідріх Шнайдер не тільки не бачить згубного впливу тіньової зайнятості на розвинену економіку, але й стверджує: робота по-чорному – одна з важливих складових економічного зростання. Оборот сфери зайнятості, яка вислизнула від уваги податкових органів, тільки в одній Німеччині становить, за деякими оцінками, €351 млрд – це приблизно 15% всієї німецької економіки, і такими солідними цифрами тіньовий сектор не оцінювався з 2004 року. Як вважає професор Шнайдер, у нинішньому році оборот зріс порівняно з 2008-м на 5-7 млрд.
Цифри Фрідріх Шнайдер, який вважається одним з головних експертів з ринку нелегальної зайнятості, отримав на підставі узагальнення даних багатьох соціологічних опитувань, а також в результаті аналізу зростання грошової маси. Як же гігантські суми, що вислизають від держави, допомагають відновленню економіки?
Висновки професора здаються досить прямолінійними і, тим не менше, важко оскаржити їхню реалістичність: гроші, зароблені на чорному ринку праці, не легалізуються і не відкладаються – вони негайно вступають у товарно-грошовий обіг, сприяючи зростанню споживання і тим самим підживлюючи економіку. «Через зростання безробіття, скорочення годин зайнятості та понаднормової роботи у багатьох німців знизився звичний рівень доходів. Наздогнати втрачене люди намагаються, працюючи по-чорному», – стверджує Шнайдер.
З іншого боку, і пропозиція на тіньовому ринку праці в період кризи зростає, оскільки заробляти легально стає важче, а платять роботодавці менше. Три чверті тіньових заробітків німці одразу ж витрачають, і це – дуже значні вливання в економіку, що перебуває в занепаді або просто стагнує. «У поточному році робота по-чорному – благословення для ринку», – сміливо заявляє професор Шнайдер, з точки зору якого недобір коштів до державної скарбниці та систем соціального страхування – менше економічне зло, ніж зниження споживання.
Нелегальна зайнятість особливо поширена в будівництві та серед ремісників – на ці галузі, на думку Шнайдера, припадає 38% чорних заробітків. Другою, з 17% мільярдних оборотів, виявляється сфера послуг, де по-чорному працюють майже всі – від перукаря до няні та прибиральниці. «98% прибиральниць у німецьких будинках працюють без офіційного оформлення, – впевнений австрійський професор. – У цій сфері ми спостерігаємо повне перерозподіл ринку праці на користь нелегального». Третє місце за тіньовим обігом коштів посідає ресторанно-готельна галузь з 16% нелегально працюючих.
Оборот від робіт по-чорному досяг небачених досі масштабів не тільки в Німеччині, але й у найближчих сусідів. Однак – що в Австрії, що в Швейцарії – їм ще далеко до німецьких 14,6% внутрішнього валового продукту. У свою чергу, за оцінками Організації економічного співробітництва та розвитку, Німеччина за часткою нелегального ринку праці в сукупному ВВП знаходиться лише в середині списку 30 країн-членів ОЕСР.
При підрахунку тіньових оборотів враховуються товари та послуги, вироблені та надані в обхід державної скарбниці, зарплати та гонорари, виплачені співробітникам без офіційного оформлення, невраховані в податкових деклараціях доходи від підприємницької діяльності, а також нелегальна зайнятість іноземців на внутрішньому ринку праці.
Петро ЛЕВСЬКИЙ. 