Для москвички Олени Меркушевої спроба купити квартиру в містечку Кіренія на півночі Кіпру закінчилася арештом. У листопаді 2006 року росіянка приїхала в північну частину острова, заплатила рієлтору депозит у розмірі тисячі кіпрських фунтів і отримала на руки контракт. Перш ніж прийняти остаточне рішення про покупку, Олена хотіла показати документ своєму адвокату. На КПП у Нікосії митники виявили в Олени контракт, а вночі в готелі вона була заарештована поліцейськими за звинуваченням у купівлі нерухомості, яка не належала продавцю. Суд постановив взяти росіянку під варту. Їй вдалося вийти на свободу лише через десять днів під заставу в 10 тис. кіпрських фунтів (близько $20 тис.). Щоправда, наприкінці грудня генеральний прокурор Республіки Кіпр виправдав Олену і закрив справу за відсутністю складу злочину. Але потрапити в таку історію може кожен, хто надумав обзавестися будиночком у північній частині острова.
Непідсудна земля
Наші співгромадяни вже давно уподобали Кіпр. Тут зареєстровані сотні компаній. Тут цілий рік світить сонце. Тут привабливі пропозиції щодо купівлі нерухомості. Тут легко отримати вид на проживання - достатньо стати власником будинку. Але все це стосується Республіки Кіпр. Є й інший Кіпр - Північний, окупований Туреччиною в 1974 році й не визнаний міжнародною спільнотою як самостійне державне утворення. Після поділу острова покинути своє житло на півночі були змушені близько 170 тис. греків-кіпріотів. Більша частина залишеної ними нерухомості була перерозподілена між населенням, що там залишилося.
У 2001 році Європейський суд з прав людини визнав Туреччину винною у позбавленні греко-кіпрських біженців можливості користуватися своєю нерухомістю. Уряд Туреччини зобов'язали виплатити їм компенсацію та дозволити повернутися до своєї власності. Але виконувався лише перший пункт вимог. Тим часом на півночі здійснювалися угоди з нерухомістю, в тому числі й з тією, що раніше належала тим, хто виїхав до Республіки Кіпр.
У 2004 році грек-кіпріот Мелетіс Апостолідес подав до Верховного суду Великобританії позов із вимогою повернути йому землю, викуплену сім'єю англійського військовослужбовця Орамса. Однак суд виніс вердикт: ні британські, ні кіпрські, ні будь-які інші суди ЄС не мають юрисдикції над північчю острова. І цей момент чітко прописаний у протоколі, прийнятому при вступі Кіпру до Євросоюзу того ж року. Причина проста: якщо Північний Кіпр не визнаний як держава, значить, не визнані і його влади, включаючи судову, а отже, європейським судам там просто ні з ким мати справу.
Тим часом рішення британської Феміди викликало справжній бум на ринку нерухомості в північній частині острова. Покупців заманюють тим, що земля тут коштує майже вдвічі дешевше, ніж за розділовою лінією. Скажімо, квадратний метр житла в Республіці Кіпр обійдеться покупцеві в середньому у $2.750, а на півночі - у $1.580. На півночі таку різницю вам пояснять тим, що ринок нібито ще формується і ціни тільки перебувають у стадії зростання. На півдні ж вам впевнено скажуть, що весь секрет дешевизни в незаконності угод із землею. Такий аргумент, втім, не зупиняє громадян, які поспішають обзавестися на півночі нерухомістю.
Щоб зрозуміти, які небезпеки можуть чекати «нових кіпріотів», ми вирішили як експеримент купити собі «шість соток» на середземноморському березі в північній частині острова.
У зазеркаллі
Розділова «зелена лінія» проходить по самому центру Нікосії і перетинає старовинну туристичну вуличку Лідра. На вході в буферну зону встановлений масивний плакат з написом «Територія Північного Кіпру назавжди», а поруч дві маленькі кабінки, де прикордонники-північани без запитань видають нам тимчасові візи. Все - ми у зазеркаллі, на території, яка є по суті чорною дірою на політичній карті світу.
Нас зустрічає рієлтор Олена. Сідаємо в її чорний джип і мчимо дивитися об'єкти. Тепер у магнітолі замість грецького сиртакі - турецький Таркан.
Якихось чверть години, і ми опиняємося в найфешенебельнішому районі північної частини острова - Есентопе. Такий собі натяк на благозвучне Сен-Тропе. Навколо оливкові гаї та соснові ліси. По сусідству гольф-клуб. І багатокілометрові піщані пляжі. Ну чим не рай на землі, де можна зустріти старість?
В Есентопе розгорнулося глобальне будівництво, на якому, як мурахи, кишать гастарбайтери з Туреччини та Ірану. Ми під'їжджаємо до невеликого котеджного містечка. Олена влаштовує нам показ одного з будинків. Його площа 145 квадратних метрів, поряд басейн. До моря два кроки. Ціна в $230 тис. виглядає дуже привабливою, враховуючи, що вартість подібного будинку по той бік кордону буде наближатися до півмільйона, а під рідною столицею - зашкалить за мільйон.
Пару будинків у цьому містечку вже купили наші співвітчизники. З одним із них, москвичем Юрієм, ми зустрілися як майбутні сусіди. «Приєднуйтесь до нас, щоб ціла російська вулиця тут з'явилася. І покажчик поставимо - «На Барвіху», - сміється він. Схоже, його зовсім не цікавить легітимність угоди. «А не боїтеся, - запитуємо у нього, - що будинок заберуть?» «Ні. Он в англійців намагалися, не забрали, і в нас не зможуть».
