З тих пір тут мало що змінилося: швейцарці винятково дбайливо ставляться до спадщини предків і до того, що подарувала їм природа. Щороку милуватися всією цією красою сюди з'їжджаються сотні тисяч туристів з усього світу. Частина з них переслідує при цьому й освітні цілі.
Швейцарія - унікальна в мовному відношенні країна, оскільки тут сусідять цілих чотири державні мови - німецька (нею говорить 63,7% населення), французька (20,4%), італійська (6,5%), ретороманська (0,5%). Теоретично всі ці мови рівноправні, на практиці ж перевагу зберігають німецька та французька. Багато хто помилково вважає, що середньостатистичний швейцарець однаковою мірою володіє всіма чотирма мовами. Насправді ситуація, що склалася в останні роки, показує, що освічений житель конфедерації знає свою рідну мову, розуміє ще одну державну, а також пристойно володіє англійською. Саме англійська останнім часом дедалі частіше стає мовою спілкування між представниками різних мовних регіонів країни.
Непроста з лінгвістичної точки зору ситуація в країні обертається суцільним благом для іноземців, які прагнуть розширити свої знання в цій галузі. На відміну від більшості європейських шкіл, що пропонують для вивчення лише одну мову, швейцарці дають можливість вивчати одразу три державні мови, а також англійську і навіть... іспанську. Саме так виглядає «типовий набір» місцевих центрів. Школи, що спеціалізуються на якійсь одній мові, тут радше рідкість, як приклад можна навести школу ESL у Монтре, де викладають лише французьку, та LSI в Цюриху, де ставку зробили на німецьку. Центри, де здійснюється підготовка за якимось одним видом програм, трапляються ще рідше. Так, у Migros Klubschulen спеціалізуються на підготовці до іспитів, bic - business language centre - природно, на бізнес-лексиці.
Швейцарію завжди рекомендують тим, хто вчить (а особливо тим, хто тільки починає вчити) французьку: вважається, що тут вона чиста, без жодних домішок, а говорять нею повільніше, ніж у Франції. З німецькою ситуація складніша, по суті, жодної єдиної мови тут немає: Schwytzerdutsch являє собою безліч діалектів, іноді важкодоступних для розуміння, а горезвісний Hochdeutsch (літературна німецька) швейцарці також вивчають у школі. Щоправда, тут варто зауважити, що в будь-якому центрі викладатимуть саме Hochdeutsch, а не сільські говірки, тож боятися особливо нічого.
На будь-який смак і колір
У Швейцарії є школи найрізноманітнішого калібру: невеликі приватні та великі - на кілька сотень осіб, незалежні та «мережеві». Серед останніх такі міжнародні гіганти, як Berlitz, Eurocentres. Ще одне відоме мережеве «дітище» - Inlingua - було «породжене» саме швейцарцями. Менш розтиражовані у світовому масштабі, але від того не менш популярні у себе на батьківщині й локальні «мережі» - Klubschulen, Swiss Language Club, їхні філії є майже у всіх великих містах. Солідний відсоток «лінгвістичного товару» на ринок освітніх послуг постачають навчальні заклади системи середньої професійно-технічної та додаткової освіти. Щоправда, тут ідеться насамперед про вечірні курси. Програми німецької, французької, італійської, іспанської та англійської мов є, наприклад, у Bildungszentrum Zuerichsee та в Allgemeine Berufsschule Basel.
Літо і зима проходять під знаком мовних таборів, які організовують як спеціалізовані лінгвістичні центри, так і середні школи-пансіони, що розпустили на канікули власних учнів. Залежно від табору дітям зазвичай пропонують 10-20 уроків на тиждень, розважальну програму та всілякі приємні дрібниці у вигляді малювання, ліплення, етикету, друкування тощо (природно, за додаткову плату). Наприклад, у школі Monte Rosa у період літніх і зимових канікул студентам «з боку» пропонують заняття англійською, німецькою або французькою в обсязі 20-24 уроків на тиждень. Мінімальний термін перебування тут улітку - один тиждень, узимку - чотири. А ось вартість від сезону не залежить: 1.500 франків на тиждень. Природно, узимку дітей чекає катання на гірських лижах, улітку - велосипеди (у тому числі й гірські), піші прогулянки, гольф. Не останнє місце серед розваг посідають екскурсії. Програма, яку пропонують у Swiss Language Club, багато в чому є показовою. Ті, хто обрав філії цієї школи у Верб'є та Монтре, тобто у франкомовній частині Швейцарії, оглядають Шильйонський замок, Олімпійський музей, Женеву та комплекс ООН, сироварню в Грюєрі, Лозанну та Вевей - містечко, де деякий час жив Чарлі Чаплін. Тих, хто віддав перевагу школі, розташованій неподалік від Люцерна, у німецькомовній частині країни, чекає поїздка до озера Цуг, у Цюрих, у печеру Hollgrotten.
