« О, Мальто, тісна теплиця, де зграя воїнів юрмиться!..»
Ще задовго до приходу європейців тут встигли перемішатися давні фінікійці, греки, римляни, візантійці і, нарешті, араби. У 1530 році імператор Священної Римської імперії Карл V віддав острів Ордену Іоаннітів - одному з найдавніших лицарських орденів, який відтоді став іменуватися Мальтійським. Лицарській Мальті довелося пережити багато. Були й славні сторінки, наприклад, коли в 1565 році мальтійці на чолі з Великим Магістром Жаном де Ла Валлеттом витримали чотиримісячну облогу і не здалися військам султана Сулеймана Великого, що мали шестиразову перевагу, були й ганебні, коли іноземці, що жили на острові, дійшли до піратства і работоргівлі.
Не обійшлося і без Наполеона, який по дорозі до Єгипту в 1798-му «приплив, побачив і переміг» неприступну фортецю абсолютно безкровно. Перебування самого Наполеона на острові тривало лише сім днів. Тим не менше і за цей час він встиг провести низку реформ: запровадив початкову освіту, заборонив рабство та інквізицію, заснував перші газети. Але французам не судилося написати останню сторінку в історії захоплень Мальти.
Британське панування тривало 150 років - з 1813-го по 1964-й. Понад століття острів був однією з найбільших баз військово-морського флоту Сполученого Королівства. Важко сказати, виграли чи ні самі мальтійці від такого сусідства. Одне можна стверджувати напевно: і за англійців їхня мужність зазнавала серйозних випробувань. Так, за перші півтора року Другої світової війни острів зазнавав бомбардувань понад три тисячі разів. Друга «Велика облога» принесла великі руйнування: три чверті Валлетти лежали в руїнах. За виявлений героїзм у 1942 році король Георг VI нагородив острів орденом Святого Георгія.
Із закриттям останньої військової бази в 1979 році британська ера не закінчилася. Тут, як і раніше, продовжують працювати кілька тисяч англійців. У спадок від нащадків Вільгельма Завойовника мальтійцям дісталася адміністративна система, червоні телефонні будки та поштові скриньки, які на тлі місцевої забудови виглядають більш ніж дивно, пошарпані часом низенькі, «пузаті» автобуси та англійська мова, що стала тут другою державною (природно, після мальтійської). Саме мова Шекспіра виявилася вельми істотною статтею доходу державного бюджету.
« Ти пам'ятаєш, як усе починалося?..»
Перша школа англійської мови NSTS English Language Institute, у створенні якої не останню роль відіграв факультет лінгвістики Мальтійського університету, відкрилася ще в 1963 році. Зараз NSTS пропонує широкий спектр програм для дітей і дорослих, зокрема це єдиний центр у країні, де викладачі можуть отримати престижний кембриджський сертифікат CELTA. Але унікальна вона не стільки своїми курсами, скільки інфраструктурою: тільки NSTS має власний пляж і аквацентр.
Основний лінгвістичний бум припав на початок 90-х: саме тоді мовні центри почали з'являтися як гриби після дощу. Сьогодні ліцензування в мальтійському Міністерстві освіти пройшли понад 40 шкіл, 17 із них, до всього іншого, об'єдналися в професійну асоціацію Feltom (Federation of English Language Teaching Organisations Malta). У різні роки «мисливці за англійською» на цих островах процвітання становили від 7% до 10% від загальної кількості туристів. Ці цифри стрімко зростають: у 1996 році англійську на Мальті вивчали 31 тис. осіб, через сім років, у 2003-му, їх було вже 57 тис. Таку статистику наводить президент асоціації Feltom Джон Дімек.
Він також зазначає підвищення інтересу до місцевих програм англійської для спеціальних цілей у таких сферах, як бізнес, маркетинг, банківська справа, туризм, медицина, право, інженерна справа. Дедалі більше студентів приїжджають на програми «Академічний рік» та «Академічний семестр». Цікаво, що Мальта залишається переважно європейською лінгвістичною вотчиною: знову ж таки залежно від конкретного року європейські студенти тут становлять 80-94%. Серед них лідирують німці, італійці, французи та австрійці.
Вибір програм, як і самих шкіл, серед яких є й ультрасучасні об'єкти зі скла та бетону, і невеликі старовинні (або штучно зістарені) особняки, вражає уяву. Більша частина шкіл зосереджена не в самій столиці, а в її передмістях, невеликих містечках, розкинутих на схід і північний схід.
Козирів у мальтійців у боротьбі з конкурентами два. По-перше, літні програми для дітей починаючи з 8-10 років. Сонце, море, англійська мова, якою тут розмовляють повільніше, ніж у Великій Британії, але з гарною артикуляцією, справді дружелюбні місцеві жителі. Тут немає злочинності, керівництво шкіл не випускає дітей з поля зору. Директор Magister Academy Пол Фенек запевняє, наприклад, що діти, які приїжджають до його школи індивідуально або в закритих групах, перебувають під наглядом 24 години на добу, з моменту зустрічі в аеропорту й аж до самого від'їзду. По-друге, англійська з додатковими опціями у вигляді дайвінгу, вітрильного спорту тощо. Багато шкіл укладають договори з відповідними профільними клубами, тож у клієнтів є можливість тренуватися і вчити мову на однаково високопрофесійному рівні. Так само чинять, наприклад, у центрі Linguatime School of English, розташованому на набережній Сліми. На відміну від тієї ж Австралії, на Мальті підлітків записують на «водні програми» без особливих проблем. Так, в English Language Academy вчити ходити під вітрилом і пірнати на глибину будуть уже з 12-14 років.
