Спеціалісти фонду Kela уважно вивчають результати експерименту з безробітними, намагаючись зрозуміти, які ще заходи необхідні для того, щоб удосконалити подібну соціальну програму
Як зазначає «Русская Германия», ця щомісячна сума приблизно дорівнює рівню соціальної допомоги у Фінляндії для однієї особи. Але на відміну від «соціалу» виплата базового доходу не передбачала жодних умов для його отримання. Безробітних не примушували шукати якесь робоче місце, проходити перекваліфікацію або надсилати потенційним роботодавцям свої резюме. Такими були умови експерименту. Необхідно також зазначити, що затверджені виплати не припинялися навіть у тому випадку, якщо отримувач базового доходу починав працювати.
Чого ж хотіли досягти автори цього експерименту? Головна мета цього починання звучала так: чи вдасться людям з базовим доходом знайти нову роботу швидше, ніж тим, хто отримує традиційні допомоги? Крім того, необхідно було підрахувати бюрократичні витрати, а можливо, навіть і доходи держави, яка в даному випадку не буде більше відповідати за інтеграцію безробітних на ринку праці.
Принаймні на одне запитання вже отримано відповідь. Виявилося, що безумовний базовий дохід жодним чином не впливає на рівень зайнятості, тобто, простіше кажучи, не стимулює отримувачів цієї соціальної допомоги до пошуку роботи, але й «на дивані» його отримувачі проводять часу не більше, ніж звичайні безробітні.
Виявилося, що протягом першого року експерименту люди, які отримували гарантовані 560 євро «чистими», працювали лише на півдня на місяць більше, ніж решта жителів країни, зайнятих у низькооплачуваному секторі економіки. По суті, вони вели такий самий спосіб життя, як і ті «соціальники», хто перебував у контрольній порівняльній групі та отримував звичайну допомогу по безробіттю.
А от із суто психологічної точки зору отримувачі гарантованого базового доходу почувалися набагато краще. «Така виплата покращує добробут безробітних та їхнє сприйняття власного майбутнього», – зазначають зараз у фінському Фонді соціального страхування. Так, 55 відсотків з числа учасників експерименту заявили, що оцінюють стан свого здоров'я як хороший. Серед звичайних «соціальників» таких було 46%. Лише 17% отримувачів базового доходу зазначили, що відчувають високий рівень стресу, серед отримувачів «соціалу» ця частка становила 25%.
«Отримувачі нового виду допомоги виявили більшу впевненість у майбутньому. Це стосується як можливості знайти роботу, так і здатності впливати на соціальні процеси», – зазначають автори дослідження. Крім цього з'ясувалося, що отримання базового доходу дозволяє простіше погоджуватися на нову роботу або навіть розпочинати власну справу.
Поки ще не підведено фінансові підсумки фінського експерименту, остаточні цифри будуть тут озвучені через рік. Однак уже очевидно, що серйозного бюджетного дефіциту в даному відношенні не зафіксовано.
Треба сказати, що подібні ідеї вже не перший рік циркулюють у ліво-ліберальних колах Західної Європи та Сполучених Штатів. Ці ще нещодавно достатньо утопічні плани, що сягають знаменитої книги «Утопія» англійського філософа Томаса Мора, опублікованої ще в 1516 році, мають в даний час потужне лобі серед багатьох німецьких інтелектуалів та політиків.
Нагадаємо, що в червні 2016 року громадяни Швейцарії на референдумі відмовилися вводити гарантовані виплати в розмірі 2,5 тисячі франків для всіх жителів країни. А от в Італії та в окремо взятій землі Берлін проведення таких самих, як і у Фінляндії, експериментів, щоправда, в дещо зміненому форматі, – справа найближчого майбутнього.