У Швеції прагнуть зробити громадський транспорт доступним не лише для людей з обмеженими руховими можливостями, а й для всіх, кому може бути складно в дорозі
Читайте початок статті:
НА ЧОМУ ЇЗДЯТЬ ШВЕДИ (частина 1)
НА ЧОМУ ЇЗДЯТЬ ШВЕДИ (частина 2)
Як зазначає портал Sweden.se, виняток можна зробити хіба що для вагітних жінок, людей з очевидними обмеженими можливостями або дуже літніх. Для всіх них, втім, зарезервовані місця на початку автобуса.
Ввічливість по-шведськи
Поступитися місцем у Швеції – не просто прояв ввічливості, а й вираження сумніву в самостійності чи здібностях людини. Поступитися місцем жінці, так само як і подати руку при виході з автобуса, може бути сприйнято як образа («Я виглядаю зовсім старою та немічною?» – подумає шведка).
Якщо поруч є вільні місця, не варто порушувати особистий простір пасажирів і підсідати до них. Спілкуватися з незнайомцями в громадському транспорті теж не дуже прийнято. Це стосується й очікування на зупинці: вишикуватися в чергу – святе, а стояти краще на невеликій відстані від інших. Втім, якщо вам знадобиться підказка – сміливо підходьте до будь-кого, вам з радістю допоможуть.
Потяги – для тих, у кого вагон часу?
Більшість залізничних перевезень між містами здійснює державна компанія SJ. У неї є кілька приватних конкурентів – MTR Express, Vy Tåg Ab, Snälltåget. Поїзди далекого прямування розвивають швидкість до 200 км/год: зі Стокгольма до Гетеборга на західному узбережжі можна дістатися за 3 години, а до Мальме на півдні – за 4,5. Є й нічні поїзди зі спальними місцями, які йдуть трохи довше.
Витягнута по вертикалі Швеція – одна з небагатьох у Європі країн, де подорож країною на швидкісному поїзді може розтягнутися майже на добу: від столиці до однієї з найпівнічніших точок на карті – популярного гірськолижного курорту Ріксгренсен – 18 годин. Залізницею можна потрапити до Данії (через знаменитий Ересуннський міст) та Норвегії. Між невеликими містами курсують приміські електрички та поїзди місцевого призначення.
Шведські залізниці регулярно потрапляють до антирейтингів найнепунктуальніших у розвинених країнах. У 2019 році лише 79% поїздів далекого прямування прибули вчасно або із запізненням до 5 хвилин. Є й хороша новина – за запізнення поїзда передбачена хороша компенсація та відшкодування вартості таксі або незапланованої ночівлі. Розмір компенсації залежатиме від того, на скільки запізнюється поїзд, і від дальності його прямування. Наприклад, якщо поїзд Стокгольм-Гетеборг запізнюється на 2 години, можна повернути половину вартості квитка, а якщо до кінцевої станції поїзда менше 150 км – то половину можна повернути вже після 20-хвилинного запізнення.
Основною причиною запізнень поїздів називають вік залізничних колій, не пристосованих для сучасних швидкісних поїздів, і те, що вони змушені ділити їх зі звичайними приміськими та вантажними складами. Плани щодо розвитку швидкого та екологічного залізничного сполучення регулярно стають предметом політичних дебатів – чи варто асигнувати мільйони бюджетних коштів на будівництво нових колій у такій нерівномірно заселеній країні?
Літати чи не літати?
Ще більш серйозні суперечки точаться про авіаперельоти. Шведське слово flygskam (флайтшеймінг, сором польотів або відчуття, що літати літаком неекологічно та ганебно) міцно увійшло до словникового запасу шведів у 2018 році. Воно навіть з'явилося у списку «Нових слів року» Шведської ради з мови – до нього щорічно вносять слова, що змінюють мову та культурологічну повістку країни.
