Страшно уявити, але в глухому VIII столітті, коли по теперішній території нашої країни хаотично бродили дикі племена предків, у Стародавньому Тибеті вже вирувало життя. На «даху світу» вирішувалися долі людства - влаштовувалися масштабні конференції лікарів з Індії, Персії, Китаю і навіть Греції, де цілителі ділилися один з одним професійними секретами. Система лікування людей, вироблена в ті часи у важкодоступній гірській місцевості, з того часу абсолютно не змінилася. Тибетці по-старовинному відмовляються від електронного обладнання і кривлять ніс при вигляді сучасних знеболювальних препаратів та антибіотиків. Діагноз ставлять просто - за пульсом хворого.
Сьогодні світовий центр тибетської медицини - місто Дхармсала в північній Індії - набитий вщерть іноземцями, зокрема й нашими співвітчизниками, які їдуть за тридев'ять земель, щоб позбутися хвороб і знайти секрет довголіття.
Похід за чарівною травичкою
«Дай сюди руку, - не встигла я отямитися, як монах в оранжевому одязі схопив моє зап'ястя і почав чіпко його обмацувати, натискаючи на пульс подушечками трьох пальців. - Чому не висипаєшся - скорочуєш собі життя? Чому не стежиш за харчуванням?»
Я мовчала, не встигаючи отямитися під градом запитань, а лікар продовжував: «Ти змішаний тип - складаєшся зі слизу й жовчі. Їхній баланс в організмі порушений. Слиз росте від невігластва, жовч - від ненависті».
Немилосердно лаючи мене за нездоровий спосіб життя, монах відпустив мою руку лише хвилин за п'ятнадцять, і на кисті залишилися червоні сліди від його пальців. Після чого лікар повідомив, що відтепер мені необхідно їсти більше солоного, кислого й гострого. Це щоб «підбадьорити» організм і вивести його з емоційної та енергетичної сплячки. А ще необхідно переглянути свої погляди на життя. Кожна людина повинна знищувати всі хвороби в зародку. Вчинив поганий вчинок - заміни його хорошим, інакше совість викличе «запалення крові». Не варто слухати компліменти - лестощі сприяють прискореному серцебиттю. Самовдоволення погіршує стан печінки. А найгірше заздрість, що викликає цілий букет проблем - головний біль, запалення жовчного міхура і навіть розлад шлунка.
Коли зазираєш усередину тибетської клініки, голова починає паморочитися. Суміш пахощів і всіляких трав збиває з ніг. Лікар веде прийом у маленькій кімнатці, а поряд інші «медпрацівники» сортують трав'яні кульки, розкладаючи їх по десятках банок. Одні від пристрасті до алкоголю, інші - від застуди, треті - від імпотенції. Окремо стоїть величезна скляна посудина, наповнена сушеною квіткою дивного вигляду, що росте біля озер - її часто купують жінки як заспокійливе.
У дворі інший монах командує групою людей із банками та парасольками, озброєних альпійським спорядженням на кшталт спальних мішків і гаків. Щовесни й щоосені тибетські клініки формують пошукові загони, які «прочісують» гори, збираючи цілющі трави й коріння. Денна зміна збирає трави вдень. Нічна бригада - вночі в повний місяць. Вважається, що трави, які збирають у повний місяць, вбирають холодну енергію Місяця, і призначені вони для тих, кому потрібно погасити внутрішній вогонь. А квіти й суцвіття, зібрані опівдні, навпаки, - для тих, кому треба «піддати жару».
Нікуди не дінешся, але в тибетській медицині основа основ - це пошук гармонії та єдності двох протилежностей Інь і Ян, елементів холоду й вогню. А людина - акумулятор цих двох енергій, який через вроджений «фабричний» дефект постійно працює зі збоями. Ні, щоб акумулювати ці енергії гармонійно, він то й справа намагається нахилитися в якийсь бік. А замість того щоб сидіти собі й медитувати, людина постійно про щось напружено думає. А всі хвороби, як відомо, йдуть від голови.
