Через деякий час Бо приїхав до Шанель і виставив перед нею десять флаконів із пробними композиціями, пронумерованими від 1 до 5 і від 20 до 24. Коко сказала: «Я показую свою колекцію 5 травня. Візьмемо й пляшечку з цифрою 5, сподіваюся, цей номер принесе парфумам щастя». Шанель не обманулася в очікуваннях. Щоправда, фахівці стверджують, що великий Бо помилився і взяв для парфумів більш концентрований розчин альдегіду, ніж було потрібно, тому Chanel №5 спочатку шокували модниць незвичним, дещо різкуватим ароматом. Однак кого це зараз хвилює. Chanel №5 давно стали символом успіху, символом перемоги, яку здобув над стереотипами парфумер Ернест Бо.
Якщо одяг говорить про соціальний статус, то аромат - про сутність людини. Аромат - це одяг для душі. Сьогодні поговоримо про тих, хто «шиє» для нас цей одяг - про парфумерів. Парфумерам минулих століть було набагато простіше, ніж їхнім сучасним побратимам по цеху. Судіть самі: директор банку позаминулого століття був директором банку з ранку до ночі: сюртук, циліндр, золоте пенсне, палісандрова тростина і... відповідний солідному іміджу строгий аромат. Сучасна людина змінюється кілька разів на день. Той самий бізнесмен може вранці носитися з ракеткою по корту, потім вирушити на переговори, а ввечері - на побачення. І всюди він має бути різним, але самим собою.
Ось і б'ються парфумери над вирішенням непростих завдань: якому темпераменту, якому типу зовнішності, якій порі доби аромат має відповідати. Але й це ще не все...
Через різноманітність сучасних парфумерних ароматів перед фахівцями постає питання про їхню стійкість. Стійкість визначається характером запаху і залежить від співвідношення легко- та важколетких пахучих речовин, від швидкості, з якою вони випаровуються.
Будь-який аромат складається з кількох так званих «нот», тобто груп певних запахів. Початкова «нота» визначається легколеткими речовинами, що зникають у перші хвилини контакту зі шкірою. Зазвичай це свіжі цитрусові запахи. Наступна «нота» задає характер композиції, вона зберігається годинами. Зазвичай це квіткові та фруктові запахи. Кінцева «нота» представлена речовинами, які випаровуються повільно. Це деревні, смолисті, мускусні, амброві запахи, які здатні зберігатися кілька днів. Грамотно збалансований аромат можна порівняти з кулею, у якій усі ці «ноти» звучать і переливаються рівно та «кругло».
Чи варто говорити, що для створення композиції парфумер повинен знати не лише всі аромати, які складають ту чи іншу «ноту», а й чітко уявляти, як ці запахи взаємодіють один з одним.
Тут не обійтися без божого дару - гострого нюху. Максимум, на що здатний середньостатистичний ніс, - це дозволити своєму власникові зробити кар'єру технолога на парфумерній фабриці. Подібний фахівець спроможний запам'ятати лише кілька десятків запахів, тому контролює виробництво парфумерії, але сам аромати не складає.
Щоб самостійно створювати композиції, парфумеру необхідно володіти в багато разів тоншим нюхом. Професійний парфумер, по-іншому - «композитор ароматів», по пам'яті зобов'язаний розрізняти 250 натуральних і 1.500 синтетичних запахів. Але це, як то кажуть, лише абетка, ази, на основі яких професіонал ідентифікує набагато більше ароматів і всіляких композицій.
На сьогодні в арсеналі парфумерів знаходиться близько чотирьох сотень продуктів природного походження та чотирьох тисяч синтетичних пахучих речовин. При цьому слід зазначити, що пошуки нових ароматів не припиняються ні на день: нещодавно було відкрито тропічну рослину, яка цвіте лише три дні і щодня змінює свій запах. Ведуться активні роботи і зі створення дедалі нових і нових штучних замінників мускусу та амбри - речовин, раніше одержуваних від тварин, промисел яких тепер заборонений. Без мускусу та амбри парфумерія існувати не може, оскільки вони імітують еротичний аромат людини, а головне - дозволяють парфумерному аромату злитися із запахом шкіри.
