Аналогом українських вишів у Німеччині є державні вищі навчальні заклади, що мають статус університетів. Насамперед, це самі університети (Univesitaeten), вищі медичні, педагогічні та теологічні навчальні заклади, а також школи мистецтв (Kunsthochschulen). Є ще прирівнювані до університетів об'єднані вищі школи (Gesamthochshulen), які поєднують як академічні, так і прикладні програми навчання. Неакадемічний сектор німецької вищої школи - це спеціальні вищі навчальні заклади (Fachhochshulen), що здійснюють підготовку прикладного характеру.
Відповідно, випускникам німецьких вишів, що мають статус університету, присвоюються академічні ступені: спочатку дипломованого спеціаліста (для тих, хто закінчив базовий курс технічного, економічного або природничо-математичного профілю) або магістра (для тих, хто вивчав гуманітарні науки), потім, після закінчення додаткового циклу навчання, - ступінь доктора. (Слід зазначити, що останніми роками німецькі виші активно готують і за американськими програмами бакалавра та магістра.) А от випускникам спеціальних вищих навчальних закладів присвоюється лише диплом із зазначенням типу вишу. Якщо вони хочуть мати університетський диплом, то повинні доучуватися на старших курсах університету.
За даними рейтингів, технічні дисципліни краще вивчати в Аахені, Карлсруе, Дармштадті та Мюнхені. Економіку кваліфікованіше викладають у Мангаймі, Мюнхені та Кельні. Тим, хто прагне вивчати право, є сенс їхати в Пассау, Фрайбург, Гейдельберг або Мюнстер.
Що стосується приватних вишів, то університет у Віттен-Гердеке спеціалізується на медицині, економіці та природничих науках. Вища школа з підготовки керівників підприємств у Кобленці, Європейська бізнес-школа в Остріх-Вінкелі та Європейська вища економічна школа в Берліні орієнтовані на підготовку фахівців для роботи на міжнародних ринках.
Обираючи університет, пам'ятайте, що багато з них переповнені. У середньому на одне навчальне місце тут припадає два студенти. Класичні університети перевантажені більше, ніж нові. Найбільших незручностей зазнають студенти, які бажають навчатися за найпопулярнішими спеціальностями - архітектурі, медицині, фармацевтиці, психології, біології, інформатиці, економіці та праву: тут обмежений прийом та існують жорсткі квоти для іноземців. На відповідних факультетах вишів Аахена, Бремена, Бонна, Франкфурта-на-Майні, Фрайбурга, Геттінгена, Гамбурга, Гейдельберга, Кельна, Марбурга, Мюнхена, Мюнстера, Тюбінгена та Вюрцбурга перевантаження найбільш відчутні. Умови навчання в Бамберзі, Клаусталі, Фленсбурзі, Дуйсбурзі, Грайфсвальді, Ільменау, Кайзерслаутерні, Галле-Віттенберзі та Трірі дещо кращі.
У східних землях виші менш переповнені, умови навчання та загальна атмосфера тут сприятливіші, студенти знаходять більшу підтримку з боку викладачів. Однак проблемою багатьох вишів є застаріле обладнання, що не відповідає світовим стандартам, невідреставровані навчальні корпуси та гуртожитки.
Іноземні студенти почуваються комфортніше в університетах, де багато студентів з-за кордону. Серед них можна назвати Європейську вищу економічну школу в Берліні, Міжнародний виш у Циттау, Університет Фіадріна у Франкфурті-на-Одері. Багато іноземців навчаються в Берліні, Клаусталі, Гейдельберзі, Франкфурті-на-Майні, Аахені.
Навчання у вишах Німеччини практично безкоштовне, за винятком невеликого податку, але в посольстві необхідно надати фінансову гарантію з розрахунку 7.200 євро на перший рік навчання.
Наостанок нагадаємо, що вступити до німецького вишу можна лише після закінчення двох курсів українського вищого навчального закладу за бажаною спеціальністю, а також після успішного складання іспиту з німецької мови DSH. Починати процес оформлення необхідних документів потрібно заздалегідь, мінімум за пів року до передбачуваного початку навчання.
Юлія ПОЛОТОВСЬКА,