Причина недуг - отрути розуму
Нирки болять від страху, печінка від роздратування, легені - від туги. Основні принципи тибетської медицини лежать у буддистській філософії, у розумінні того, що всі явища, зокрема й хвороби, пов'язані з розумом. Причини всіх хвороб, або отрути розуму, - це невігластво, прив'язаність і ненависть. Невігластво накопичує в організмі слиз і рідину, а отже, розхитує ендокринну систему, сприяє ожирінню та розвитку цукрового діабету. Пристрасті й прив'язаності розхитують нервову систему, а людина, яка відчуває гнів і ненависть, виходить жовчю, і в неї страждають органи травлення. Ось і лікують тибетські медики тим, що спочатку говорять із пацієнтом по душах. З'ясовують, чому в його голові дме вітер або чому він увесь жовтий від гніву? А далі в справу йдуть будь-які підручні засоби.
Тибетці ніколи не приймають сучасних ліків і не використовують їх у медицині. «Ці ліки, як і більшість продуктів хімічної фармацевтики, не лікують, - каже директор Тибетського інституту медицини та астрології професор Дава. - Вони лише полегшують стан хворого на якийсь період. Ми лікуємо причину захворювання, а не симптоми».
Основа тибетської медицини - трави з гір Гімалайського хребта. Раніше тибетці використовували в лікуванні компоненти тварин, на кшталт сушених жаб або ведмежої жовчі. Але відтоді як у Тибеті стали вірити в переселення душ, уряд заборонив лікарям убивати заради ліків будь-які живі істоти. Тоді медицина стала суто «трав'яною», а також почала використовувати мінерали і навіть метали - наприклад, золото. Трави допомагають уникнути операцій. Так, замість того щоб вирізати апендикс, тут просто «розчиняють» його вміст за допомогою спеціальних трав, і він більше не становить небезпеки. Існують особливі гірські трави, які допомагають дробити камені в нирках і жовчному міхурі, перетворюючи їх на пісок. За допомогою трав'яних компресів тут лікують будь-яку пухлину. Не вирізають її, а намагаються зробити так, щоб вона розсмокталася. Саме так тут допомагають жінкам на початкових стадіях раку грудей.
Тибетські медики люблять підкреслювати, що століттями випробовували свої методи не на якихось там лабораторних мишах, як їхні колеги з Європи та Америки. Вони ставили свої експерименти безпосередньо на людях. Тому й знають стовідсотково, що в їхнього методу лікування немає протипоказань.
Не пий таблеток, облисієш!
Кожен тибетець, який себе поважає, починає піклуватися про своє здоров'я з пиття гарячої води. Вона вважається найпершим засобом у тибетській медицині, тому що «приглушує» елемент вогню, яким є шлунок, і вбиває мікробів. Чашка гарячої води щоранку, як вважають тибетські лікарі, здатна продовжити життя на 10-15 років.
Крім того, місцева медицина дуже поважає золото. Цей метал може не лише загоювати рани, а й підвищувати чоловічу потенцію. Золоті кулони запобігають раку грудей, а срібло - такій небезпечній хворобі, як запалення крові. Часто при захворюванні мозку тибетські лікарі вживлюють у череп золоту голку, оскільки цей метал стабілізує кров і нерви.
Але золотом справа не обмежується. Наприклад, від отруєння тибетці лікуються компресами з перлів, які також використовуються при лікуванні травм мозку та нервової гарячки. Дорогоцінне каміння зцілює, а також відганяє злих духів. У цих самих духів, які нібито приносять хвороби, місцеві лікарі вірять досі, та й взагалі медицина Тибету нерозривно пов'язана з містикою. Наприклад, при кожній фармацевтичній фабриці існує святилище, де при приготуванні будь-яких ліків вимовляються суворо визначені для конкретного пацієнта заклинання. Інакше воно не діятиме.
А біля клінік бігають абсолютно лисі собаки. Виявляється, тварини випадково з'їли благословенний хліб, який тибетські медики також використовують як ліки, і в них вилізла шерсть. Цими лисими псами тут постійно лякають дітей. Кажуть, що таблетки й пігулки, хай вони найсмачніші на світі, треба застосовувати тільки за призначенням лікаря, щоб не спіткала доля «друзів людини».
