Судинними сплетіннями називають утворення головного мозку, які служать для вироблення мозкової рідини – ліквору, необхідного для живлення як головного, так і спинного мозку. Кіста судинного сплетіння являє собою порожнину, що містить ліквор. Така порожнина формується ще при внутрішньоутробному розвитку і не вважається аномалією. Як правило, кісти судинного сплетіння розсмоктуються самостійно приблизно на 24-28 тижні розвитку плоду, але іноді можуть спостерігатися і у новонароджених.
Їх поява на більш пізніх термінах, після народження немовляти пояснюється ураженням плоду якою-небудь інфекцією, ускладненнями під час вагітності, невеликим крововиливом при пологах. Також причиною може бути вірус герпесу. У переважній більшості випадків кісти судинних сплетінь жодним чином себе не проявляють і не впливають на роботу головного мозку. З часом вони проходять без застосування лікування.
Кісти судинного сплетіння у немовлят виявляють за допомогою нейросонографії – ультразвукового дослідження головного мозку. Її рекомендується пройти кожній дитині на першому році життя для виключення можливих вад центральної нервової системи. Особливо нейросонографія обов'язкова для недоношених дітей, малюків з неврологічними симптомами, які отримали родову травму, перенесли гіпоксію, великих або з занадто малою вагою новонароджених. Нейросонографію також призначають дітям з незвичайною формою голови, будовою обличчя, вадами, особливостями або відхиленнями в будові інших органів.
Нейросонографія – проста і абсолютно безпечна для дитини процедура. Зазвичай дослідження проводиться через переднє (велике) тім'ячко. Ультразвукові хвилі середньої та високої частоти не проникають через щільні кістки черепа, тому нейросонографію необхідно встигнути зробити, поки тім'ячко не закрилося. Також для вивчення задньонижніх та центральних відділів головного мозку, віддалених від переднього тім'ячка, використовують потиличне, задньобокове та передньобокове (скроневе) тім'ячка.
Діагностування перинатальних уражень головного мозку ґрунтується виключно на клінічних даних. Результати різного роду досліджень відносяться до розряду допоміжних та уточнюючих заходів.
Кісти судинних сплетінь, що виникають після народження, не є приводом для паніки. Найчастіше вони не потребують ретельного додаткового контролю, не потребують спеціальної терапії і протягом деякого часу самі зникають.
Джерело: http://hnb.com.ua/