Таким чином, на сьогоднішній день у Німеччині налічується дев'ять елітних університетів. Окрім «призерів» нинішнього року, цей титул минулого року отримали Університет ім. Людвіга Максиміліана в Мюнхені та технічні університети в Мюнхені та Карлсруе. Щоб заробити право носити елітний титул, німецьким вузам довелося пройти кілька турів. Для участі в конкурсі їм необхідно було надати свої проекти на суд незалежних міжнародних експертів. Остаточний вибір між претендентами, які отримали позитивний відгук від членів міжнародної експертної групи, мала зробити оціночна комісія, що складалася з членів Німецького науково-дослідного співтовариства та Вченої ради.
Змагальний дух німецьких вузів протягом усієї тривалої процедури відбору підтримувала думка про джек-пот у розмірі понад €100 млн. Це загальна сума дотацій, яка надійде на розвиток наукових досліджень в університетах-переможцях з бюджетів земель, у яких вони розташовані, та з державної скарбниці.
Нова еліта в оцінці результатів конкурсу не приховувала, що і високий титул, і додаткові фінансові кошти дозволять обраним навчальним закладам піднятися на якісно новий рівень. Але саме те, що викликає у переможців ейфорію, змушує тих, хто зазнав невдачі, з песимізмом дивитися в майбутнє. Для університетів, яким тепер, як іронічно зауважив ректор університету у Фрайбурзі, належить грати у «вищій лізі», перемога в престижному конкурсі, безсумнівно, відкриває нові горизонти. Однак незрозуміло, як нерівномірне фінансування німецьких вузів позначиться в цілому на «балансі сил» у німецькій системі освіти. Представники профспілки працівників системи освіти (GEW) побоюються, що програма фінансування елітних університетів може загострити структурні проблеми в системі освіти. Усі вузи, які на даний момент входять до числа елітних, знаходяться в старих землях. Це, на думку члена президії GEW Андреаса Келлера, може ще більше погіршити різницю в розвитку освіти та рівні життя в окремих регіонах. Ректор університету в Лейпцигу Франц Хойзер впевнений, що вирішальну роль у тому, що з усіх вузів, розташованих у нових землях, до відбіркового туру зміг дійти лише Берлінський університет ім. Гумбольдта, зіграв часовий фактор: адже у західних вузів була фора в розвитку щонайменше в 40 років. Немає сумнівів у Хойзера і в тому, що вже незабаром стануть відчутними перші негативні наслідки нерівномірного розподілу грошових коштів. Професор вважає, що значну частку дотацій елітні університети будуть виділяти для залучення кращих кадрів, що неодмінно позначиться на якості навчання в інших вузах.
Керівництво країни, зі свого боку, сповнене оптимізму та покладає на нову еліту великі надії. Фінансова підтримка обраних вузів має не тільки сприяти розвитку науки в країні, а й підвищити імідж Німеччини за кордоном, зробити німецькі університети більш привабливими для іноземних студентів.
Міністр освіти та наукових досліджень Німеччини Аннетте Шаван має намір подбати про те, щоб конкурси на присвоєння звання елітного університету проводилися й надалі, і домогтися підписання відповідної угоди між федерацією та землями.
Олена ГРОМОВА.
Русская Германия