Будівля вокзалу у Варбурзі після ремонту, який обійшовся у 2 млн євро
Як зазначає Deutsche Welle, багато німецьких вокзалів були побудовані в XIX столітті – в епоху грюндерства, коли в Німеччині спостерігалося небувале економічне піднесення. Але сьогодні в невеликих містах і селищах ці добротні будівлі майже або й зовсім не використовуються. А все тому, що потреба в них відпала: квитки продаються в автоматичних касах на пероні, залізничники та їхні сім'ї, яким колись для проживання виділялися привокзальні приміщення, давно живуть в окремих будинках або квартирах. І близько десяти років тому концерн Deutsche Bahn, основний німецький залізничний оператор, почав продавати належні йому бездіяльні будівлі вокзалів. Але хто ж покупці?
Колись у цих добротних пасажирських приміщеннях розміщувалися і зал очікування, і касовий зал, і камера схову, і ресторан, і навіть шевська майстерня, а в службових – комори, апаратні, кабінет чергового по станції, кімнати для проживання начальника станції та його сім'ї. Тепер же у вокзалу в бранденбурзькому Фалькенберзі інше призначення.
Кімнати на першому поверсі перетворені на арт-майстерню. Під стукіт коліс потягів, що проходять повз, тут живе зі своєю сім'єю та малює картини місцева художниця Аріане Босс. Інші приміщення вокзалу переобладнані в квартири, в них живуть близько 20 осіб.
Власник будівлі – чоловік Аріане, маклер з нерухомості Томас Віттшток. Загалом він купив уже дев'ять вокзалів: переобладнав їх, відремонтував і тепер здає приміщення – під комунальні квартири для студентів, зали для урочистих заходів, художні майстерні, ресторани, кафе, дискотеки, музеї, бюро подорожей, невеликі мануфактури.
«Охочих придбати невеликий пасажирський вокзал більш ніж достатньо. За останні кілька років нами продано близько 2100 таких станцій. У нас залишилося всього 800, але 500 з них ми хочемо залишити у власності. У будь-якому разі, попит настільки високий, що ми навіть влаштовуємо конкурс покупців: продаємо тільки тим, у кого достатньо коштів на санацію цих історичних будівель та підтримання їх у порядку. Ми хочемо, щоб старі вокзали потрапляли в хороші руки», – розповідає офіційний представник Deutsche Bahn Норберт Гірсдорф.
Вокзал вокзалу різниця. Відповідно і ціни різняться. «Найвигідніші за ціною вокзали розташовані на сході Німеччини. Загалом усе залежить від місця розташування об'єкта та його стану. Скажімо, сільському пасажирському вокзалу площею 280 квадратних метрів у федеральній землі Баден-Вюртемберг, який має вельми непривабливий вигляд і потребує серйозного ремонту, червона ціна – 80 тисяч євро. А ось вокзал у Гейдельберзі, хоч і менший за площею, але в хорошому стані, продається за 525 тисяч», – наводить приклад Норберт Гірсдорф.
До речі, інвесторів, які вирішили вкласти капітал у придбання тієї чи іншої вокзальної будівлі, одразу повідомляють: їм доведеться змиритися з тим, що регулярно тут лунатиме і рев тепловозних гудків, і стукіт коліс поїздів. «Графік руху поїздів на ділянках залишиться незмінним, внесення змін у зв'язку з новим призначенням вокзальних будівель виключено. Те саме стосується і зупинок: якщо за розкладом така передбачена, то поїзд зупинятиметься тут і надалі», – зазначає Норберт Гірсдорф.
Мешканців буддійського храму, що знайшов притулок у стінах колишнього пасажирського вокзалу Варбурга, що в Північному Рейні – Вестфалії, сусідство із залізницею не бентежить. Близько семи років тому спеціально для буддійських ченців, серед яких у неї є друзі, цю будівлю, зведену ще в 1850-ті роки, купила та повністю відремонтувала місцевий лікар-ортодонт Шарлотте Гормзен. Тепер буддисти її орендують.
«Цей вокзал був у такому занепаді, що концерном Deutsche Bahn за нього була призначена чисто символічна ціна: я купила його всього за 1 євро. Натомість ремонт обійшовся мені в 2 мільйони євро. Ви навіть не уявляєте, як виглядала ця історична будівля: колись елегантні цегляні вежі обвалилися, у стіни вросли дерева, – одним словом, повне запустіння», – розповідає Шарлотте Гормзен.
Але, зрештою, вокзал Варбурга повністю відновили. Причому під час реконструкції будівлі застосовувалися матеріали, ідентичні оригінальним, що використовувалися при його будівництві. А готували їх за рецептами старих майстрів. Тепер перепрофільований у буддійський храм варбурзький вокзал перебуває під охороною держави – як цінна пам'ятка історії та культури. І на його утримання виділяються дотації – як від Німеччини, так і від Європейського Союзу.
«Я рада, що зробила свій внесок у перетворення бездіяльного вокзалу на буддійський центр. Німеччина – багатонаціональна країна. А багате різноманіття культур – головна ланка у формуванні в людей толерантної свідомості», – вважає німецький лікар та інвестор Шарлотте Гормзен.