Як повідомляє «Русская Германия», хороші оцінки німецькі технікуми отримали за результатами щорічного звіту OECD «Погляд на освіту», в якому навчальні заклади Німеччини порівняли з їхніми аналогами з інших 36 країн-учасниць організації.
Німецька професійна освіта, як і в попередні роки, показала високий рівень конкурентоспроможності та працевлаштування серед випускників училищ або коледжів і, на думку дослідників, продовжить відігравати ключову роль у процесі постпандемійного відновлення національної економіки.
«Взаємодія між школою та професійними навчальними закладами показує дійсно сильні результати», – вважає голова відділу з освіти OECD Андреас Шляйхер. Головним недоліком технічної освіти, за словами спеціаліста, досі є надзвичайно низькі заробітки порівняно з академічними спеціальностями.
Похвали експертів OECD удостоїлася також німецька дошкільна освіта, рівень якої помітно зріс в останні роки – тут важливим показником виступив високий рівень спеціалістів, зайнятих у цій сфері. Згідно з дослідженням, на кожного дитячого педагога в Німеччині припадає в середньому по п'ять учнів, тоді як серед найбільш розвинених країн-членів Організації співробітництва цей показник тримається в межах семи.
Немаловажним є і високий рівень дошкільнят, які відвідують дитячі садки в ФРН. Наприклад, у 2018 році понад 41% усіх однорічних дітей значилися в ясельних групах, тоді як в інших досліджених країнах середній показник склав лише 34%. Серед дворічних дітей ці числа виявилися очікувано вищими – 67% по Німеччині, 56% – в інших розвинених країнах OECD.
Позитивні результати дослідження OECD оцінила міністр освіти ФРН Аня Карлічек, підкресливши важливість підготовки молодих спеціалістів, які сприяють економічному розвитку ФРН. Міністр освіти землі Рейнланд-Пфальц і президент Конференції міністрів освіти Стефані Хубіг вважає, що в Німеччині є дійсно хороша система освіти, створена та підтримувана на найвищому рівні поколіннями висококваліфікованих викладачів.
При цьому, незважаючи на видимі успіхи, німецька сфера професійного та дошкільного навчання останнім часом зіткнулася з низкою серйозних викликів, серед яких особливо гостро видно демографічну яму, зміни на національному ринку праці та триваючий процес цифровізації економіки. Особливу увагу міністр приділила необхідності очного навчання, яке вкотре довело свої переваги під час закриття шкіл та переходу навчання в онлайн-режим.
Останнє особливо часто піддається критиці як з боку міністерства освіти, так і самими викладачами, які вказують на недостатній рівень дигіталізації німецьких шкіл та дитсадків, що зіткнулися зі складнощами заочного навчання. На думку Андреаса Шлейхера, не кожен з учнів зміг скористатися всіма перевагами дистанційного навчання, особливо постраждали діти, які відвідували ті навчальні заклади, процес дигіталізації та переоснащення в яких не був завершений або так і не розпочався. Експерт впевнений, що уряд ФРН має зробити висновок з ситуації, що склалася, забезпечивши в короткі терміни дитсадки, школи та технікуми як технікою, так і підтримкою.
Перші кроки до цифровізації навчальних закладів у ФРН були зроблені ще навесні 2019 року, коли німецький уряд ухвалив низку конституційних поправок, необхідних для реалізації проекту, в рамках якого в найближче п'ятиріччя держава виділить 5 млрд євро, ще 500 млн прямих інвестицій нададуть бюджети федеральних земель. На ці кошти кожен навчальний заклад країни має бути оснащений ноутбуками та планшетами, бездротовим інтернетом та магнітно-маркерними дошками. Планувалося також розширити штат співробітників та провести низку семінарів для підвищення кваліфікації спеціалістів.
Незважаючи на успішний початок процесу переоснащення німецьких навчальних закладів, програма потрапила під удар протиепідеміологічних заходів, а закриття освітніх приміщень знову показало правильність обраного курсу уряду ФРН. Цитуючи результати свого дослідження, спеціалісти OECD підкреслюють, що саме своєчасне впровадження новітніх технологій у систему дошкільної, шкільної та технічної освіти підняло її рівень у світовому рейтингу, частково компенсувавши наслідки відмови від очного навчання в період самоізоляції.
Найслабшою ланкою німецької системи освіти, як і раніше, є її недостатнє фінансування з боку держави – значно менше, ніж в інших промислово розвинених державах. Згідно зі звітом OECD за 2017 рік (свіжіших даних немає), на підтримку роботи навчальних закладів та підготовку викладачів ФРН витрачає в середньому 4,2% від свого річного ВВП, хоча середньосвітовий показник стабільно тримається на рівні 4,9%. Статистику згладжує той факт, що середні витрати держави на одного німецького студента становлять у середньому 11 400 євро на рік – незважаючи на те, що країни, які перебувають на вершині рейтингу OECD, витрачають на ці потреби лише 9434 євро на рік.
Крайню стурбованість експертів OECD викликає зростання безробіття в Німеччині серед людей з низьким рівнем освіти. Співробітники організації підкреслюють, що жителі Німеччини, які не закінчили школу, зазнають найбільшого ризику залишитися без стабільного заробітку в період введення обмежувальних заходів, ніж німці з академічною освітою, оскільки не можуть отримати вигоду з перспектив віддаленої роботи. Згідно з даними торішнього дослідження OECD, близько 12% німців з неповною середньою освітою не мали постійної роботи, тоді як серед респондентів віком від 25 до 34 років, які закінчили технікум або університет, ця цифра не перевищувала похибку в 3%. При цьому понад 37% усіх витрат на професійне навчання в Німеччині фінансується з приватних джерел, роблячи цю сферу вкрай вразливою на тлі поглиблення економічної кризи.