Втім, слід зауважити, що Скотленд-Ярд, усупереч традиції, якої дотримуються всі поліцейські світу, цього разу не скупиться на інформацію. І не дивно – «боббі» є чим пишатися. Запобігли найбільшому теракту, цілком порівнянному з тим, що стався в Нью-Йорку у вересні 2001 року. Затримано 24 особи (ще двох із британськими паспортами заарештували пакистанці), п'ятеро перебувають у розшуку. Майже всі – молоді «емігранти третього покоління», тобто народжені у Великій Британії навіть не діти, а вже онуки пакистанських біженців. Один – так званий «білий моджахед» – молодий англієць, який прийняв іслам і приєднався до терористичної організації.
Як стверджують британські спецслужби, лондонська поліція «вела» терористів до останнього моменту, щоб мати можливість взяти їх на гарячому. Запланований теракт, за їхніми словами, насправді був лише «генеральною репетицією», а самі вибухи мали пролунати через кілька днів. Доказів складу злочину більш ніж достатньо: двоє смертників навіть записали саме в четвер, 10 серпня, прощальні відеозвернення.
Ця подія переполошила безліч людей по всій Європі. Аеропорти негайно посилили перевірки пасажирів на американському напрямку. Тепер заборонено брати з собою в салони рідини, балончики з кремами, одеколонами та іншою парфумерією. Крім того, під забороною опинилося транспортування в особистому багажі мобільних телефонів, лептопів і фотокамер. Нагадаємо, вибухівку терористи мали намір приготувати з двох видів рідин, пронесених на борт окремо і таких, що не становлять у чистому вигляді жодної небезпеки. Як запал мала слугувати звичайна фотоспалах. Усе це призвело до численних затримок рейсів, черг і скасувань польотів. Але пасажири не скаржаться – життя дорожче.
Серед спеціалістів з безпеки лондонські події викликали жваву дискусію. На думку більшості з них, цей теракт не має прямого відношення до військового конфлікту між Ізраїлем і «Хезболлою». Однак діям терористів притаманний характерний почерк «Аль-Каїди». Один із провідних антитерористичних експертів Німеччини, керівник ессенського Інституту вивчення тероризму та політики безпеки Рольф Топгофен заявив: «Планувалася типова для „Аль-Каїди“ паралельна операція, проста за виконанням і тому важка для розкриття». На його думку, основною метою удару терористів були США, «Великий Шайтан» ісламістів усього світу. Тим не менш, вважають він та його колега Клаус Гіршманн, наказ провести операцію не обов'язково надходив безпосередньо від Усами бен Ладена.
Головна проблема, яка окреслилася ще рік тому після терактів у лондонському метро, полягає в тому, що йдеться про так званих «доморощених терористів» – молодих мусульман, уродженців Європи, які приєдналися до радикального табору, що називається, «не відходячи від каси». Вони мають британське громадянство за правом народження і знають європейське суспільство зсередини. Вони чудово інтегровані. Тому їх неймовірно важко вирахувати. Це зовсім молоді хлопці, які знають про «Аль-Каїду» з телепередач та Інтернету. Для них ця організація уособлює насамперед ідею так званого «джихадистського інтернаціоналу». Вербувати таких легко – їхні голови вже до моменту «конвертації» переповнені романтичними уявленнями про «бійців Аллаха», ціною життя які перемагають диявольських монстрів – Америку, Ізраїль, Індію, Європу... на кого вкажуть завжди вчасно опиняються під рукою «вчителі».
На думку експертів, жодна країна Євросоюзу, включаючи новачків, не може почуватися в безпеці. Особливо серйозним є становище Великої Британії та ФРН – як визнаних «американських підспівувачів». Причому Німеччина потрапила до цього списку не після приходу до влади уряду Ангели Меркель, а набагато раніше, у 1999 році, коли відправила своїх моряків та морських піхотинців ловити торговців зброєю на так званий Африканський Ріг, а солдатів Бундесверу – до Афганістану. Довгий час терористи розглядали ФРН як свій «спальний вагон» через те, що правила прийому політичних біженців були тут, мабуть, найбільш м'якими та розпливчастими в усьому ЄС.
Однак тепер ситуація змінилася. Тому, вважає Топгофен, питання більше не стоїть про те, чи може щось подібне статися в Німеччині. Питання полягає в тому, коли це станеться. Частково відповідь на нього була дана ще минулого тижня, коли в двох регіональних поїздах, що слідували через Дортмунд і Майнц, було знайдено бомби з пропаном, які були зведені. Однак, незважаючи на те, що в одній з упаковок поліція виявила уривки пакета з одного з бейрутських супермаркетів, Генпрокуратура ФРН не може поки дати точної відповіді, хто стоїть за цією спробою. Тим не менш, усі визнають, що ісламістські угруповання в країні є, вони сильні та численні. А у зв'язку з ліванськими подіями німецьке Федеральне відомство захисту Конституції офіційно попередило уряд країни про те, що члени та прихильники «Хезболли», яка вважається в Німеччині легальною громадсько-політичною організацією, можуть «здійснити спроби незаконних насильницьких дій».
Однією з основних «родимих плям» сучасного ісламістського терору експерти вважають націленість на заподіяння масштабної шкоди. «Сьогоднішні терористи насамперед зацікавлені кількістю потенційних жертв – п'яти-шості вбитих для них недостатньо, – вважає Топгофен. – Чим більше жертв, тим більший шок відчуває суспільство. Гори трупів мають страшний демонстраційний ефект».
Незважаючи на успіх британської поліції, абсолютна безпека була і залишається ілюзією. Усі можливі цілі захистити неможливо. Єдина можливість знизити рівень загрози – перехопити терористів до того, як вони зможуть щось зробити. Однак запобігти терактам стає все складніше: часовий проміжок між вербуванням терористів і «наведенням на ціль» стає все коротшим. Це можна бачити і на прикладі лондонських подій: як повідомляє британська поліція, всі терористи лише нещодавно побували в Пакистані, а буквально через пару тижнів їм прийшли грошові перекази для купівлі квитків на літаки, які вони мали намір підірвати. Сам план теракту відрізняється простотою – складне, комплексне планування легше виявити. Тож і в майбутньому, швидше за все, терористи стануть «виходити на справу», як то кажуть, з учора на сьогодні.