Без сумніву, наш турист ніде з голоду не помре, на крайній випадок завжди й скрізь знайдеться всюдисущий фаст-фуд, але тоді не доведеться говорити про те, що ви пізнали й зрозуміли Іспанію. Влитися в стройні ряди аборигенів, які щовечора всією родиною плавно переміщуються з бару до ресторану, щоб щільно повечеряти, а потім до кондитерської, щоб випити кави з тістечками, — ось гідне завершення насиченого враженнями туристичного дня. Тож залишимо гамбургери на чорний день. А поки постараймося не втратити можливість спробувати хоча б ті страви, без яких враження про Іспанію не можуть бути повними.
Почнімо із закусок. Щоб не помилитися, найпростіше відвідати tasca (таска) — спеціальні бари, де подають лише закуски tapas (тапас) і напої. Це дуже демократичні заклади, які обожнюють іспанці, тут біля однієї стійки можна зустріти селянина й банкіра, бізнес-леді й домогосподарку. У ролі tapas може виступати що завгодно — оливки, солоне насіння люпину, кілька скибочок шинки, пара смажених креветок і обов'язково різноманітні сорти місцевого сиру. Про вина ми тут і говорити не станемо, це тема не для статті, а для цілої книги (порпайтеся у своїй валізі — там обов'язково має знайтися кулінарний путівник по Іспанії).
Не відступатимемо від наших звичок, а отже, на перше має бути суп. Ми, звісно, віддамо перевагу чомусь типово іспанському, наприклад густим супам-пюре з яєчних жовтків або з морепродуктів. А може, вам більше сподобається андалусійський рибний суп із білим вином чи знамените косидо мадриленьйо (безліч інгредієнтів в одному горщику), яке замінює собою цілий обід і подається до столу в три «заходи». Або пучеро — овочевий суп із горохом, ковбасою, м'ясом і галушками. А ще в спеку добре з'їсти гаспачо — холодний хлібний суп із часником...
У процесі вибору основної страви можна поєднати прозаїчне прийняття їжі з іспанською романтикою. Якщо пощастить опинитися в потрібний час у потрібному місці, вам вдасться скуштувати м'ясо бика, убитого на кориді. На смак воно відрізняється від звичайного — жорсткіше й трохи гіркувате. Як правило, його тушкують і подають із гарніром із квасолі. Ця страва називається carne de lidia (карне де лідіа). Делікатесом також вважається хвіст такого бика — rabo de toro (рабо де торо). Вразливим натурам, які не сприймають насильства, можна порадити обрати щось із морепродуктів, наприклад ската в мигдалевому соусі або лангуста з солодким перцем.
Насолодилися екзотикою? Тоді саме час перейти до десерту. Для цього краще відвідати один із численних спеціалізованих закладів. У churreria (чурреріа) вам запропонують іспанську подобу наших пончиків із густим гарячим шоколадом, у heladeria (еладеріа) — розкішне морозиво, часто італійське, яке славиться на весь світ. А в кондитерській pasteleria (пастереріа) можна випити чашку чаю або кави, скуштувати свіжу місцеву випічку та інші типово іспанські смаколики — turrоn (туррoн) — халву або нугу з меду, мигдалю та яєчних білків, мигдаль у цукрі, каталонський крем із молока, жовтків і кориці, фруктовий салат. Ще іспанці дуже пишаються стравою під назвою arroz con leche (аррос кон лече). Будьте обережні — вона може сподобатися лише любителям молочної рисової каші, бо це вона і є, з цукром і корицею. Незалежно від того, чи любите ви рисову кашу, і як ставитеся до власної фігури, на десерт варто замовити чашечку кави. Іспанці — великі поціновувачі цього напою і вміють його готувати.
Якщо, попри все вищесказане, ви все-таки вважаєте, що їжа — це не головне, і твердо вирішили харчуватися фаст-фудом, то тут на вас чекають певні труднощі. Починаючи від небагатого вибору (іспанські бутерброди із салатом bocadillos (бокадильос) та всюдисущий біг-мак) і закінчуючи презирством місцевих мешканців, які впевнені, що їжа не може й не повинна бути швидкою.
Перед поїздкою варто потренуватися на власній кухні та приготувати найвідомішу іспанську страву — паелью. Це корисно тим, хто ще не вирішив, чи їхати йому в Іспанію, і тим, хто збирається, але побоюється всілякої кулінарної екзотики. Одразу попередимо: заняття це трудомістке й клопітке, але результат вартий докладених зусиль. Порада любителям напівфабрикатів: не вірте етикетці — те, що продається в пакетах у замороженому вигляді, зовсім не паелья, це рис із добавками. Отже, готуємо справжню паелью.
Нам знадобиться:
спеціальна сковорода, глибока, з двома ручками (якщо такої немає, можна взяти пару звичайних); 1 курка (з морепродуктами та чорнилом восьминога поки що не зв'язуватимемося); 100 г рису; трохи шафрану; 3 склянки курячого бульйону; чверть склянки оливкової олії; пара очищених і нарізаних помідорів (можна взяти томатну пасту, але ефект не той); нарізаний смужками солодкий перець (червоний, щоб було гарно); п'ять зубчиків часнику; половинка цибулини; пів склянки консервованої білої квасолі і стільки ж зеленої; 250 г нарізаної спаржі і, звісно, сіль.
Поставте на вогонь пательню і вилийте на неї оливкову олію. Зачекайте, поки вона нагріється, і підсмажте шматки курки до благородного рум'янцю. Далі вийміть курку, а на її місце хвилин на десять киньте зубчики часнику та смужки перцю. Тепер вийміть і їх. Підсмажте спаржу та зелену квасолю, після них - ріпчасту цибулю. Через п'ять хвилин почніть повертати продукти на місце, спочатку помідори, перець і часник. Потушкуйте до консистенції пюре. Викладіть зверху рис (сирий, не варений!), залийте курячим бульйоном, а коли він закипить, зверху розмістіть підсмажені заготовки та додайте шафран. У жодному разі не перемішуйте, тільки ложкою розподіляйте бульйон по поверхні паельї. Якщо хочете відчути себе справжнім іспанським кухарем, кілька разів обережно струсіть пательню під час приготування. Коли рис вбере більшу частину бульйону, зменшіть нагрівання до мінімуму. За кілька хвилин спробуйте рис, він має бути м'яким, але не розвареним. Тепер накрийте пательню кришкою і дайте їй постояти хвилин п'ять у теплому місці. Паелью прийнято подавати в тій самій пательні, в якій вона готувалася, але якщо це здається вам неприйнятним, розкладіть її по тарілках.
Після такого кулінарного подвигу у вас напевно не залишиться сумнівів у необхідності відвідати Іспанію хоча б для того, щоб ласувати цим дивом як мінімум кілька днів. А для того, щоб орієнтуватися у всьому різноманітті іспанських кулінарних вишукувань і традицій і не пропустити чогось цікавого, візьміть із собою книжечку, випущену московським видавництвом «Живой язык», - «Испания. Кулинарный путеводитель». І ви більше жодного разу не згадаєте про фаст-фуд.