Зима у Фінляндії – це не лише виживання, а й задоволення
Як пише сайт «Це Фінляндія», навіть у зимовий період треба жити із задоволенням, а не виживати. У цьому фінам допомагають кава, теплий одяг і, звісно ж, сніг.
Баддьорий кава
Кава бадьорить фінів холодним, темним зимовим ранком, дає сили протягом дня, а багатьох ще й заколисує на ніч. У Фінляндії п'ють каву більше, ніж будь-де у світі. У 2004 році споживання сирої кави на душу населення у Фінляндії становило 11,99 кг, а це в середньому 3,8 чашки кави на день. Для порівняння: того ж року у США спожили 4,26 кг сирої кави, у Великобританії – 2,43 кг, у Швеції – 8,06 кг, у Японії – 3,36 кг.
У Фінляндії каву обсмажують світлою, трохи гіркою для середньоєвропейського смаку. Її помел досить грубий, і зазвичай вона готується в крапельній кавоварці міцніше, ніж прийнято, принаймні в Америці. Зазвичай до неї додають кілька шматочків цукру та трохи молока або вершків, але багато хто п'є свою каву чорною.
Ритуал кавопиття – дуже важлива частина фінської культури. На стіл ставлять гарні чашки, і до кави подають здобну випічку: булку, пиріг, печиво. Кава надає урочистості більшості сімейних свят, знаменним подіям на роботі та прийому гостей, і в таких випадках до кави подають щось більш святкове: торт і бутерброди або іншу солону випічку.
У минулі часи господині пишалися тим, що до кави подавали не менше семи сортів делікатесів. Кавопиття після церковних служб та інших церковних обрядів настільки важлива інституція, що його жартома називають «третім таїнством фінської лютеранської церкви».
Фіни зазвичай п'ють каву вдома, на роботі або в інших приватних приміщеннях, але особливо в містах процвітає культура кафе. Швидко завойовують собі місце й мережі кафе американського типу.
У зимовий час фінам до смаку й інші гарячі напої: чай, какао, гарячий сік зі смородини та гльогі – фінський варіант глінтвейну.
Жарка лазня
Лазня – національний символ країни, і не випадково. У Фінляндії приблизно понад два мільйони лазень (при населенні близько 5,26 мільйона та кількості квартир у 2,6 мільйона). Кількість лазень швидко збільшується, оскільки в більшості нових квартир у багатоповерхових будинках будується власна електрична лазня.
Лазні виникли в давнину, коли зрозуміли, що тепло вогнища зберігається краще, якщо його акумулювати в камінні, і люди практично жили в лазнях. Вони помітили значення лазні та лазневої пари для вмивання. У всіх холодних регіонах Євразії використовували лазні доти, доки не були вдосконалені методи опалення житла та можливості митися, але в Північних країнах і в лісовій глушині Східної Європи лазні залишилися в побуті.
Ще на початку минулого століття більшість фінських дітей народжувалося в гігієнічних умовах у лазні, і до останніх десятиліть багато фінів почувалися справді чистими лише після лазні. Тепер лазню пов'язують насамперед із гарним самопочуттям.
Фіни ходять у лазню ввечері, після занять спортом, після брудної роботи, на знак дружби та духовної близькості, на завершення переговорів і, у всякому разі, щосуботи. Лазня – неодмінна частина таких щорічних свят, як Різдво та Івана Купала.
Поширене за межами Фінляндії уявлення, нібито в лазні змагаються у стійкості проти спеки чи гарячої пари, – хибне. Найкраще відчуття дає температура близько 80 градусів, причому важливо, щоб повітря в лазні було відповідної вологості. Влітку в лазні паряться березовими віниками. Віники також заморожують або сушать на зиму. У лазні паряться голими, найчастіше чоловіки та жінки окремо, іноді разом, але у фінській культурі лазня власне ніяк не пов'язана із сексом. До лазні ходять і діти, і навіть лежачих хворих у лікарнях возять у лазню.
У лазні добре відігрівати після морозу пальці. Тут людина розслабляється, віддається тиші та навіть найглибшим святим почуттям. Лазня переносить нас із метушні та конфліктів буднів в іншу дійсність, на відпочинок і в спокій.