Дебати навколо шкоди, яку завдають навколишньому середовищу перельоти, серйозно вплинули на кожного четвертого шведа – рівно стільки готові змінити свої звички та обирати інший транспорт, ґрунтуючись на екологічній свідомості. Звісно, зовсім відмовитися від перельотів у країні протяжністю приблизно на відстань із заходу на схід України не вийде, але невеликі відстані багато шведів віддадуть перевагу долати поїздом. Підраховано: тригодинна поїздка на поїзді між Стокгольмом та Гетеборгом у 20.000 разів менш шкідлива для навколишнього середовища, ніж такий же годинний переліт.
У 2018 році було введено ще й податок на перельоти по Швеції та за кордон – з кожного квитка пасажир повинен сплатити збір від 6 до 40 євро, залежно від місця призначення. Податок також викликав дебати в країні – його критики стверджують, що досягати довгострокового екологічного ефекту потрібно, поступово переводячи літаки на відновлювані джерела палива, а не караючи звичайних громадян за вибір того чи іншого виду транспорту.
На момент написання цього тексту у 2020 році у Швеції діє 37 аеропортів. Найбільший – стокгольмський Арланда (пасажиропотік – 25 млн на рік), найменший – аеропорт Хагфорс у провінції Вермланд (близько 3.000 на рік). У 2019 році шведські аеропорти прийняли та відправили 38 мільйонів пасажирів, з них лише 7 мільйонів – всередині країни. У 2020 році, в умовах глобальної пандемії, ці показники, як і в інших країнах, передбачувано скоротяться.
По шхерах між островами
Для країни, в якій найбільше у світі островів, водний транспорт не розкіш, а засіб пересування. Жодні погожі літні вихідні у Стокгольмі чи Гетеборзі не обходяться без поїздки на білосніжному кораблику на архіпелаг. А ті, хто живе на островах, часто можуть потрапити додому лише по воді, тому регіональна влада зобов'язана забезпечити їх рейсовим транспортом.
У Стокгольмі, розташованому на 14 островах, вони курсують, зокрема, містом як звичайний громадський транспорт: вранці в будні на деяких лініях пасажирів, які поспішають на роботу, пригощають безкоштовною кавою та чаєм. Покататися на кораблику за ціною квитка на громадський транспорт – один зі способів заощадити в подорожі Швецією. Круїзні судна та екскурсійні кораблі також представлені в достатку.
На поромі зі Швеції можна потрапити до сусідніх Данії, Польщі, Литви, Латвії, Естонії, Росії та Фінляндії. Інтенсивність поромного сполучення з різними країнами сильно варіюється, найкраще воно розвинене з Фінляндією та Данією. Поромні круїзи вихідного дня: помилуватися морськими краєвидами, пообідати в ресторані на борту, можливо, зазирнути до магазину duty-free та повернутися додому того ж або наступного дня – дуже популярна розвага.
Поширений у Швеції й вітрильний спорт, і просто катання на всіляких човнах та яхтах. На 10-мільйонну Швецію припадає за приблизними підрахунками 800 000 приватних човнів, більше (у перерахунку на душу населення) – лише в сусідніх Норвегії та Фінляндії.
Необмежені можливості
Закон про адаптацію громадського транспорту з урахуванням потреб людей з обмеженими можливостями був прийнятий ще в 1979 році. У Швеції прагнуть зробити громадський транспорт доступним не лише для людей з руховими обмеженнями, але й для всіх, кому може бути складно в дорозі.
Слабочуючі, дислексики, алергіки, люди, які страждають від стресу або хронічних болів, повинні однаково добре почуватися в громадському транспорті та користуватися ним. Людині з обмеженнями можуть заважати незрозумілі оголошення, шум, надто великі відстані між зупинками та інші речі – все це береться до уваги при плануванні громадського транспорту.
Всі без винятку автобуси, трамваї та вагони метро в Стокгольмі оснащені рампами або входами на рівні тротуару чи платформи. Люди з обмеженими можливостями можуть скористатися допомогою спеціальних асистентів. Ті, хто не в змозі їздити на громадському транспорті, викликають мікроавтобус або таксі – ці сервіси надає та оплачує муніципалітет.