Німецький закон про обов'язкову школу і пов'язану з ним заборону на домашнє навчання не суперечать законам ЄС та Конвенції з прав людини
Все почалося ще в 2006 році, коли Ромайке-старші, що проживали в той час у місті Біссінген в землі Баден-Вюртмеберг, забрали трьох своїх старших дітей зі школи з явним наміром ніколи їх більше туди не пускати. Як заявив 37-річний Уве Ромайке, за професією викладач музики, а за переконаннями – євангеліст, школа займає навіть не нейтрально-релігійну, а відверто антихристиянську позицію, навчальні посібники рясніють непристойними виразами, богохульствами та прокляттями, а «діти дізнаються з них більше про вампірів та відьом, ніж про Бога». Крім того, за словами Ромайке, у школі його діти піддавалися обструкції та навіть насильству з боку однолітків за свої релігійні переконання.
Сім'я вирішила навчати своїх дітей вдома. Але не тут-то було, тому що в Німеччині домашнє навчання заборонено законом. Освіта є обов'язковою в багатьох країнах, але в ФРН, на відміну від Франції, Великої Британії або Австрії, вона має вигляд обов'язкового відвідування школи. З шести років для всіх. Обов'язкова школа була введена ще в XVIII столітті в Пруссії, а в 1938 році – за націонал-соціалістів – було прийнято закон, який забороняє освіту вдома. Порушники караються штрафом або навіть тюремним ув'язненням. Втім, батьки можуть навчати дітей і вдома, але для цього їм необхідно організувати приватну школу та отримати схвалення з боку держави.
Прибічники обов'язкової школи вважають, що окрім знань діти набувають у школі не менш важливі навички соціальної поведінки. Не дивно, що варто було лише Ромайке забрати своїх дітей зі школи, як до них додому прибула поліція. Уве Ромайке спершу навіть не хотів відчиняти їм двері, але поліцейські були налаштовані рішуче та заявили, що в іншому випадку увірвуться силою. Довелося поступитися, і поліція відвезла дітей до школи. Подружжя Ромайке подало до суду, але, як і слід було очікувати, програло. Після цього відбувся ще ряд подій, який переконав подружжя-євангелістів у необхідності покинути Німеччину.
У 2007 році Конституційний суд у Карлсруе затвердив рішення суду нижчої інстанції, згідно з яким батьки-баптисти з Падерборна були позбавлені батьківських прав за те, що відмовлялися пускати дітей до школи, де їм серед іншого викладали сексуальне виховання. «Після цього рішення ми зрозуміли, що повинні виїхати», – заявив Уве Ромайке. Сім'я звернулася за допомогою до представників євангелічного лобі США з Асоціації з юридичного захисту домашньої освіти (HSLDA – Home School Legal Defense Association) і з їхньою допомогою у 2008 році перебралася до Сполучених Штатів, оселившись у місті Моррістаун у штаті Теннессі. А в Америці ситуація зовсім інша, ніж у Німеччині: там вдома навчаються близько 2 млн дітей.
Американський суддя Лоренс Берман, який розглядав справу Ромайке, заявив, що влада Німеччини «зневажають права релігійних меншин, і сім'я Ромайке мала всі підстави побоюватися релігійного переслідування». «Німецький уряд чинить тиск на батьків, які навчають своїх дітей вдома, – обурювався суддя. – Це божевільно і безглуздо, і це суперечить усьому тому, у що віримо ми, американці. Ми не можемо очікувати, що всі країни будуть дотримуватися нашої конституції, хоча в такому разі світ був би кращим. Але в даному випадку були порушені основоположні права людини, а цього не сміє робити жодна країна».
Зі свого боку, генеральний консул ФРН на південному сході США Лутц Горгенс в інтерв'ю The Washington Post поспішив відвести докори американських лобістів домашньої освіти з HSLDA. Горгенс заявив, що Німеччина пропонує батькам безліч альтернатив: дітей можна віддати до державних, приватних або релігійних шкіл, до альтернативних навчальних закладів, таких як вальдорфські школи або школи Монтессорі. За його словами, шкільна освіта обов'язкова зовсім не тому, що влада, мовляв, намагається ідеологічно уніфікувати всіх і вся, а тому що дає вищий рівень знань.
