Вашингтон став столицею США завдяки політичному компромісу
Як зазначає Бі-бі-сі, Ізраїль уже давно вважає Єрусалим своєю столицею. Там знаходиться будинок уряду, резиденції прем'єр-міністра та президента, але досі жодна країна не визнавала місто столицею Ізраїлю. Рішення Трампа визнати Єрусалим і перенести туди американське посольство викликало невдоволення у багатьох. Час поставити запитання – як країни світу обирають свої столиці і що цей вибір означає.
1. Символ єдності та інструмент контролю
Англійське слово «capital» («столиця) походить від латинського capitalis, в основному значенні – «той, що стосується голови». Це місто, яке очолює територію. Воно пов'язане з владою, там знаходяться державні установи, а в монархічних країнах там живе королівська родина.
Столицю потрібно захищати, але з неї ж надходять вказівки, вона – символ єдності. Тому багато столиць географічно розташовані в центрі країни – так до них легше дістатися з усіх куточків, таке положення допомагає їм виконувати символічну, репрезентативну функцію.
Мадрид, наприклад, розташований точно в центрі Іберійського півострова. Абуджа, яка офіційно стала столицею Нігерії в 1991 році, була побудована в центрі країни майже «з нуля», щоб символізувати єдність нації, розділеної релігійними конфліктами та розселеної на великій території.
За тим же принципом Бразилія в 1961 році перенесла столицю з перенаселеного портового міста Ріо-де-Жанейро до розташованого в центральній частині країни Бразиліа. «Донести прогрес до центру Бразилії», – так говорив архітектор Оскар Німейєр, який проектував будівлі державних установ у новій столиці.
2. Політичний компроміс
Сьогодні Вашингтон роздирають політичні суперечності, але в 1790 році рішення про те, що місто буде столицею США, було плодом політичного компромісу. Північні штати під проводом Александра Гамільтона хотіли, щоб федеральний уряд взяв на себе частину їхнього боргу і пішли заради цього на угоду з Томасом Джефферсоном і Джеймсом Медісоном, які хотіли, щоб столиця була на півдні. Місце на річці Потомак, на південь від лінії Мейсона – Діксона, де потім був побудований Вашингтон, обирав особисто Джордж Вашингтон. Решта – історія.
Деякі туристи, які приїжджають до Австралії, дивуються, коли дізнаються, що її столиця не в Сіднеї. Як правило, їм пояснюють, що місто Канберра – «лісова столиця», обрана як компромісний варіант між найбільшим містом континенту, Сіднеєм, та його південним конкурентом – Мельбурном. Деякі історики, щоправда, вважають, що це не так, і що Канберру обрали значною мірою через те, що в прибережних Мельбурні та Сіднеї влітку надто спекотно.
«Основним аргументом, з яким були згодні всі політики того часу, було те, що білі люди могли процвітати лише у відносно прохолодному кліматі», – говорив історик Девід Хедон в одному з інтерв'ю журналу Australian Geographic.
3. Складні історичні обставини
Берлін чи Бонн? Це питання звучало невдовзі після падіння Берлінської стіни в 1989 році. Возз'єднана Німеччина обирала столицю. У роки холодної війни, коли Німеччина була розділена, Бонн був столицею Західної частини, а Берлін – східної, НДР.
Сьогодні лише небагато туристів, які проводять час у культових нічних клубах і фотографують мальовничі залишки стіни в Берліні, здогадуються, що столицею Німеччини міг стати Бонн. Рішення про те, що столиця буде в Берліні, ухвалили в Бундестазі 20 червня 1991 року з перевагою лише в 17 голосів. За Берлін проголосували 387 депутатів, а за Бонн – 320.
Німцям довелося обирати з двох столиць, а у ПАР їх сьогодні фактично три. Органи різних гілок влади рознесені по різних містах – у Кейптауні працюють законодавці, у Преторії знаходяться адміністративні органи, а головні суди – у Блумфонтейні (крім конституційного, він знаходиться в Йоганнесбурзі).
Це спадщина постколоніальних часів – у 1910 році створювався Південно-Африканський Союз. Чотири британські колонії об'єдналися і ніяк не могли домовитися про столицю. У 1994 році з кінцем політики апартеїду виник рух за створення нової столиці, як у Бразилії чи Австралії, але цього так і не сталося.
4. Примха владних
Астана стала столицею Казахстану в 1997 році. Це блискуче футуристичне місто, символ амбіцій авторитарного президента Нурсултана Назарбаєва, який править Казахстаном з 1991 року. Серед визначних пам'яток Астани – Палац миру та злагоди, піраміда зі скла та бетону з оперним залом на 1500 осіб, спроектована архітектором Норманом Фостером. Це місто, розташоване в сніговому степу, раніше називалося Акмола. Назву змінили на Астану, оскільки Акмола означає «біла могила».
Ще одна географічно ізольована столиця – Нейп'їдо. Столицю М'янми побудувало для себе в 2005 році тодішнє параноїдальне військове правління, задовго до того, як М'янма стала на шлях демократії. У величезному місті є все – просторі дороги, зоопарк і гольф-клуб, але на вулицях мало людей.