Правда, і таке зображення Антарктиди є незакінченим. Landsat 7 не зміг зняти центральну область навколо Південного полюса, через що карта схожа на бублик з terra incognita в центрі. Однак інші території, до яких змогли дотягнутися фотокамери супутника, зображені з дуже великою чіткістю (в офіційному прес-релізі НАСА стверджується, що на карті можна розгледіти деталі розміром з половину баскетбольного майданчика, тобто 14 м). Географ Національного аерокосмічного агентства Роберт Биндшадлер, пояснюючи переваги нової карти перед іншими космічними знімками Антарктики, заявив, що все виглядає «як перегляд телебачення високої чіткості з живим кольором у порівнянні з зернистою чорно-білою картинкою». Стверджується, що така «мозаїка» з високою роздільною здатністю допоможе тим вченим, які досліджують важкодоступні райони материка, оскільки навіть зараз дістатися до багатьох територій Антарктиди майже неможливо.
Антарктика останніми роками стала темою актуальною і навіть модною, хоча ще наприкінці минулого століття крижаний материк десь далеко на полюсі мало кого цікавив. Напевно, передусім тому, що шостий континент був (і поки залишається) територією без економіки. Туди можна відправляти наукові експедиції, возити туристів, у Південному океані допускається рибальство. На цьому список можливих занять практично закінчується: згідно з договором «Про Антарктику» володіти землями або займатися на приполярних льодовиках якоюсь корисною для власного гаманця діяльністю не можна.
У підсумку - відсутність докладного опису внутрішніх територій цього материка. На звичайних фізичних картах поверхня Антарктиди зображується схематично - промальована берегова лінія, шельфові льодовики (краї материкових льодів, які сповзли на мілководдя), найбільш помітні хребти та піки. Більшої точності, як правило, і не потрібно, оскільки навіть полярники рідко опиняються всередині материка (майже всі наукові станції розташовані на узбережжі, куди простіше підійти кораблю з вантажем).
Але зараз сфера антарктичних досліджень переживає друге народження, і кількість наукових станцій на континенті постійно збільшується. Причому нові експедиції відправляють не тільки держави, традиційно захоплені полярними дослідженнями, але й ті країни, які раніше абсолютно не цікавилися вічними льодами (такі, наприклад, як Індія). Свою роль відіграло і глобальне потепління. Кліматичні зміни повинні, як припускають вчені, призвести до значного танення антарктичних льодовиків і деякого підвищення рівня Світового океану. У зв'язку з цим доля Антарктики схвилювала не тільки спеціалістів, але й політиків, а це, мабуть, дещо спростило вибивання фондів на дослідження шостого континенту.