Тибетський секрет довголіття
У Тибеті вже пару тисяч років існує детально розроблена система, яка докладно описує все, що людині слід робити, щоб прожити сто і більше років.
Фундамент довголіття - правильне харчування. Наприклад, узимку від холоду шкірі нічим дихати, і якщо їсти в цей час мало, то сили почнуть убувати. Тому необхідно «приймати» м'ясо. Навесні ж, коли підступне сонце викрадає сили, потрібно не забувати про солодке й пити розбавлене вино.
За статистикою, найчастіше люди помирають улітку, тому що під сонячним промінням накопичується жовч. Щоб її позбутися, слід знову-таки поглинати солодке й солоне, те саме - і восени. Загалом, якщо коротко: узимку потрібно їсти теплу їжу, навесні - грубу їжу, восени та влітку - щось прохолодне. А найкорисніший продукт, який сприяє довгому життю, - це звичайна курка. Але тільки обов'язково свіжа, а не «синьо-морожена» - інакше її якості втратяться.
Дуже важливий розумний підхід до сексу: узимку, попереджають тибетські цілителі, можна займатися «цим» хоч щодня, а от улітку - не більше одного разу на два тижні, інакше таке заняття «висушить тіло», так само як і сексуальне утримання, від якого наслідки ще гірші.
Для того щоб досягти ста років, тибетці також приймають довічний цикл так званих дорогоцінних пігулок, що складаються зі 130 різних компонентів - трав і мінералів. Судячи з назви, легко здогадатися, що коштують такі «пігулки» чималих грошей. Однак якщо людина хоче прожити довго, не розкошелюючись на своє довголіття, слід пити відвари з трав. Найкраще з тих, що зібрані в травні: у них більше користі. Конюшина, столітник, навіть лопух - усі ці травички відварити в каструльці й пити регулярно: на сніданок, обід і вечерю.
Від чого лікувався Распутін?
Тибетська медицина активно використовувалася аристократами в Росії до 1917 року. Сам Микола II направляв до Індії спеціальні експедиції лікарів, щоб ті брали уроки в місцевих докторів. У Санкт-Петербурзі діяла тибетська клініка доктора Бадмаєва. Тут від істерії лікувався міністр внутрішніх справ імперії Протопопов. А легендарний Григорій Распутін поправляв потенцію. Царські чиновники спеціально відвідували високогірні монастирі в Тибеті, щоб ознайомитися з досягненнями місцевої медицини, а тодішній Далай-лама особисто надсилав імператору Миколі II особливі ящики з травами, необхідними для лікування гемофілії, на яку хворів спадкоємець престолу. Сьогодні в Росії, і зокрема в Москві, тибетську медицину представляють здебільшого бурятські лікарі.
«Я пішла в тибетську медицину з традиційної, тому що в загальному потоці у звичайного лікаря не вистачає часу на кожного окремого пацієнта, - каже головний лікар московської клініки тибетської медицини «Наран» Світлана Чойжинімаєва. - У тибетській медицині головне - це правильно поставлений діагноз. А на це потрібен час. Але не треба тішити себе ілюзією, що тибетська медицина - це панацея. Згідно з давніми тибетськими постулатами, людина повинна відвідувати лікаря не рідше ніж раз на півроку, щоб запобігти хворобі на ранній стадії».
Цікаве питання, чи підходить давня медицина гірської країни для нас - звиклих до сучасності й швидкості лікування, які бажають за три дні стати на ноги після найскладнішого грипу, шпигуючи себе сильними антибіотиками. Чудес не буває, це правда. Але чашку гарячої води я, мабуть, усе-таки спробую пити вранці. Думаю, від мене не убуде. А от заперечувати компліменти, не злитися на недоброзичливців і пити щодня відвар з лопуха й конюшини, думаю, погодяться небагато. Можливо, тому ми так мало й живемо.