«Останнім часом ходить багато розмов щодо нелегальності угод на півночі, але ви не ведіться на це, - підтримує розмову Олена. - Греки-кіпріоти залякують майбутніх покупців. А знаєте, чому? Вони просто бояться, що земля на півдні через дешевизну на півночі теж впаде в ціні. Наприклад, в англійців не виникає питань, коли вони купують у нас землю. І зараз їх уже проживає тут близько 15 тис., а буде ще більше. А от росіяни поки що побоюються сюди приїжджати, причому в багатьох випадках цілком безпідставно».
Наприклад, сьогодні добиратися на північ власникам місцевої нерухомості найзручніше через Стамбул. Саме звідти існують щоденні прямі рейси до північного аеропорту Ерджан. Але слід врахувати, що тих, хто прилетів таким чином, не пропустять до Республіки Кіпр. А от з Європи рейси виконуються до Ларнаки та Пафосу. Звідти можна без особливих проблем проїхати на північ. Але слід враховувати такий момент. «Уряд півдня погрожує потенційним покупцям нерухомості тюремними строками, - каже Олена. - Наприклад, з нашою брошурою про нерухомість на кордоні вас можуть просто заарештувати. Але це незаконно. Ви купуєте будинок і отримуєте на руки так званий title-deed - титул власника, що підтверджує право власності. Там чорним по білому написано, що ви придбали землю і вона належить вам. А решта вас вже не повинна хвилювати. Вирішення кіпрського питання - це проблема не громадян, а політиків».
Якщо слідувати логіці ріелторів північної частини Кіпру, то для того, щоб не опинитися в ситуації, в яку потрапила раніше Олена Меркушева, треба уникати візитів до сусіднього Кіпру з будь-якими документами на нерухомість на руках. Загалом, поводитися як підпільний мільйонер. Втім, чи це так?
Ця земля була нашою!..
«Як би не затягувалося вирішення конфлікту, Кіпр рано чи пізно буде об'єднаний, і Турецька Республіка Північного Кіпру (ТРПК) стане Європою. Сьогодні ТРПК - це масштабний будівельний майданчик, де вартість нерухомості в середньому на 30% нижча, ніж на південній території острова. А завтра Північний Кіпр стане повноправним членом ЄС із європейським рівнем життя та цінами. Ласкаво просимо до ТРПК...» Такий текст можна побачити практично на всіх інтернет-сайтах, відкритих продавцями нерухомості Північного Кіпру.
І все ж купівля нерухомості на півночі острова - крок ризикований, і перш ніж його зробити, треба сім разів відміряти. Особливо якщо ви хочете, щоб ваша угода відповідала всім нормам міжнародного права і не опинилася одного прекрасного дня поставленою під сумнів колишніми власниками землі. Адвокат Майкл Кіпріану, який захищав Олену Меркушеву, радить: «Для того щоб купівля нерухомості на півночі острова не обернулася неприємними наслідками, перед підписанням будь-яких документів необхідно перевірити титул власника в Департаменті реєстрації земельних угідь на контрольованій урядом території острова. Перевірка та реєстрація нерухомого майна на півночі вважається незаконною і не має абсолютно жодної юридичної сили. Згідно з пунктом 1 розділу 303А кримінального кодексу Республіки Кіпр, особа, яка бере участь в угоді купівлі-продажу власності, що не належить продавцю, визнається винною і може бути покарана позбавленням волі на строк до 7 років. При цьому суд висуває звинувачення в шахрайстві та злочинній змові. Передбачається, крім прямого, і непрямий умисел, коли, виходячи з обставин, підозрюваний мав знати, що угода здійснюється без згоди законного власника».
Міністр внутрішніх справ Кіпру Неокліс Сілікіотіс у розмові з «Підсумками» був вельми конкретним: «Я хочу попередити росіян, які бажають купити нерухомість на півночі. Згідно із законодавством Республіки Кіпр, продаж нерухомості на півночі острова вважається правопорушенням і прирівнюється до торгівлі краденим майном. Покупець також вважається порушником закону, однак звинувачення на його адресу залежить від ступеня його обізнаності про предмет законності угоди на момент її укладення. На сьогоднішній день купівля нерухомого майна на півночі Кіпру визнається легальною лише в тому випадку, якщо предмет купівлі-продажу належав турку-кіпріоту до 1974 року і угода оформлена в Департаменті реєстрації земельних угідь на контрольованій урядом території острова. Примітно, що навіть турки-кіпріоти, які бажають переоформити власність на дітей, звертаються до цього департаменту, а не до його подоби на півночі».
На даний момент площа північної території Кіпру становить 3.350 квадратних кілометрів. Лише четверта частина цих земель належить туркам-кіпріотам, а отже, згідно із законодавством Республіки Кіпр, може бути предметом угоди купівлі-продажу. Якщо Кіпр залишиться розділеним, то новоспечені власники вілл, можливо, так ніколи і не дізнаються, що прав на володіння цією нерухомістю у них немає. Якщо ж процес зближення активізується хоча б в одній його частині - в плані прав на втрачену в результаті поділу власність, то першими, кого зацікавлять землі на півночі, стануть їхні колишні власники.