Вперше бамба з'явилася на прилавках магазинів у 1964 році. Тоді вона була покрита крихтою сиру чеддер. Ця хитромудра штука не викликала жодного захоплення у тих, для кого вона призначалася. Тому керівництво заводу, що проіснував у Холоні лише два роки, уже зовсім було вирішило згорнути виробництво, але хтось запропонував останню спробу знову випустити продукт на ринок. Цього разу бамба була просочена улюбленою американцями арахісовою пастою. І як це буває майже завжди, те, що працює в Америці, спрацювало і в Ізраїлі – нові хрусткі ласощі завоювали успіх у споживачів і посіли гідне місце на досить мізерному в ті роки ринку «ха-тифім».
Зараз бамба вважається суто дитячим продуктом. Але спочатку вона припала до смаку зовсім не дітям, а солдатам ЦАХАЛу – в армійських їдальнях вона йшла буквально нарозхват. У період Шестиденної війни вона була головним солдатським «хітом». До категорії дитячих продуктів вона перейшла дещо пізніше і при цьому зазнала чимало змін – поки до її складу не увійшли виключно натуральні продукти та вітаміни. Усі консерванти та харчові барвники були виключені.
З роками бамба стала займати таке важливе місце в раціоні ізраїльських дітей, що під час війни в Іраку в 2003 році фабрика з її виробництва була оголошена підприємством особливого значення. У 2000-му у зв'язку з настанням нового тисячоліття була випущена особлива «бамба-міленіум» у формі цифр 2 і 0. Періодично концерн «Осем» випускає чергові незвичні серії цього продукту – наприклад, бамбу у формі ведмежат до свята Пурім або у формі сердечок до Дня любові.
Будемо веселитися!
Ізраїльтяни не втратять жодної нагоди щось відсвяткувати. Доказом цього може служити знаменита єврейська пісня «Хава нагіла». За межами Ізраїлю вона ще популярніша, ніж у ньому самому. Перекладається ця сповнена мудрості пісня приблизно так: «Будемо веселитися, будемо веселитися, будемо веселитися – і будемо щасливі!»
Іноземці, які ведуть свої справи в Ізраїлі, з жахом чекають вересня. У цьому місяці відзначається єврейський Новий рік, а з ним ціла низка свят. На весь місяць припадає щонайбільше десять робочих днів, і жоден бізнес у країні чи за її межами практично неможливий.
Шашлики-барбекю займають важливе місце не лише у відпускний час, а – в сім'ях нерелігійних ізраїльтян – і по суботах. Господарі запрошують гостей і подають всіляку їжу. Розмови обертаються навколо політики, спорту та місцевих пліток. З настанням вечора гості розходяться, господарі прибирають, миють посуд і, нарешті, знесилені, падають на ліжко, вже готові до того, що завтра почнеться новий робочий тиждень.
Що стосується туристів, які перебувають під час свят в Ізраїлі, то вони також намагаються повною мірою вдихнути той запальний веселий дух, який витає в повітрі. От тільки напитися в Ізраїлі їм не загрожує. Чи то від спеки, чи то з якихось інших причин, але вживати спиртне тут зовсім не хочеться, чого не скажеш про пиття взагалі. У кожного ізраїльтянина, який іде вулицею, обов'язково є з собою пляшечка звичайної, найчастіше навіть не газованої води. І всю дорогу до місця призначення він потроху відпиває з неї, щоб уникнути зневоднення, яке супроводжується сильними головними болями, нудотою, сухістю в роті, втратою свідомості тощо.
Поганого самопочуття, мабуть, бояться й ті в Ізраїлі, хто рідко, але все ж вживає спиртне. Хоча п'ють ізраїльтяни переважно вино, до того ж увечері та на релігійних церемоніях, у барах продається і пиво – як правило, місцеве, від якого у непризвичаєної людини голова обертом. Навіть сьогодні ізраїльтянин здатен сидіти в пивній годинами, відпиваючи з одного-єдиного кухля, поки його напій не набуде температури супу. Ізраїльський паб, точніше, те, що ізраїльтяни називають пабом-рестораном, являє собою щось на кшталт американського бару з високими сидіннями, але тільки з типовим європейським напівмороком, у якому можна знайти і російську горілку, і шотландське віскі – було б бажання це вжити.
Але спиртне в Ізраїлі ніколи не замінить кальяну – ось істинно східна насолода, яку супроводжують заморські фрукти, горіхи, прохолодні напої та легка закуска. На свята та в шабат кальян-бари повні людей.
Користується попитом і американська мережа закусочних «Макдоналдс». Заради місцевого споживача вона відмовилася від прийнятої в усьому світі технології виготовлення гамбургерів. Замість того щоб смажити плоскі котлети на розпеченій сковороді, їх готують на вугіллі, як це люблять ізраїльтяни. На перший погляд, причина досить проста – такий спосіб обробки суттєво покращує смак м'яса. Але насправді тут усе пояснюється психологією – євреї завжди і всюди мають бути не такими, як решта.
Такий відхід від загальноприйнятих правил – не єдиний випадок, коли керівництво «Макдоналдса» пішло назустріч місцевим споживачам. Згодом в ізраїльських відділеннях мережі почали продавати новий винахід, якого немає в жодній іншій країні, – новий «мак-роял». Він більший, він більш пряний, до нього належить більше добавок, і смажиться він на грилі.
Звичайно, в наші дні в сучасному Ізраїлі відзначаються багато міжнародних свят: напередодні Нового року влаштовуються вечірки, у День Святого Валентина закохані дарують одне одному квіти, а Восьмого березня чоловіки вітають жінок. Ортодоксальні євреї заперечують проти впровадження іноземних свят, але в Ізраїлі готові їсти та веселитися з будь-якого приводу!