Європа
Останнім часом найпопулярнішими в Європі стали кабінки з автоматичними дверцятами. Кинув монету - відчиняються дверцята, і комплекс починає діяти: подається вода, поширюються приємні аромати, грає музика. Після кожного відвідувача проводиться санітарна обробка приміщення, струмені стерилізуючого розчину з шампунем промивають кабінку, потім потоки гарячого повітря її просушують.
У деяких ватерклозетах європейських столиць можна прийняти душ, почистити взуття, купити шкарпетки чи колготки і навіть запастися презервативом. Однак у туалетах Парижа чомусь висять написи, що забороняють користуватися бритвою та зубною щіткою.
Найбільше громадських туалетів в Англії. Вони розташовані поблизу соборів, пам'ятників, музеїв - тобто в місцях скупчення туристів. Усі британські туалети вирізняються чистотою, але в решті вони зовсім несхожі один на одного - різне керування зливом води, різні інтер'єри, різна музика. Португалія - єдина з усіх європейських країн, де в кожному туалеті, окрім унітаза, стоїть біде. В Італії слід розрізняти написи на дверях: Senore (чоловіки) та Senori (жінки). У деяких закладах Німеччини до дверцят кабінок прироблені дошки, на кшталт шкільних, і лежать різнокольорові крейди - малюй і пиши все, що спаде на думку.
На вході до туалетних закладів Польщі та Угорщини сидять служителі, які спостерігають за гостями. Плата береться не за абстрактне відвідування туалету, а за конкретні дії. Сходити по-маленькому - одна ціна, по-великому - інша, помити руки - третя. Служитель складає в умі вартість кожної окремої дії та стягує на виході загальну суму.
Азія
У Монголії мандрівних європейців шокують люди, які на очах у всіх справляють нужду на узбіччі дороги або між залізничними рейками. Те саме можна побачити й в Індії, зате в цій країні «Рух доступних туалетів» відкрило велику кількість «палаців гігієни», розрахованих на споживачів усіх каст і соціальних верств. Вартість користування чисто символічна, тут же можна отримати воду, відерце і мило, скористатися душем, пральнею та послугами цирульника.
У Пекіні є платні заклади з досить чистими кабінками та цілком європейськими унітазами. Щоб підготувати столицю до Олімпійських ігор 2008 року, уряд КНР витратить $30 мільйонів на оновлення громадських туалетів. У Таїланді на дні унітазів плавають пелюстки троянд, а в гей-кварталі Бангкока ви зустрінете спеціальні кабінки для сексуальних меншин - на них намальована симпатична дівчина з пишними, закрученими догори вусами.
В естетичному відношенні навряд чи щось зрівняється з японськими «кабінетами задумливості». Оскільки мешканці Країни вранішнього сонця не розділяють душу й тіло, у своїх природних відправленнях вони нічого негарного не бачать. Типовий туалет розміщується в саду, серед дерев, каміння та квітів. Не сходячи з місця, можна милуватися природою, слухати шелест дощу та спів птахів. Кажуть, що щонайменше половина японських поетичних шедеврів створена в цих місцях усамітнення.
Світ ісламу
Де б не перебував правовірний мусульманин, він повинен знати, де розташована Мекка. У готелях ісламських країн висять покажчики - дивлячись на них, приїжджі дізнаються, у який бік слід молитися. При відправленні природних потреб слід займати таке положення, щоб Мекка не опинялася безпосередньо спереду або ззаду. Віруюча людина повинна утримуватися від відвідування туалету в поїзді або в літаку, коли часто змінюється напрямок руху.
Справжні мусульмани користуються не туалетним папером, а водою. Тому в них майже ніколи не буває геморою - обмивання здійснюються природним чином. У туалеті, праворуч від унітаза, ви виявите гнучкий шланг із краником. Іноді прямо з унітаза стирчить мідна трубочка, спрямована вгору - звідти б'є цівка води. Якщо шланга або трубочки немає, у туалеті стоїть пластиковий ківш і бочка з водою. Треба знати, що для гігієнічних процедур користуються лише лівою рукою. Крім того, чомусь вважається, що мусульманин повинен справляти малу нужду сидячи - пісуари в туалетах трапляються вкрай рідко.
Не можна сказати, що туалет у мусульманській країні можна виявити на кожному розі. Але на території мечеті завжди є умивальня-туалет. На вулицях Стамбула та інших великих міст можна побачити написи двох родів «Asian style» та «European style». У першому випадку ви стикаєтеся зі звичайною діркою в підлозі, двома підставками для ніг і глечиком з водою, у другому знаходите звичайний унітаз, умивальник і сушарку для рук. За вашим бажанням служитель, що сидить на виході, щедро сприскує вас міцним одеколоном.
США та Австралія
В Америці та в Австралії, як би далеко одна від одної вони не знаходилися, туалети дуже схожі. І там, і там в унітазах використовується своєрідна конструкція змиву: нижній підвід води. Цю особливість спочатку можна сприйняти за несправність. Вода стоїть дуже високо, заповнюючи фаянсову ємність майже до країв. При спуску утворюється сильна воронка, яка йде в каналізацію, і унітаз одразу ж заповнюється до попереднього рівня. Злив води часто робиться двопозиційним. При натисканні на одну половину кнопки стікає 3 літри води, при натисканні на іншу - всі 6 літрів, якими наповнений бачок.
У XXI столітті туалетна справа потребує сучасного інформаційного забезпечення. В Америці вже існує інтернет-портал, що полегшує пошук громадських туалетів у 12-ти найбільших містах. Австралія ж стала першою у світі країною, що підготувала інтерактивну карту туалетів. Загальнонаціональна база дає відомості про розташування 13.000 закладів та про рівень якості кожного з них за п'ятизірковою шкалою.
• Сучасні біотуалети використовують не лише в містах, а й у сільській місцевості. А вирішити проблему з туалетом на своїй дачній ділянці можна дуже просто: замовте біотуалет, який можна встановити як у саду, так і на городі.
_