Історія будь-якої країни потребує уважного та досить делікатного ставлення. А Кіпру – тим більше. Оскільки, перебуваючи на морських магістралях, що зв'язують Європу та країни Близького і Середнього Сходу, а також Північно-Східної частини Африканського материка, Кіпр завжди був ласим шматком землі. Тому й історія його – це постійні навали, війни, смерть народів. Не найрадісніша тема для розмови.
Отже, починаючи з епохи неоліту – це приблизно 7,5 тисяч років до нашої ери, на території Кіпру було поселення Хірокітії, розкопки якого сьогодні входять до спадщини ЮНЕСКО.
До речі, дізнатися більше про подорожі, візи, закони та нерухомість на Кіпрі можна на спеціалізованих сайтах.
Пропускаючи багато століть існування та розвитку острова, звертаємося до Романського періоду (I століття до нашої ери). Кіпр входить до складу Римської імперії. Апостоли Павло і Варнава приносять на острів християнство. Це був, мабуть, найбезтурботніший етап історії цієї держави. А сьогодні можна навіть побачити пам'ятки цієї епохи: Святилище Аполлона Ілатіса, руїни старого міста-держави Куріона та Аматуса.
Після Риму влада в східних і західних частинах острова перейшла Візантії. Але потім одночасно тривав і арабський вплив. Хоча самі араби постійно продовжували здійснювати набіги на острів, знищуючи його населення. Але в кінці десятого століття Візантія зміцнила своє панування і була повновладною господинею до початку XX століття.
Далі король Англії Річард Левове Серце захопив Кіпр і продав його ордену тамплієрів. Потім настав Франкський період, потім Венеціанський, а потім і Османський. Весь цей час відбувалося пограбування острова – всі скарби (вази, світильники, золоті вироби та інші історичні пам'ятки) були вивезені з країни. Наразі вони знаходяться в різних музеях світу. Лише в XIX столітті англійці переконали турецьку владу поступитися Кіпром. Хоча фактично він залишився під владою Османів, але фактично влада перейшла Великобританії.
І лише в 60-ті роки ХХ століття Кіпр став незалежною державою. А історія залишила такі історичні об'єкти, як венеціанський замок, Замок Колоссі, палац архієпископа в Нікосії, мечеть Селіма – справжній рай для туристів.
Ось так ми швидко пройшлися історією цієї країни, пробігши всі основні події. Тому вплив багатьох країн і позначився на різних галузях життя самих кіпріотів. І тепер немає нічого дивного, що сучасна країна нагадує Ноїв ковчег, таким чином, крім корінного населення кіпріотів там проживають англійці, поляки, румуни, французи, німці, росіяни, араби, африканці.
Але традиції самої країни все ж відрізняються своєю неповторністю та самобутністю, хоча й зазнали різних впливів. Одна з них – це гостинність. Досі кіпріоти люблять пригощати своїх гостей кавою та солодощами.
Кіпріоти – народ веселий, тому такі свята як «Карнавал», присвячений біблійним історіям про Ноя та Всесвітній потоп, найбільш шанується в Ларнаці. Свято вина в Лімасолі триває протягом 10 днів, таким чином, вшановується Діоніс – бог веселощів і виноробства. Але найулюбленіше і головне свято острів'ян – це Пасха.
Відпочинок на цьому острові змусить забути вас на час усі турботи та тривоги. Пляжі із золотим піском, чудова кухня, найчистіша вода, дивовижна природа – все це сповна у вашому розпорядженні. Любителів природи чекає зустріч із черепашками, які окупували пляж Алагарі. Увечері безліч цих маленьких тварин вилазять із піску і прагнуть швидше потрапити в чисте море.
А в період дощів (грудень – березень) на озері Алікі в Ларнаці на вас чекають рожеві фламінго. На острові Пафос бухта Афродіти подарує тим, хто скупався там, вічну молодість. А любителів морських забав привабить пляж Айя-Напа, де можна розгледіти коралові рифи.
У жодній країні світу ви не побачите музей корабельних аварій, тільки на Кіпрі можна ознайомитися з експонатами піднятих із глибини суден. Там є навіть торговий корабель часів Олександра Македонського.
PR