Фото з архіву «Заграниці»
1. Обмеження за площею
Загальна площа нерухомості, що належить іноземній фізичній особі на праві власності або отримана нею у користування на підставі обмеженого речового права, не може перевищувати 2,5 га (25 тис. кв. м) по всій Туреччині. При цьому враховується як продаж квартир, так і комерційної нерухомості - готелі, ресторани тощо. Однак законом передбачено, що Рада міністрів може підняти цю планку до 30 га. У зв'язку з цим, згідно з прийнятим Генеральним кадастровим управлінням Туреччини Циркуляром №2006-1 від 20 січня 2006 року, при оформленні документів у земельному реєстрі іноземець повинен підписати заяву, в якій засвідчує, що загальна площа закріпленої за ним нерухомості по всій Туреччині (включаючи цю) не перевищує 2,5 га, і погоджується з тим, що в іншому випадку він зобов'язується звільнити надлишки площі, яка буде продана, а отримана сума переведена на його рахунок.
Новий закон запровадив додаткове обмеження за площею: у кожній області (по-турецьки «il») не більше п'яти тисячних (0,5%) від усієї площі цієї області може належати іноземним фізичним особам. Разом з тим, Рада міністрів уповноважена встановити цю цифру окремо для кожної області, але не більше передбачених законом 0,5%. Щодо цього обмеження винятком є законне успадкування.
2. Обмеження за видом нерухомості
На іноземця може бути оформлено лише те нерухоме майно, яке зареєстроване в земельному реєстрі як житло або робоче місце або ж призначене для використання в цих цілях згідно з архітектурними планами забудови або локальними архітектурними планами. Тут під «робочим місцем» мається на увазі комплекс нерухомого майна, що використовується в комерційній діяльності, тобто це може бути як офісне приміщення, так і, наприклад, готель або фабрика з усіма прилеглими будівлями. При оформленні документів необхідно надати відповідну довідку з мерії або губернаторства за місцем знаходження нерухомості.
3. Умова щодо дотримання «принципу взаємності»
«Принцип взаємності» передбачає надання таких самих прав громадянам іншої країни, які ця країна надає турецьким громадянам. Тобто іноземець може придбати нерухомість у Туреччині лише в тому випадку, якщо країна, громадянином якої він є, юридично та фактично дозволяє громадянам Туреччини придбавати нерухомість на своїй території. Наприклад, громадяни Росії, України, Білорусі можуть придбавати в Туреччині лише будівлі, але не незабудовані земельні ділянки, тоді як для громадян Німеччини такого обмеження немає.
4. Інші законні обмеження
Стосуються заборонених військових зон і зон безпеки, а також районів, що мають стратегічно важливе значення у зв'язку зі своїми особливостями енергетичного, сільськогосподарського, надрокористувацького, екологічного, релігійного, культурного плану. Заборонені військові зони та зони безпеки визначаються Міністерством оборони, інші заборонені зони визначаються Радою міністрів за поданням відповідних державних органів і установ.
З метою спрощення бюрократичних процедур закон зобов'язав Міністерство оборони у тримісячний строк розробити карти по всіх регіонах Туреччини із зазначенням об'єктів нерухомості, що не підлягають продажу. Але до тих пір, поки ця інформація не надійде у використання до Генерального кадастрового управління, буде, як і раніше, надсилатися запит до відповідних військових відомств.
5. Обмеження для юридичних осіб
З іноземних юридичних осіб закон дозволяє придбання нерухомості лише комерційним організаціям, а різні фонди, асоціації, товариства, кооперативи, державні установи не можуть придбавати нерухомість у Туреччині.
Іноземні комерційні організації можуть придбавати нерухомість у Туреччині лише в рамках приватних законів («Про заохочення туризму», «Про індустріальні райони», «Про нафту»), для чого їм необхідно надати дозвільні документи з відповідних державних установ.
Необхідно зазначити, що вищенаведені обмеження не поширюються на компанії з участю іноземного капіталу, засновані згідно із законом «Про прямі іноземні інвестиції».
Також змінено і суттєво спрощено саму процедуру оформлення покупки нерухомості в Туреччині. Знижено навантаження на бюрократичну машину. Якщо раніше іноземцю необхідно було звертатися до Егейського військового комітету для отримання дозволу на покупку нерухомості (процедура займала два-три місяці), то за новим законом уряд Туреччини зобов'язав Міністерство оборони у тримісячний строк розробити карти по всіх регіонах Туреччини із зазначенням об'єктів нерухомості, що не підлягають продажу у зв'язку з безпосередньою близькістю до стратегічних військових об'єктів. Це означає, що дозвіл на покупку нерухомості іноземцям видаватимуть безпосередньо в Кадастровому управлінні і одночасно оформлятиметься TAPU.
Одночасно з виходом нового закону суттєво спрощено процедуру отримання посвідки на проживання власникам нерухомості.
Нагадаємо, що в березні 2005 року Конституційний суд Туреччини за позовом опозиції скасував поправку до закону №4916 «Про порядок придбання нерухомого майна іноземними особами в Туреччині», яка дозволяла іноземцям купувати об'єкти нерухомості на фізичну особу. Обґрунтування - невідпрацьована процедура, недотримання «принципу взаємності», недостатня кількість обмежень (зокрема, можливість придбавати земельні ділянки площею понад 30 га та нерухомість за межами муніципальних кордонів). Спочатку вимоги опозиції були спрямовані проти греків, які купували великі ділянки землі на Егейському узбережжі. Однак одночасно постраждали й усі приватні інвестори-іноземці, які тимчасово втратили можливість отримувати свідоцтва про власність на свою нерухомість (ТАПУ).
З квітня 2005 року турецький уряд розробляв нову статтю закону та схему оформлення об'єктів іноземцями. І ось тепер новий закон набрав чинності, що дає можливість регіональним кадастровим управлінням відновити роботу з видачі ТАПУ іноземцям.
_