Криза жене людей у пошуках кращого життя
Щоранку замість калорійного сніданку ми ковтаємо тонну новин про кризу, в основній своїй масі «чорних» – масові звільнення, зниження заробітних плат (в середньому на 25%), зниження загального рівня життя, зростання динаміки прострочених кредитів (майже втричі), зростання злочинності – і так далі і все в тому ж дусі. Новини кризи суперечать одна одній.
Одні стверджують, що криза практично вичерпала себе і вже в кінці 2009 року все нормалізується. Інші, що світова криза не докотилася до нас у повному обсязі, що все тільки починається і пік кризи в Росії настане в 2010-2011 році. Треті з піною на губах доводять, що закінчення кризи слід очікувати лише до 2020 року. І так далі і так до нескінченності. Єдине, що тішить народ, це свіжі анекдоти на кризову тему.
Кризу 2009 Росія зустріла більш усвідомлено, ніж звістки про світову кризу в кінці 2008 року. Дійсно, вся навколишня реальність показує, що становище в країні гірше нікуди. Серйозно постраждали фондові ринки через складну і нестійку ситуацію, що склалася. Інфляція гуляє по країні на повну силу, пожираючи резерви – золотий та валютний фонди. Найсерйозніший спад виробництва, криза банківської системи, яка виражається у відсутності кредитування та закритті «слабких» банків і так далі.
Виникає цілком резонне запитання – чому склалася така ситуація, якщо ми так непогано жили останнім часом. Якщо винні Сполучені Штати Америки (адже кризові ноги саме звідти ростуть), то до чого тут Росія?
Причини кризи 2008 року, насправді, не тільки в Америці. Дійсно, Сполучені Штати Америки, а точніше – складна ситуація з іпотечним кредитуванням, стала тим поштовхом, який і запустив ланцюгову реакцію, яка згодом торкнулася всіх.
Але насправді ситуація, яка була до цього, була дійсно вельми складною і глибокою, в ній взяли найбезпосереднішу участь і надлишок ліквідності, і підвищення цін на сировинні продукти, і розвиток нових фінансових інструментів та ще багато іншого. А Росія – з і без того заплутаною і непростою обстановкою, великою кількістю проблем (політичних та економічних), – стала найблагодатнішим ґрунтом, на якому світовій кризі є де розгулятися.