Але знати запахи - це далеко не все, що необхідно парфумеру в роботі. Треба вміти фантазувати, творити. Адже створення аромату близьке до написання музики. Недарма Скрябін намагався створити «Ароматичну симфонію» - провести аналогії між звуками та запахами.
Звісно, у сучасній парфумерії не обходиться без шаблонів. Навіщо творити, якщо можна копіювати та конструювати з уже наявного. Багато фірм намагаються програмувати свій успіх, використовуючи «ноти», що вже стали популярними. Це маркетингові ходи, які не мають із творчістю нічого спільного. У гонитві за прибутком іноді взагалі забувають про аромат, який створюється нашвидкуруч, в останню чергу, часто під колір флакона.
Але ми ж з вами говоримо про справжніх композиторів ароматів, тих, хто, як їхній великий попередник Бо, готові відмовлятися від стереотипів, не порушуючи при цьому традицій...
При складанні аромату дуже важливо враховувати речовини, що входять до композиції в мінорних, тобто в дуже малих кількостях. Вони визначають характерні, неповторні особливості запаху. Зазвичай парфумер «доопрацьовує» аромат носом - найтоншим інструментом, за допомогою якого визначаються пропорції речовин, що входять до композиції. Зробити це можуть лише фахівці найвищого класу, яких у світі налічується трохи більше чотирьох сотень. Приблизно половина з них працює у Франції.
Як і будь-які висококласні фахівці, парфумери подібного рівня цінуються дуже високо. Конкуруючі компанії пильно стежать за їхньою творчістю і не пропускають нагоди переманити майстра. Втім, сфера діяльності іменитих парфумерів не обмежена виконанням замовлень фірм і модельних будинків. Багато монархів, політиків, підприємців, зірки кіно та шоу-бізнесу не бажають користуватися хай і дуже дорогою, але все ж масовою продукцією парфумерних компаній: їм потрібен свій індивідуальний аромат.
Заробіток парфюмера - виробника ексклюзивних ароматів залежить від попиту на його продукцію та особистої вдачі. Мінімальна ціна виготовленого на замовлення аромату не нижча за €1 тис.
Що ж стосується професіоналів, які працюють на модельні будинки або парфумерні компанії, то їхній дохід становить не менше €3 тис. на місяць. Тож є резон спробувати стати новою зіркою елітної косметики та парфумерії.
На жаль, зробити це непросто, оскільки парфюмерів готують у єдиному вищому навчальному закладі, який знаходиться у Франції, у Версалі. Існує він з 1970 року і називається Міжнародним інститутом парфумерії, косметики та ароматних речовин (ISIPCA). Потрапити туди практично неможливо. Щороку на курс набирають кілька груп по 18 осіб, і лише троє із загальної кількості вступників можуть бути іноземцями.
Але не поспішайте впадати у відчай. Нещодавно при Міжнародному інституті парфумерії, косметики та ароматних речовин відкрили Міжнародний відділ Академії парфумерного мистецтва. Навчання коштує €12 тис. плюс €100 - вступний внесок. У цю суму не входять ні проживання, ні харчування, ні страховка, ні дорожні витрати. До академії приймають людей незалежно від віку, з вищою хімічною освітою.
Приблизно 80% занять присвячено лабораторній роботі. Вас навчать створювати ароматні акорди та самі парфуми, ви будете знати 350 синтетичних і натуральних речовин, які використовуються при створенні парфумів. Викладачі розкажуть про основні будинки, що створюють аромати, навчать розбиратися в ринку парфумів, прочитають курс про класифікацію запахів. Окрім занять і лекцій передбачені конференції, зустрічі з відомими творцями парфумів.
У травні студенти обов'язково їздять на тиждень у Грас, щоб на власні очі побачити, де виробляють інгредієнти для парфумів. Заняття проходять п'ять разів на тиждень по шість годин. Лекції читають англійською. Групи - не більше 16 осіб. Курс розрахований на дев'ять місяців (з жовтня по травень). На Різдво студентів відпускають на канікули.
Єдиний, мабуть, мінус цього навчання - жодної допомоги в працевлаштуванні адміністрація Академії парфумерного мистецтва випускникам не надає, цілком справедливо вважаючи, що парфюмери, які володіють таким рідкісним даром, як тонкий нюх, у житті не загубляться.