Сувенірна пляшка для водопровідної води на німецькому острові Зюльт
Як зазначає Deutsche Welle, в середньому кожен житель Німеччини щодня витрачає близько 120 літрів води. З початку 1990-х років цей показник зменшився приблизно на двадцять літрів. З щоденного об'єму лише два-три літри витрачається на приготування їжі та вгамування спраги. Приблизно по сорок літрів – на душ і туалет, сімнадцять літрів – на прання. Решта йде на полив садів, миття бюргерами своїх «найулюбленіших дітей» – автомобілів, а також інші потреби.
Вода – цінний природний ресурс
Німеччина входить до числа країн, які (поки що) не відчувають нестачі в цьому природному ресурсі. Зараз тут використовується лише 17 відсотків від загального доступного об'єму питної води – головним чином, з ґрунтових та артезіанських джерел. На них припадає близько 70 відсотків. Далі йдуть озера та водосховища – 12 відсотків.
Води в Німеччині – багато, але останні рекордно посушливі роки вже змушують серйозно задуматися про стабільне водопостачання в майбутньому. Кубометр холодної води з-під крана коштує в Німеччині в середньому два євро, тобто 0,2 цента за літр. Однак ціни в різних регіонах відрізняються.
Хто відповідає за воду?
Чи можна пити воду з-під крана в Німеччині? Так. На цьому, в принципі, можна було б і закінчити статтю. Водопровідна питна вода є тут одним із найбільш строго контрольованих і безпечних продуктів харчування. Багато німців розглядають це поширене твердження як свого роду аксіому – не без певної частки гордості.
Водопостачання – завдання державне, відповідають за нього комунальні підприємства. Навіть натяки на можливе створення правової бази для приватизації цього сектора в країнах Євросоюзу викликають у Німеччині однозначно негативну реакцію – як серед жителів країни, так і серед політиків.
Контроль здійснюється на основі спеціального законодавчого акту – Припису про підготовку питної води (Trinkwasserverordnung). Пити воду з-під крана можна спокійно. Перед подачею в систему вона проходить фільтрацію, очищення та постійний контроль. Не менш строго контролюються свердловини, водосховища та водоохоронні зони. Проблеми можуть виникнути на останніх метрах, але про це – пізніше.
Згідно з дослідженням Федерального об'єднання комунальних підприємств, 83 відсотки жителів Німеччини задоволені якістю водопровідної води. 92 відсотки впевнені в тому, що вона не становить небезпеки. Нарікання ж пов'язані в більшості випадків з підвищеним вмістом солей кальцію та магнію, а також заліза, але це – справа смаку, а не безпеки.
Джерела небезпеки
Реальні проблеми можуть виникати в деяких старих будинках – там, де ще збереглися свинцеві труби, використовувати які в Німеччині припинили в 1973 році. У таких будинках вони підлягають заміні у разі перевищення чинної норми – 0,01 мг свинцю на літр. Лабораторне дослідження на наявність важких металів у воді коштує близько 50 євро.
Окрема тема – нітрати, що потрапляють у ґрунтові води в результаті удобрення полів гноєм. Проблема загострилася зі збільшенням кількості великих тваринницьких господарств індустріального типу, яким потрібно якось від цього гною позбавлятися. Причому проблема ця загострилася не тільки в Німеччині, а й у сусідніх Нідерландах, звідки голландський гній везуть на утилізацію в німецькі федеральні землі через кордон. Німці-власники полів отримують за це гроші. Утилізація одного кубометра, включаючи транспортування та проміжне зберігання, може сягати зараз 25 євро.
Коли гною на поля ллють більше, ніж потрібно рослинам, нітрати просочуються в ґрунтові води. Для їх видалення з питної води потрібні спеціальні додаткові фільтри. Багато водогосподарських підприємств змушені закуповувати для цього нове обладнання, що призводить до підвищення тарифів. На проблему вже відреагували законодавці. У червні 2017 року в Німеччині набуло чинності нове припис про правила удобрення полів, спрямоване на зниження рівня шкідливих речовин у ґрунті.
Кілька слів про легіонели. Ці бактерії можуть викликати особливу важку форму пневмонії, а розмножуються і чудово почуваються за певних умов у теплій воді. Саме тому власники житлової нерухомості, що здається в оренду в Німеччині, зобов'язані регулярно проводити тести на наявність цих бактерій у системі водопостачання та опалення, але в ці подробиці ми тут заглиблюватися не будемо.
Біля фонтанів і в деяких інших місцях у Німеччині можна побачити таблички з перекресленим краном і написом «Kein Trinkwasser». Це означає, що вода тут – технічна, для пиття не призначена.
З-під крана чи з пляшки?
Отже, німці можуть спокійно вгамовувати спрагу водою з-під крана і вдома, і на роботі. До речі, саме тому в німецькому трудовому законодавстві немає припису, який зобов'язує роботодавців забезпечувати співробітників питною водою. Однак скільки німця водопровідною водою не напувай, він все одно на мінералку в пляшках дивиться!
Список усіх мінеральних вод, що розливаються в пляшки на різних німецьких джерелах, перевищує 800 найменувань. Якщо поставити перед собою завдання пробувати по одному сорту в день, то на весь асортимент піде більше двох років. Швидше можна впоратися з лікувальними мінеральними водами, яких зараз на ринку – три з половиною десятки. Вони проходять строгу перевірку та сертифікацію відповідно до законодавства про лікарські засоби.