Інформаційно-аналітичний дайджест для всіх, хто їде за кордон або залишається вдома
Просто життя

На порозі комунізму

Фіни отримуватимуть гроші лише за те, що є громадянами своєї держави

Якщо всі сьогоднішні державні «подачки» пов'язані з виконанням їх отримувачем певних вимог, то зарплата громадянина видаватиметься просто так, за сам факт твого існування на світі. Програма з введення зарплат громадянина, як очікується, буде введена в дію у 2017 році в кількох регіонах Фінляндії, а ще через рік, після оцінки її ефективності, пошириться на всю країну. Передбачається, що будь-який непрацюючий фін отримуватиме близько 800 євро на місяць «чистими», тобто без податку.

Як зазначають «Нові Вісті», не можна сказати, що пропозиція уряду була сприйнята всією країною «на ура». Сьогоднішнє економічне становище Фінляндії – одне з найсумніших у Західній Європі. Безробіття сягає 12%, а серед молоді і всіх 20%, зростання ВВП цього року буде негативним, мінус 0,2%, а наступного року ледь дотягне до одного відсотка. Звичайний рецепт урядів у подібній ситуації – урізання всіх дотацій і виплат населенню. Фінський же уряд чинить з точністю до навпаки.

«Божевілля. Люди остаточно обліняться, і країна скотиться у прірву», – запевняють критики. «Точний розрахунок і ефективний спосіб дати поштовх економіці», – стверджують прихильники фінансової революції. До останніх належить головний економіст Danske Bank Рогер Йосефссон, який прокоментував рішення офіційного Гельсінкі наступним чином: «Фінляндія проходить виключно важкий період, реформа допоможе перерозподілити доходи населення, підвищити внутрішній попит і знизити інфляцію».

Уряд Фінляндії, підтриманий парламентською більшістю, оголосив про намір радикально змінити систему соціальної підтримки населення ще навесні цього року, заявивши, що необхідно знайти нетрадиційні методи залучення безробітних до праці та загальної активізації економіки. Чудодійним рецептом порятунку були названі щомісячні і без жодних зустрічних вимог виплати населенню, не зайнятому на трудовому ринку.

«Сьогоднішня система – вчорашній день, – коментує радикальну реформу одна з її авторів, директор аналітичної компанії E2 Каріна Ютіла. – Безробітні просто сидять вдома, хоча ними займається величезний бюрократичний апарат, який слідкує за тим, щоб люди проявляли хоч якусь активність». Пані Ютіла підкреслює, що на контролерів держава витрачає куди більше, ніж може витратити на громадянську зарплату безробітним. З іншого боку, людина, яка знає, що може не хвилюватися щодо свого існування, буде більш активною. «Хтось наважиться відкрити компанію, хтось стане розвивати своє хобі, хтось вольється у волонтерський рух, – говорить Каріна Ютіла. – Більшість людей за природою активні, ми дамо поштовх їх самореалізації».

На думку низки експертів, Фінляндія, яка перейняла в 60-ті роки основні принципи так званого «шведського соціалізму», виробленої в сусідній північній країні надійної системи соціального захисту населення, просто зробила крок далі, до «фінського комунізму». Прихильники реформи, відповідаючи на докори критиків у тому, що «безробітні остаточно обліняться», наводять досвід Канади, де в одному з невеликих міст у сімдесяті роки минулого століття здійснили експеримент з громадянською зарплатою. Підсумки були позитивними і призвели до зростання зайнятості населення, зниження злочинності та кількості захворювань. Досвід, однак, не отримав поширення з політичних міркувань, оскільки суперечив ліберальній доктрині розвитку капіталістичного суспільства, згідно з якою держава повинна мінімальним чином втручатися в економічне життя.

Як вважають автори програми «фінського комунізму», громадянська зарплата в 800 євро досить велика, щоб людина не турбувалася про завтрашній день, але водночас мала, щоб він прагнув отримати більше. Сьогодні у Фінляндії існує безліч вакансій, що пропонують працювати неповний день за невеликі гроші, однак безробітні відмовляються від цих можливостей, оскільки будь-який побічний дохід вираховується із суми соціальних виплат або допомоги з безробіття. Величина ж громадянської зарплати не залежатиме від приробітків її отримувача.

Як показують опитування, 79% фінів позитивно ставляться до введення громадянської зарплати, вважаючи, що її базову суму можна збільшити для тих, хто вносить вклад у розвиток суспільства, чи то добровільна допомога стареньким чи благоустрій свого двору.