Ринкова площа (Kauppatori) у Гельсінкі
Читайте початок статті:
СУОМІ: БАГАТОНАЦІОНАЛЬНА КРАЇНА
Як пише «STOP in Finland», кожен п'ятий ресторан у Фінляндії – етнічний. А в столиці – кожен четвертий (хоча, чесно кажучи, виникає відчуття, що вони розташовані буквально на кожному розі). Загалом етнічних ресторанів понад півтори тисячі по всій країні.
Цю картину ледве можна було уявити собі ще тридцять років тому: ароматне карі, соковиті курчата тандурі, гуакамоле та шокуючий для молочно-житньої фінської кухні смак каєнського перцю з'явилися лише в 90-х роках разом з емігрантами та іммігрантами нової хвилі. Незважаючи на всю гастрономічну різноманітність, на чолі етнічної кухні, як і раніше, знаходиться дьонер-кебаб: кебаб-піцерій у Фінляндії найбільше, і практично половина турецьких іммігрантів (44%) працюють у ресторанному бізнесі. Слідом ідуть китайські та в'єтнамські ресторанчики, потім індійські та непальські – судячи з їхньої популярності, фінам не вистачало гострих смакових емоцій, які якраз і заповнила своїми соусами та екзотичними поєднаннями продуктів азійська кухня.
Більшість етнічних ресторанів – сімейний бізнес. За даними столичної компанії Yritys Helsinki, яка надає підтримку початківцям підприємцям, близько 40% їхніх клієнтів переїхали до Фінляндії з інших країн. Як виявилося, іноземці не бояться стартап-проектів (від англ. start-up), охоче починають власний бізнес, більше того – їхні починання виявляються набагато довговічнішими, ніж проекти споконвічно фінського малого бізнесу.
Звісно, одна з причин готовності ризикнути – проблеми з працевлаштуванням. Парадоксально, але факт: для іммігрантів відкрити власний ресторанчик іноді набагато простіше, ніж опанувати фінську мову та отримати роботу офіціанта.
В усіх великих (і навіть не дуже) містах Фінляндії обов'язково знайдуться крамнички, що торгують етнічними продуктами. Заповітні місця з росипами куркуми, індійського кмину, ароматного листового чаю, рису басматі в мішках до стелі. Тільки тут можна купити свіжий інжир, липко-солодку турецьку пахлаву, корейське гостре кімчі, водяний горіх, справжній соєвий соус і тисячу приправ та сумішей різного ступеню прянощів. Також спеції, крупи та солодощі продаються на місцевих критих ринках (Kauppahalli).
У столиці «полювати» за етнічними інгредієнтами потрібно в наступних місцях. По-перше, критий ринок Хаканіемі (Hakaniemen Kauppahalli): тут у усміхнених продавців можна купити спеції, чай, солодощі. Хоча, якщо бути точними, етнічний світ районів Хаканіемі-Калліо починається навіть раніше, з вестибюля станції метро Hakaniemi, де розташована крамничка Jasmine Rice. На вулиці Hämeentie розташовано не менше двох десятків африкансько-азійсько-арабських супермаркетів і крамничок. У деяких можна купити не тільки продукти, але й одяг.
Окремим рядком варто згадати етнічні сувеніри з Лапландії. Власне кажучи, якщо ви хочете купити щось дійсно автентичне та недороге, то треба їхати на північ – в Оулу і вище по карті. А можна поблукати влітку по ринкових площах – там завжди знайдеться щось цікаве. Або корисне, як гори оранжевої морошки (lakka) прямо з Лапландії. Її, просочену північним сонцем, привозять на продаж наприкінці серпня.
У Гельсінкі традиційні сувеніри з оленячого рогу, дерева та шкіри продаються на Ринковій площі (Kauppatori) і в сувенірних крамницях. Тут головне – не розгубитися серед теплих рукавичок з візерунками, саамських шапок, ножів з руків'ями з оленячого рогу та кухлів з арктичної берези. І магнітів з оленями, які, звісно, до виробів саамських майстрів не мають жодного відношення.