Найкраще місце для лазні – на березі озера чи моря. З усіх лазень близько 600 тисяч знаходяться біля води, найчастіше при дачах. Там добре після парильні дивитися на сонце, що опускається до краю лісу, слухати крик гагари та думати про чудеса й красу світу. Взимку до задоволень прибережної лазні входить короткочасне купання в ополонці, що сприяє кровообігу.
Елітні лазні – це лазні по-чорному, побудовані за давньою моделлю хати без димоходу. Кам'янка в лазні по-чорному велика, і її топлять годинами. Під час топки дим затримується в лазні, виходячи лише через невеликі отвори в стіні чи стелі та через щілини колод, внаслідок чого лазня стає всередині чорною від кіптяви. Коли кам'янка зігрілася, вогонь гасять і лазню провітрюють від диму. Чомусь пара в лазні по-чорному особливо ніжна та м'яка, у сутінковій курній лазні хочеться залишатися довго. Топити лазню по-чорному та паритися в ній – це особливий обряд, що дозволяє людям відірватися від повсякденних турбот і зблизитися один з одним.
Теплі будинки
У Фінляндії при будівництві роблять ставку на розробку енергозберігаючих технологій та використання відновлюваних природних ресурсів. Як правило, у нових будинках встановлюють потрійні вікна, причому найсучасніші види віконного скла вловлюють сонячну енергію. У конструкцію зовнішньої стіни будинків входять щільний, не менше 10-сантиметровий теплоізоляційний шар та противітровий захист. Відновлюються й старі, виправдані технічні засоби: товста колода достатня для того, щоб відгородитися від морозу.
Трохи менше половини фінської нерухомості забезпечується централізованим теплопостачанням, це звичайний у населених пунктах вид опалення. Теплова енергія виробляється на теплових електростанціях і акумулюється у воду, яка переходить трубопровідною системою в будинки та опалює їх. Протяжність теплофікаційних труб у Фінляндії становить понад 10 тисяч кілометрів, тобто більш ніж у шість разів перевищує довжину Фінляндії з півдня на північ. Вода, що надходить по трубі з ТЕЦ з температурою від 65 до 115 градусів, залежно від погоди гріє воду, що циркулює в батареях, а також побутову воду, що надходить з крана. Охолола теплофікаційна вода повертається на ТЕЦ, де вона знову нагрівається.
Теплофікація – ефективний, економний та екологічний метод опалення великих обсягів нерухомості. Порівняно з окремим виробництвом електроенергії та тепла система теплофікації економить приблизно 30% енергії. Теплофікаційне опалення надійне, рівномірне та безтурботне з точки зору споживача: не треба піклуватися про опалювальні котли, і можливі збої в електропостачанні не охолоджують будинки.
Для будинків поза теплофікаційними мережами пропонуються екологічні опалювальні інновації. У малогабаритних будинках знову почали будувати акумуляційні печі, а величезні лісові ресурси Фінляндії використовуються в індивідуальних котлах, що опалюються дровами та гранулами з автоматичною подачею палива.
Частина нових будинків опалюється геотермальною енергією: у землі бурять свердловину глибиною 50-70 метрів, з якої насосом викачують тепло з надр землі. За допомогою насосів можна також уловлювати тепло відпрацьованого повітря квартир. Сонячного світла у Фінляндії достатньо для використання в опаленні, особливо якщо поєднувати його з іншими способами виробництва тепла в найтемніші місяці. Такі опалювальні рішення передбачають встановлення відносно дорогого та високотехнологічного обладнання, але сама енергія практично безкоштовна та невичерпна.
Поступово відходять в історію пряме електричне опалення та нафтові котли, що споживають багато енергії, в основному імпортної.
Безпечні авто
Фіни їздять на машині взимку майже стільки ж, скільки і влітку, але в холодну погоду та на крижаних дорогах необхідно мати спеціальне оснащення.
Закон зобов'язує фінів міняти в автомобілях зимові шини. Їзда на зимовій гумі обов'язкова з 1-го грудня по 28-е лютого, але її можна і навіть потрібно використовувати незалежно від календаря, якщо дорожні умови вимагають цього. До зимових шин належать фрикційні шини, застосування яких дозволено цілий рік, і шиповані шини, на яких допускається їзда тільки в зимовий час. Під час регулярних технічних оглядів автомобілів та при перевірках поліцією на дорогах звертають особливу увагу на стан шин, і за їзду на надто «лисих» шинах легко отримати штраф.
