Чеський замок Лібехов також виставлений на продаж
Як зазначає «Радіо Прага», на початку 90-х років, відразу після «оксамитової» революції та початку процесу реституції, в Чехії з'явилася ця галузь торгівлі нерухомістю – купівля та продаж замків. Серед покупців часто виступають іноземці. Помітну частину тут складають піддані Королівства Нідерланди, у яких горбисто-лісиста Чехія набула небувалої популярності одразу після падіння «залізної завіси». Старовинні резиденції із задоволенням скуповують також жителі сусідніх з Чехією країн – Німеччини та Австрії, а також італійці – активні гравці на ринку чеської нерухомості. Інтерес до такого оригінального типу житла проявляють і росіяни.
Якщо покупець придбає занедбану споруду, йому, звісно, слід бути готовим до серйозної та дорогої реконструкції, включаючи заміну всіх комунікацій тощо. Ціни на замки, що не потребують масштабного ремонту, починаються від 1 млн євро, а повністю підготовлена для житла резиденція, в яку можна в'їхати наступного дня після її придбання, обійдеться ще дорожче. Не слід забувати, що й утримання замку потребує певних коштів. І, купивши замок за 120 000 євро, слід враховувати, що лише комунальні витрати коштуватимуть щорічно половину цієї суми.
Крім того, реконструкцію історичного об'єкта доводиться узгоджувати з державними органами з охорони пам'яток. Іноді власники зобов'язані повертати первісний вигляд буквально всьому – від віконних рам і шпінгалетів до розписів фасаду та стель. При цьому навіть можливі дотації Міністерства культури та фондів Євросоюзу не покриють усі витрати на відродження об'єкта.
Однак у найвищій ціновій категорії на чеському ринку нерухомості, звісно, можна знайти й готові об'єкти. Так, замок у Радовесниці, куплений колись у вигляді руїн, зараз повністю відновлений і перетворений нинішнім власником на дорогий готель. У Смілкові можна побачити повністю оздоблений замок, з парком, кількома ставками та навіть театральним павільйоном епохи бароко. Замок Мцели неподалік від Праги, серед власників якого значився навіть знаменитий полководець Валленштейн, перероблений його американським господарем у п'ятизірковий готель.
Адже замки в Чехії купують не тільки й не стільки для того, щоб у них жити: багато великих компаній розміщують там офіси, приміщення для проведення конференцій і семінарів, готелі. Деякі замки використовуються як комфортабельні будинки для літніх людей, закриті клуби, музеї – так що вкладені в об'єкт інвестиції можуть повертатися і навіть приносити прибуток.
Ще одним позитивним прикладом використання подібного об'єкта в комерційних цілях можна назвати замок у Геральці, район Гавличкув Брод. Що стосується інвестицій, то, наприклад, витрати на відновлення замку в Летовицях, у районі Бланенсько, склали за 12 років близько 25 млн крон (926 000 євро), хоча спочатку власник припускав, що вони виявляться в чотири рази вищими. Звісно, багато залежить від того, скільки особистих сил і часу вкладає новий «сяючий пан» у своє старовинне гніздо.
Ті з покупців, хто придбанням замку віддає данину юнацьким фантазіям, почерпнутим із пригодницьких романів, ставлять на перше місце історію об'єкта та пов'язані з ним легенди, – звісно, про нібито мешкаючих там духів та привидів. Так, продавець замку в Новій Лготі під Часловом, що пропонує бездоганно відновлену будівлю, не забуває повідомляти потенційним покупцям, що мешкаючий там привид «любить тупати по сходах і створювати інший шум».
Загалом, тут можна згадати повість Оскара Вайлда «Кентервільський привид»: «Коли містер Хайрам Б.Отис, американський посол, вирішив купити Кентервільський замок, всі запевняли його, що він робить жахливу дурницю, – було достеменно відомо, що в замку мешкає привид…Що ж, мілорде, – відповів посол, – нехай привид іде разом із меблями».