Погодні прояви намагалися передбачити в усі часи
Це сьогодні погода у Вітебську оголошується регулярно по всіх засобах масової інформації. А кілька століть тому доводилося прислухатися до навколишньої атмосфери.
Так, для визначення характеру зими спостерігали за кротами. Якщо вони рили нірки з входами з боку півночі, то зиму треба було чекати теплу. Якщо ж вхід був на півдні, зима обіцяла бути холодною. Захід асоціювався з сухими морозами, а схід – зі сльотою. Також дивилися на вишневі дерева. Адже поки з них не опали листя, випалі сніги не могли стати постійними і покласти початок зими.
Для визначення погоди на майбутню весну звертали увагу на птахів. Якщо граки прилітали до середини березня, то можна було сподіватися на швидке танення снігу. Якщо гуси летіли високо в небі, то повінь обіцяла бути дружною. Коли гуси літали низько над землею, очікували малої води навесні.
Щоб дізнатися, яким буде літо, дивилися на дерева. Вважалося, що зазеленілий раніше за дуб ясен свідчить про сухе і тепле літо, а розпущений раніше за ясен дуб обіцяє літо прохолодне і багате на дощі. Дивилися і на березу з вільхою. Якщо перша розпускала листя раніше за другу, очікували літа посушливого, якщо раніше друга – холодного і неймовірно мокрого. Про висновки, що виникали при одночасному розпусканні листя, замовчується.
Погода в Гродно на осінь також визначалася по птахах і деревах. Полетіли журавлі – осінні негоди не за горами. Якщо ж вони летять високо, то осінь буде теплою і без сльоти. Про те ж говорили багаті горобинові грона. Але свист снігура міг зіпсувати всі ідилічні уявлення про придатну як для роботи, так і для відпочинку осінь. Адже його традиційно пов'язували з початком зими.
Таким чином, погодні прояви намагалися передбачити в усі часи. Але методи в кожну епоху були своїми. При цьому й сьогодні багато хто продовжує судити, наприклад, про величину опадів у літній час за обсягом зимових снігів. Адже погода – це сукупність природних явищ, тому одне завжди невідкладно тягне за собою інше.
_