Що стосується проживання, то й тут Мальта може запропонувати більш ніж багатий вибір готелів різного класу, молодіжні хостели, кемпінги тощо. Багато шкіл знімають на літо для своїх клієнтів цілі готелі. Тим, кого цікавить, як живуть мальтійці, можна порадити проживання в сім'ї. На відміну від більшості країн, де розвинений мовний туризм, тут намагаються стежити не лише за якістю самих курсів, а й за якістю розміщення та розважальних програм. Так, до останнього часу до обов'язків місцевого Міністерства з туризму входило інспектувати всі сім'ї, які приймають у себе іноземних студентів, і видавати їм спеціальні ліцензії, якщо рівень сервісу відповідає встановленим стандартам. Цього року цю відповідальну місію поклали на Мальтійське управління з туризму (МТА - Malta Tourism Authority). Ну і звичайно, багато шкіл пропонують проживання в апартаментах - невеликих одно- або двокімнатних квартирах або в гуртожитках.
Тим, хто й улітку не мислить себе поза столицею, рекомендуємо школи Ла Валлетти. Більшість із них є «дорослими» і приймають студентів з 18 років. Типовий представник - Britannia College - мовний центр з інтер'єрами в стилі ар нуво, розташований за кілька хвилин ходьби від головної пішохідної вулиці столиці. Щоправда, стосовно Валлетти поняття відстані дещо втрачає свій сенс: тут до всього близько. Britannia College - одна з небагатьох шкіл у наш час, де не приховують своєї поваги до традиційної методики навчання і по можливості намагаються поєднувати її з комунікативною. Коник цієї школи - загальна та ділова англійська і англійська для спеціальних цілей. Російських студентів тут поки що було зовсім небагато, більша частина з них займалася за програмою Worklife English, яка покликана допомогти освіжити знання тим, хто вже досяг рівня Intermediate. Незвичайних програм дві: «Англійська та історія Мальти» і «Мова кіно». Перша передбачає екскурсії з гідом зранку і заняття після обіду. Друга має полегшити «входження» в професію тим, хто збирається пов'язати своє життя з «найважливішим із мистецтв»: студентам доведеться писати сценарії, освоювати професійний жаргон кіношників.
«У грот він глибокий вступив наостанок...»
Острів Гозо - другий за величиною острів Мальтійського архіпелагу - зелений рай з численними лагунами та пляжами. Тут, як і на самій Мальті, відзначилися фінікійці, карфагеняни, римляни, араби. Незважаючи на бурхливе, багате на події минуле, зараз Гозо - втілення абсолютного спокою, безтурботності, яких так бракує змученим столичним мешканцям. На Гозо знаходяться стародавні мегалітичні храми, побудовані на тисячу років раніше, ніж єгипетські піраміди. Тут же унікальний природний феномен - Лазурне вікно, яке море за кілька мільйонів років «проточило» у скелі.
Але, мабуть, найголовніша пам'ятка з розряду тих, що в усіх на слуху, - грот «прекраснокудрої та хитроковарної» німфи Каліпсо, яка протримала в полоні «богорівного», «стійкого в бідах» Одіссея цілих сім років. «Світле житло могутньої богині Каліпсо» з епосу Гомера насправді виявляється довгою і дуже вузькою печерою, де навіть одній людині розвернутися важко, тож уявити, як німфа та вісник богів Гермес сиділи тут «на багато прикрашених кріслах» і вирішували долю царя Ітаки, можна лише за наявності неабиякої уяви.
Гозо - ідеальне місце для «дорослого» навчання, дитячі та молодіжні табори і школи тут геть відсутні. Відомий центр B.E.L.S. - найбільш типове для цього острова явище: невелика будівля пісочного кольору, що створює оманливе враження стародавньої. Одночасно тут можуть прийняти не більше 40 осіб. Із благ цивілізації - басейн, призначений виключно для «внутрішнього користування» своїми студентами, тераса, невеликий сад. В іншій місцевій школі - International House Malta-Gozo - до аналогічного набору додаються кілька орендованих квартир, розташованих у самій будівлі школи. Основні клієнти цього центру - бізнесмени старші за 30 років, які приїжджають переважно зі Скандинавії. У них у пошані, природно, ділова англійська та англійська для спеціальних цілей. Займаються або індивідуально, або в невеликих групах по 4-6 осіб. Оригінальна розробка - English в індустрії гостинності.
Загалом, можна з упевненістю стверджувати, що людині будь-якого віку та будь-якого темпераменту Мальта зможе запропонувати щось своє. Тут добре всім. Всім, окрім кроликів, на яких оголошено якесь тотальне полювання: бідних вухатих відловлюють, готують у вині та травах і подають із часниковим соусом. «Вечір кролика», який влаштовують у багатьох мовних школах, - дійство надзвичайно смачне. Хочете спробувати - приїжджайте!