Французька кухня немислима без вина
Надійним орієнтиром у пошуках відповідного ресторану служать зірки, якими позначені ресторани для туристів: чотири зірки означають ресторан-люкс (дуже рідкісні та досить дорогі), три – чудовий, дві – дуже хороший, одна – хороший. Кожен із цих ресторанів пропонує відносно недорогий обід для туристів, який складається із закуски, м’ясної страви з гарніром та десерту. Ці ресторани повинні мати в меню щонайменше три фірмових страви.
Закусочні-гриль, а також пивні пропонують хорошу їжу – сніданок, обід, вечерю. Тим, хто в дорозі, рекомендується заходити в ресторани, перед якими стоїть багато вантажівок. Водії вантажівок для далеких перевезень надають перевагу хорошим, смачним стравам, які їм подають швидко та які коштують недорого. Більшість цих ресторанів впізнають по круглій вивісці над входом з написом «Водії вантажівок».
Ресторани самообслуговування в містах, а також ресторани в торговельних центрах не настільки комфортні, але гостю, який поспішає, пропонують непоганий вибір. На вокзальних їдальнях є прості, але хороші страви, і подають їх відносно швидко.
Трапеза у Франції багато в чому відрізняється від інших країн. Сніданок досить простий, і їдять його найчастіше в кафе. Складається він із кави, чаю або шоколаду та листкового рогалика. Обід розтягнутий у часі, приблизно з 12 до 14 годин. У більшості ресторанів є комплексний обід: закуска, м’ясна страва та десерт. Але можна, звичайно, і самим скласти обід за меню. У цьому випадку варто прислухатися до пропозицій офіціанта. Якщо на столі немає меню, слід перед замовленням дізнатися ціну страви.
Вечеряють між 19 та 21 годиною. Вечеря здебільшого настільки ж різноманітна, як і обід, але замість закуски часто подають суп або, у відповідну пору року, устриці. І ще слід згадати про пізню вечерю, яка може відбуватися і після 22 годин (зазвичай після театру, концерту чи кіно).
Майже перед кожною трапезою п'ють аперитив, – наприклад, перно, дюбоне, сен-рафаель або щось подібне. На півдні Франції завжди традиційно віддавали перевагу пастіс (анісовий аперитив). Але поступово і жителям північної Франції теж припав до смаку цей напій. «Настав час для пастіс» – тепер це вже приказка, своєрідне запрошення до невеликої перерви на роботі.