Настання зими на дорогах завжди вимагає від водіїв посиленої пильності. Видимість погіршується, дороги слизькі, гальмівний шлях стає довшим, і товстий шар снігу ускладнює керування машиною. Хоча все це повторюється щороку, незмінна новина першого метельного дня свідчить: сьогодні знову лунав скрегіт металу на шосе.
Відмінний допоміжний засіб для зимового автомобіліста – електричний блоковий обігрівач двигуна, який сприяє запуску машини при морозі та скорочує витрату палива. На стоянках біля фінських будинків можна в зимові вечори бачити водіїв, які повертаються додому та підключають свою машину проводом до стовпа електроживлення. Зазвичай у квартирах є таймери, що дозволяють заздалегідь визначати відповідний час для початку обігрівання машини.
У більшості машин встановлено також обігрівач салону, який вмикається одночасно з блоковим обігрівачем. У стандартне обладнання багатьох автомобілів, розроблених для північного ринку, входить і обігрівач сидіння, до яких зябкі фінські автомобілісти ставляться з особливою повагою.
Боротьба зі снігом
Постійний сніг вкриває північ Фінляндії в середньому в кінці жовтня, південь – в кінці грудня – на початку січня, і снігу вистачає до березня, а в найпівнічнішій Лапландії навіть до червня. На широті Гельсінкі сніговий покрив становить у середньому 30-50 см, а на півночі його глибина може перевищувати один метр. На півдні більше хуртовин і сніговий покрив збільшується за короткий час, на півночі сніг накопичується більш рівномірно. Сильні бурани, що паралізують рух та функціонування всього суспільства, бувають рідко.
Це пов'язано частково з тим, що фіни завжди готові до боротьби зі снігом. Наприклад, у різних районах Гельсінкі з кінця осені патрулюють спостерігачі, які стежать за тим, чи перевищує снігопад десь рівень, після якого необхідно приступити до прибирання снігу. Коли це відбувається, снігоприбиральні машини вирушають у будь-який час доби з депо, розташованих по всьому місту, і прибирають сніг з вулиць згідно з певними пріоритетами, визначеними заздалегідь. Коли дороги та вулиці слизькі, їх посипають щебенем і сіллю. Вже рано вранці громадяни, які вирушають з дому, можуть бути впевнені в тому, що принаймні головні дороги в порядку.
Фінське село малолюдне, і за довгі ділянки доріг відповідають приватні власники земельних ділянок або дорожні кооперативи. У них прибирання снігу зазвичай організовується таким чином, що хтось із господарів, які мають снігоприбиральну машину, забезпечує прибирання дороги та під'їздів до неї, а витрати діляться на всіх. Не пізніше осені з'являються, особливо вздовж сільських доріг, довгі палиці яскравого кольору, оснащені відбивачами. Це снігоприбиральні знаки, за допомогою яких водії снігоприбиральних машин у будь-яку хуртовину бачать, де проходить дорога і де починається кювет.
У Фінляндії видано закон про утримання доріг. Відповідальність за утримання ділиться між приватними власниками земельних ділянок та муніципалітетами.
Зимові розваги
Якщо запитати у дітей, то зима – це одне задоволення, а зовсім не важка пора року. Як інакше, якщо є сніг! Діти просто в захваті, коли одного разу пізньої осені прокидаються вранці, дивляться у вікно і бачать, що випав перший сніг. Вони одразу вириваються на вулицю ліпити перших снігових баб.
Сніг приносить задоволення і дорослим. Біг на лижах – загальнонародний вид спорту, і майже всі муніципалітети та міста утримують освітлені лижні. Кульмінацією зимових лижних занять є щорічна лижна гонка «Фінляндія», 60-кілометрову трасу якої долає близько 5 500 лижників. У всіх школярів у лютому-березні тижневі лижні канікули – для того, щоб сім'ї могли разом насолоджуватися радощами зимового спорту.
За останні десятиліття зросла популярність слалому та інших видів гірськолижного спорту, особливо сноубордингу. У північному гірському регіоні є 12 лижних баз, які пропонують різноманітні послуги туристам. Південніше у Фінляндії найвідомішою лижною базою є «Тахковуорі» (приблизно за 440 кілометрів від Гельсінкі). Схили менші, придатні для освоєння цього виду спорту, розташовані по всій країні.