І, тим не менше, незважаючи на безліч альтернатив, які ФРН пропонує батькам для навчання дітей, випадок з Ромайке вже не перший, хоча говорити про масштабне соціальне явище, звісно, не доводиться. Широкий резонанс отримала історія християн-фундаменталістів Андре та Фраукі Р. з Гамбурга, які з 2001 року протягом п'яти років боролися з владою за те, щоб їм дозволили навчати своїх п'ятеро дітей вдома. Батьки посилалися на Біблію і говорили, що намагаються вберегти своїх дітей від розтлінного впливу школи. За порушення закону про обов'язкове відвідування школи на них не раз накладалися штрафи, які вони не платили, а закінчилося все тим, що в 2006 році Андре на тиждень потрапив до в'язниці. Коли він вийшов на свободу, сім'я поспіхом завантажилася в машину-караван і назавжди виїхала з Гамбурга до Австрії, де домашнє навчання в ряді випадків дозволяється.
Не меншу відомість набула історія з сім'ями християн-баптистів з Падерборна (земля Північний Рейн - Вестфалія), етнічними німцями, які прибули з Казахстану. У жовтні 2003 року одна подружня пара заборонила своїм дітям відвідувати школу через уроки сексуального виховання. За словами батьків, на цих уроках дітей «сексуально стимулюють», в той час як самі подружжя вважали вступлення в статевий зв'язок до шлюбу великим гріхом і так само мали намір виховати своїх дітей.
Поступово до «відмовників» приєдналися ще шість родин: загалом 15 учнів перестали відвідувати уроки в школі. Батьки хотіли навчати їх вдома, але влада не дозволила: послідували штрафи по 500 євро за порушення закону про школу. У 2005 році п'ять родин віддали своїх дітей до приватної релігійної школи в Гейдельберзі, але одна родина продовжувала наполягати. Місцевий суд позбавив батька та матір батьківських прав і призначив дітям опікунів, а в 2007 році Конституційний суд затвердив цей вирок. Але в результаті мати з дітьми втекла до Австрії, оселилася в селі та продовжила навчати їх сама.
Варто також згадати історію релігійної громади християн-фундаменталістів «12 колін» із Баварії: 32 дитини перестали ходити до школи, дотримуючись заборони батьків. Причини все ті ж: уроки сексуального виховання, а також викладання в школі еволюційної теорії Дарвіна, яку члени громади вважали богохульством. На «12 колін» було накладено штраф у 130 тис. євро, потім послідувала повна драматичних сцен поліцейська операція з насильницького відправлення дітей до школи, нарешті, один із батьків на два тижні потрапив до в'язниці.
І, тим не менш, сторонам вдалося досягти «вимушеного», за словами представників влади, компромісу. Членам громади дозволили створити приватну школу для навчання своїх дітей, де не буде ні уроків сексуального виховання, ні еволюційної теорії. Але викладання в школі мало здійснюватися під контролем влади професійними викладачами.
Це, звісно, не всі випадки. Цілком імовірно, що й у найближчі роки десь відбуватиметься щось подібне. У Німеччині з'явилося багато дрібних лобістських груп і громадянських ініціатив, як наприклад Netzwerk Bildungsfreiheit («Мережа вільної освіти»), і низка інших, які відстоюють право батьків навчати дітей вдома. За різними даними, на сьогодні у ФРН вдома навчаються від 500 до 3 000 учнів. Однак ніщо поки не вказує на те, що влада піде на поп'ятну. Більше того, у ході боротьби з «відмовниками» суди прийняли низку рішень, які ще більше обмежують права прихильників домашніх шкіл.
У 2006 році Конституційний суд постановив, що батьки не мають права утримувати дітей від відвідування шкіл з релігійних міркувань. У 2007 році, як уже згадувалося раніше у зв'язку зі справою баптистів із Падеборна, Конституційний суд прийняв рішення, що в ряді особливо важких випадків батьки, які відмовляються пускати дітей до школи, можуть бути позбавлені батьківських прав. А в 2007 році суд у Карлсруе прийняв ще більш жорстке рішення, постановивши, що батьки не тільки не мають права утримувати дітей від відвідування школи з релігійних міркувань, але й – важливе уточнення – не можуть забороняти дітям бути присутніми на уроках сексуального виховання, «якщо школа дотримується релігійного нейтралітету та толерантності». Іншими словами, сексуальне виховання в Німеччині теж стало обов'язковим для всіх.
Примітно також те, що в 2006 році Європейський суд з прав людини підтвердив, що німецький закон про обов'язкову школу та пов'язана з ним заборона на домашнє навчання не суперечать законам ЄС та Конвенції з прав людини. Таким чином, прихильникам домашніх шкіл залишається тільки вчитися і вірити.
Олексій ДЕМ'ЯНОВ.
Lenta.ru