Норвегія ще раз продемонструвала високий рівень життя своїх громадян
Причини повторного успіху Норвегії криються як у багатстві країни нафтовими запасами, так і в продумано розвиненій системі соціального забезпечення та надзвичайно високій середній заробітній платі, що компенсує чи не найзначніший у Європі рівень цін.
Місце Німеччини на початку третього десятка списку ООН економісти вкотре пояснюють зниженим рівнем доходів на душу населення у зв'язку з об'єднанням західної та східної частини країни. Тим не менш, виснажена поділом на «бідний південь» і «багату північ» Італія зайняла в рейтингу вище місце, а Франція, не вирішивши й десятої частки проблем з інтеграцією мігрантів, опинилася в списку ООН восьмою.
Великі індустріальні держави зайняли в рейтингу якості життя такі місця: Японія – 10-е, США – 13-е, Китай – 92-е. Росії знайшлося місце на 71-й позиції списку, Бразилії – на 75-й, Індія стала 134-ю.
Найгірше живеться громадянам Сьєрра-Леоне, Афганістану та Нігеру – ці держави замикають рейтинг, займаючи місця з 180-го по 182-е. «Дитина, яка народжується в Нігері, може розраховувати, що ледве дотягне до свого п'ятдесятиріччя, у той час як її ровесник, що з'явився на світ у Норвегії, проживе на тридцять років довше», – йдеться в супровідному до списку ООН звіті.
Організація Об'єднаних Націй збирає та аналізує дані щодо якості життя в більшості країн світу з 1990 року. При розрахунку місць у рейтингу враховуються різні економічні та статистичні показники – дані про середній дохід населення, оцінки очікуваної тривалості життя та стану системи освіти держав-членів ООН. Поточний рейтинг оцінює дані наполовину докризового 2007 року з 182 країн. Найбіднішою з них визнана Демократична Республіка Конго, середній річний дохід жителя якої не перевищує €204. Половина населення 24 найбідніших держав світу, за даними ООН, є неписьменною.