Не гірше, ніж на лижах, фіни люблять і вміють кататися і на ковзанах. Муніципалітети утримують ковзанки під відкритим небом на шкільних спортивних майданчиках та в інших подібних місцях. Льодові палаци будують і в невеликих містах, особливо, якщо в них випадково є хокейна команда, яка успішно виступає у вищій національній хокейній лізі.
Сезонний одяг
Фіни не замикаються на зиму в приміщеннях, а бувають на вулиці майже стільки ж, скільки і влітку. І діти проводять час на вулиці: на перервах у школі вони виходять гуляти, а в програму дитячих садків входить гра на вулиці в будь-яку погоду. Навіть немовлята, яким кілька місяців, сплять вдень у колясці на вулиці або на балконі багатоповерхових будинків – і сплять міцно!
Секрет зимових прогулянок – відповідний сезону одяг. Білизна має пропускати вологу і бути приємною на тілі. На ринку є нові матеріали, які пропускають вологу у верхні шари одягу, але затримують тепло і зберігають тіло сухим. За ним одягають середній шар залежно від погоди, наприклад, флісовий або, якщо дуже холодно, – вовняний. Верхній одяг має бути вітрозахисним, але дихаючим, залежно від погоди – утепленим. Діти зазвичай носять комбінезони, а дорослі – штани та куртки.
Особливу увагу слід звернути на захист від морозу ніг, рук і голови. На ноги одягають пропускаючі вологу, не тручі нижні шкарпетки, потім вовняні шкарпетки – бажано товсті, зв'язані вдома. А вже на них – зручне взуття з хорошою теплоізоляцією та з жолобками в підошвах проти ковзання. Ніщо не може зіпсувати зимову прогулянку так швидко, як мерзнучі пальці! Теплі, зручні варежки або рукавички з хорошого матеріалу варті того. Головний убір має ефективно захищати вуха, а при дуже холодній погоді не завадить і, наприклад, шовкова маска для обличчя.
Ось ви вже й готові мчати з гори на санчатах або бігти на лижах!
Радощі зимових вечорів
Зимові вечори у Фінляндії довгі та темні. Іноді приємно просто сидіти вдома, в притулку від холоду та завірюх, і палити вогонь у каміні або свічку. Але в зимові вечори фінам приносять радість і інші заняття.
Що може бути кращим проведенням часу, ніж хороша книга? Фіни – найстаранніші читачі у світі, і цьому захопленню сприяє бібліотечна мережа, що покриває всю країну.
У зимові вечори фіни приділяють час і навчанню, і набуттю нових умінь. У країні близько 250 народних університетів, які фінансуються в основному муніципалітетами і пропонують за вигідною ціною різноманітні курси: мов, рукоділля, суспільних тем, мистецтва, фізкультури – те, що в даний час актуально і цікавить людей. Ці навчальні заклади, що займаються недержавною культурно-просвітницькою роботою, мають давні традиції, і на їх курсах щорічно навчається близько 800 тисяч осіб.
Фінляндія – обітована країна громадських організацій, діяльність яких становить міцний фундамент фінської демократії. До реєстру об'єднань Фінляндії внесено близько 123 тисяч організацій. В середньому, кожен фін є членом кількох об'єднань. У них люди спільними зусиллями вдосконалюють рідний край і весь світ багатьма способами: займаються спортом, культурою та питаннями розвитку рідного району, здійснюють проекти зі співпраці з країнами, що розвиваються, піклуються про дітей, людей похилого віку та інвалідів, і, звичайно, розважаються та зустрічаються з однодумцями.
Жваво розвивається культурне життя. Майже в кожному місті працює театр, а в дуже багатьох і міський оркестр, причому за квитками на найпопулярніші виступи доводиться стояти в черзі місяцями. Спортивні змагання, зокрема матчі національної хокейної ліги, незмінно збирають багатотисячну аудиторію.
Культурні та спортивні заняття не вщухають і влітку, вони просто переміщуються на відкриті арени. Літній театр і музичні фестивалі проводяться в мальовничих місцях по всій країні, і зимові види спорту поступаються місцем фінському бейсболу («песяпалло»), футболу, легкій атлетиці.