Раннім ранком 2 грудня 50-річний чоловік, перебуваючи у своїй квартирі на сході Рейк'явіка, відкрив стрільбу з дробовика. Поліція евакуювала мешканців будинку; потім співробітники правоохоронних органів спробували вступити в переговори зі стрільцем. Переконати його скласти зброю не вдалося, в результаті поліцейські пустили у квартиру сльозогінний газ. Чоловік у відповідь почав стріляти з вікон по машинах. Тоді ісландський спецназ, який неофіційно називають «Загоном вікінгів» (Víkingasveitin), наважився на штурм. Щойно поліцейські увійшли до квартири, сталася перестрілка. Один із спецназівців був легко поранений, а от підозрюваний помер у лікарні.
Усвідомивши, що це перший підозрюваний, убитий поліцейськими за всю історію країни, яка здобула незалежність у 1944 році, міністерство внутрішніх справ Ісландії висловило співчуття рідним та близьким загиблого і вибачилося перед ними. Поліцейські, які стріляли в підозрюваного, звернулися за психологічною допомогою. Для городян, схвильованих подіями, у місцевій церкві організували зустріч із священниками та психологами.
Такий ажіотаж навколо рядової кримінальної події зрозумілий – достатньо подивитися на статистику злочинності в Ісландії. У країні живуть близько 320 тис. осіб; щороку тут відбувається лише кілька вбивств. У 1999-2009 роках кількість умисних вбивств в Ісландії не перевищувала 1,9 на 100 тис. осіб. Для порівняння: у США за той самий період цей показник коливався від п'яти до семи, а в Росії фіксувалося від 11,2 до 30,7 вбивства на 100 тис. осіб.
При цьому прихильники вільного продажу зброї можуть використовувати Ісландію як ідеальний приклад. Острівна держава посідає 15 сходинку у світовому рейтингу країн за кількістю зброї, що належить громадянам. У володінні 300 тис. жителів країни – приблизно 90 тис. одиниць зброї. Незважаючи на це, в Ісландії не поширені «шутинги» (від англійського shooting – неспровокована стрільба по оточуючих, як правило неозброєних і неочікуючих нападу людей, часто супроводжувана великою кількістю жертв).
Більшість ісландців купують дробовики та рушниці, щоб використовувати їх для полювання на диких тварин і птахів. У рідкісних випадках місцеві жителі купують пістолети. Автоматичну зброю в країні продавати заборонено. Для отримання ліцензії на право купівлі зброї ісландцям доводиться проходити письмові тести та медичну перевірку. Всі переміщення зброї відстежуються за допомогою єдиної загальнонаціональної бази даних.
Рядові поліцейські в Ісландії ходять без зброї. Озброєний тільки «Загін вікінгів», учасники якого і застрелили чоловіка 2 грудня. Час від часу поліцейський спецназ проводить антитерористичні операції та допомагає охороняти членів уряду; відповідно, застосовувати зброю їм доводиться нечасто. Поліція країни взагалі має всього тисячу «стволів», а постійних збройних сил в Ісландії, як відомо, немає.
Поліцейські взаємодіють з місцевими жителями та туристами в основному на дорогах. Більша частина зафіксованих злочинів – порушення правил дорожнього руху. Наприклад, у 2010 році таких справ було 55 тис., тоді як всього в цей рік було заведено 73 тис. справ про різні правопорушення.
Тим не менше, в Ісландії іноді трапляються і вбивства, і напади. У країні діють шість тюрем, у них у 2011 році сиділи 366 ув'язнених. Однак краще, ніж будь-яка статистика, про рівень злочинності на вулицях Рейк'явіка свідчать непристебнуті велосипеди, а також припарковані машини, в яких спокійно залишають цінні речі.
У місцевій пресі рубрика «злочинність» в основному переказує різні казуси. Наприклад, у червні 2013 року співробітникам правоохоронних органів довелося затримати чоловіка, який разом зі своїм конем намагався проникнути в будівлю ісландського уряду. Як з'ясувалося пізніше, це була акція протесту: ісландський фермер хотів висловити невдоволення фінансовою політикою країни та передати листа прем'єр-міністру.
А наприкінці листопада в Рейк'явіку стався злочин на ґрунті ненависті – невідомі підкинули свинячі голови до місця будівництва нової мечеті. У поліції, правда, заявили, що розслідувати гучну справу буде складно – докази майже одразу викинули міські прибиральники.
Намагаючись пояснити таку спокійну обстановку в Ісландії, експерти вказують на кілька причин: високий рівень життя населення, відсутність соціальної нерівності, відносно помірне споживання важких наркотиків. Нарешті, на злочинність впливає і географічний фактор: який сенс красти, якщо вивезти нажите з острова буде вкрай складно?
В Ісландії, як і в інших європейських країнах, багато мігрантів; останнім часом вони все частіше потрапляють до кримінальних хронік. Однак чоловік, який 2 грудня почав палити у своїй квартирі з дробовика, був місцевим жителем. Його сестра розповіла, що покійний страждав на психічні хвороби і тривалий час не отримував необхідної медичної допомоги. Він уже потрапляв у поле зору поліції і був засуджений за різні правопорушення в Норвегії та Ісландії. Ліцензії на зберігання зброї у підозрюваного не було. Висловлювалися версії, що чоловік міг перебувати під впливом наркотиків, але поки вони не підтвердилися.
Судячи із заяв політиків та коментарів громадян у соціальних мережах, ісландці щиро сподіваються, що перший випадок убивства поліцією підозрюваного буде і останнім. На їхню думку, на злочин загиблого підштовхнуло безглузде збіг обставин – не витримав не зовсім здоровий чоловік найтемнішого місяця в році, коли світловий день триває не більше п'яти годин.
І тільки окремі песимісти називають убивство «переломним моментом» і припускають, що епосі миру в країні прийшов кінець: «Населення Ісландії змінюється. Тепер тут живуть тисячі іммігрантів, що призводить до неминучих конфліктів. Споживання наркотиків в останні роки зросло, а разом з ним поширюється і насильство».