Вчені з Гарвардського та Каліфорнійського університетів протягом 32 років спостерігали за 12 тис. добровольців у рамках дослідження серцево-судинних захворювань у США. Учасники зустрічалися з кардіологами кожні два-чотири роки. Щоб не втрачати з ними зв'язок на випадок переїзду, вчені просили вказати імена родичів та хоча б одного друга.
Елементарні заходи безпеки обернулися сенсаційним відкриттям. Американці Ніколас Крайстекіс та Джеймс Фаулер з'ясували, що коли один із добровольців починав товстіти, то разом з ним набирали зайві кілограми і його приятелі. В середньому ж шанси друзів «товстого» погладшати були вдвічі вищі, ніж у знайомих «тонкого». Причому на здатність раптово погладшати ніяк не впливало, як далеко друзі жили один від одного.
Нічого дивного в цьому немає, заявляють психологи. Авторитет друга для багатьох людей дуже високий, а його спосіб життя є заразливим. «Часті товариські посиденьки в ресторанах або шашлики на природі закінчуються додатковою вагою, – розповіла психолог Марія Стішова. – А відмовити друзям «поїсти за компанію» досить складно: є ймовірність, що колектив відкине білу ворону. До того ж їжа – це задоволення, і з її допомогою можна висловлювати прив'язаність та гарне ставлення до людини». Ті, хто постійно спілкується з повними, розуміє, що нічого, по суті, страшного в зайвій вазі немає, живе людина – і нормально. А отже, сидіти на виснажливих дієтах та крутити педалі тренажерів зовсім не обов'язково.
«Заразитися» ожирінням можна і від близьких родичів. Ймовірність погладшати для тих, хто живе з товстуном під одним дахом, на 40% вища, ніж у людей, які проживають у сім'ї «дистрофіків». І гени тут абсолютно ні до чого, запевняють американські дослідники. Якщо ви не живете в одному будинку з погладшалими родичами, шанс погладшати у вас мізерно малий.
Вся справа в спільній для всіх членів сім'ї дієті, переконані експерти. У рідкісному домі кожному пропонується харчуватися за окремим меню. «Сімейна людина, як правило, веде більш спокійний спосіб життя з регулярним харчуванням вдома, – розповідає керівник відділення серцево-судинної патології Клініки лікувального харчування РАМН Алла Погожева. – Природно, якщо повний чоловік/дружина звикли їсти багато, то другий мимоволі теж починає «розтягувати» собі шлунок».
З психологічної точки зору, якщо дружина буде відстоювати своє право на лист салату, це негативно позначиться на її стосунках з чоловіком. «Коли поряд з тобою живе людина, яка харчується виключно висококалорійною їжею, противитися цьому досить складно, – каже психолог Марія Стішова. – Чим і як харчуватися, обирає, як правило, голова сім'ї. Якщо ж почати противитися звичному для чоловіка/дружини меню, то це може стати причиною початку розриву стосунків».
Свої кулінарні вподобання подружжя автоматично переносить і на дітей. «Харчові звички передаються від матері до дитини, – каже дієтолог Алла Слєпченко. – Проводилися дослідження, коли у матерів з надмірною вагою діти важили більше норми. Причому не завжди справа в генах – гладшали і прийомні діти».
Вчені вважають, що ефект «заразності» має поширюватися не лише на ожиріння, але й на схуднення. «Хвиля впливу зачіпає не лише друзів людини, як виявилося, але також друзів їхніх друзів і вже їхніх друзів, – переконаний один із співавторів дослідження Джеймс Фаулер. – Допоможіть одній людині схуднути, і це стане поштовхом до ефекту «сніжної кулі», який зачепить все її оточення».