Обираючи табір, варто звернути увагу на те, які мови там викладаються, чи є можливість вивчати кілька мов. Не менш важливо визначитися і з типом табору як такого: це може бути змішаний табір або табір лише для дівчаток/ хлопчиків.
Що ж стосується власне програм, то тут усе без несподіванок: загальнорозмовні курси, інтенсиви, суперінтенсиви, бізнес та підготовка до іспитів - усе доступне 5 мовами. Крім того, місцеві методисти пропагують індивідуальні заняття і навіть інтерактивне навчання через Інтернет у поєднанні з приватними уроками. Активно діє система знижок. Наприклад, за 10 занять по 90 хвилин удвох у Lernpodium кожному учаснику доведеться заплатити по 620 франків, тоді як при 5 учасниках ця ціна скоротиться вдвічі.
На відміну від своїх британських чи німецьких колег швейцарці вважають, що до них приїжджати треба щонайменше на три тижні замість звичних двох. Вартість програм зазвичай розраховується саме на три тижні. Стандартний тритижневий варіант - 20 уроків на тиждень і проживання в гуртожитку - обійдеться в середньому в 3 800-4 500 швейцарських франків без урахування вартості авіаквитка та медичної страховки, консульського збору, трансферу.
Ще одна відмінність мовних програм «по-швейцарськи» полягає в тому, що студентів тут воліють розміщувати в гуртожитках, готелях, невеликих квартирах (апартаментах), а не в сім’ях, як це роблять «в решті Європи». Три тижні проживання в готелі середнього рівня обійдуться в 800-950 франків, у квартирі - близько 800 франків, у гуртожитку - 550-650 франків, у сім’ї - від 540 до 990 франків.
За зачиненими дверима
У той час як у більшості європейських країн цілорічні (або, в крайньому разі, літні) мовні курси при вишах для всіх охочих уже давно стали цілком звичною справою, у Швейцарії розширити свої знання з мови при університеті можуть переважно ті, кого вже зарахували на основну програму. Так, перед студентами Бернського університету відкривається можливість підтягнути німецьку чи англійську, вивчити іспанську, італійську, російську та китайську «для роботи і досліджень» безпосередньо в стінах рідної alma mater. Аналогічна ситуація складається в Ecole Polytechnique federale de Lausanne: студентам тут пропонують традиційні програми, інтенсив і напівінтенсив, підготовку до екзаменів, курси підвищення кваліфікації за доступними цінами - від 9 франків за годину.
І лише Женевський університет являє собою рідкісний в альпійських краях приклад відкритості до студентської братії з інших країн. Із середини липня і до самого кінця вересня тут проходять заняття з французької мови та культури для тих, хто досяг 17-річного віку. Стандартна програма розрахована на 3 тижні. З понеділка по п'ятницю студенти займаються по 4-6 годин щодня. Залежно від вихідного рівня в різних пропорціях вивчають фонетику, граматику, стилістику, газетну лексику, історію та культуру Швейцарії і Франції. Вартість тритижневого навчання становить 515-550 франків. Після закінчення курсу найбільш просунуті в мовному плані студенти можуть скласти екзамен і отримати Certificate of French Studies (не плутати зі звичайним сертифікатом, який видається за достатньої відвідуваності). Головний мінус у тому, що займатися підбором і бронюванням житла доведеться самостійно. У вільний час - екскурсії по Женеві та околицях.
Загалом, можливості для мовного самовдосконалення та захопливих подорожей у маленькій Швейцарії є. Можливо, саме вам, як і герою Марка Твена, судилося осягнути «таємницю чарівності, яка вабить людей до Альп більше, ніж до інших гір на світі».