Будинки на воді можна знайти не лише за кордоном, але й в Росії
Технічних способів влаштування будинків на воді багато: це і палі, і насипні конструкції, і хаусботи – судна, які спроектовані спеціально для проживання. Зараз все частіше з'являються нові технології та більш екологічні розробки подібного житла.
«Реалізація таких проєктів здійснюється на основі монолітного залізобетонного понтона, що абсолютно не завдає шкоди навколишньому середовищу, циркуляції води безпосередньо під понтоном, а також морській флорі та фауні», – розповідає генеральний директор ORDO Group Юлія Царан.
Житло, розташоване безпосередньо на воді, стало з'являтися там, де це було необхідністю – у місцях з обмеженою територією або високими податками на землю.
Відомі на весь світ будинки на воді в Сіетлі, рибальське село «Тай О» в Гонконзі, штучні острови в ОАЕ, будинки в Амстердамі на каналах. Найвідоміший приклад – це, мабуть, Венеція: по суті, ціле місто стоїть на палях.
В Росії будинки на воді поки не так популярні – як через особливості клімату, так і через жорсткі норми Водного кодексу, який встановлює поняття 20-метрової прибережної зони та водоохоронної зони шириною від 50 м.
«Багато водойм є джерелами питної води, що створює проблеми навіть для звичайного житла, розташованого близько до води, не кажучи вже про плавуче житло, яке з більшою ймовірністю сприяє забрудненню водойми», – пояснює генеральний директор агентства «Усадьба» Надія Хазова.
Тим не менш такі будинки поступово з'являються і в Росії. В деяких регіонах країни будинки на палях вже давно перестали бути екзотикою: під впливом фінських тенденцій в будівництві вони досить популярні в Ленінградській області та в Карелії. В Підмосков'ї житло на воді є в курортному Пирогові. Правда, побудовані там будинки, хоч і стоять на палях, мають прилеглу ділянку землі в дві сотки.
«З урахуванням того, що такі конструкції часто мають відносно низьку межу максимально допустимого навантаження, розвивається даний напрямок в основному в приватному та заміському будівництві. Крім того, в різних регіонах Росії існують плавучі готелі, розташовані в дебаркадерах», – розповідає віце-президент компанії Red Development Ольга Кузнецова.
Поки в Росії на воді не так багато приватних будинків для постійного проживання. Однак вже реалізовано кілька проєктів готелів, СПА-комплексів, гостьових будинків і навіть заправних станцій. Особливо популярні такі варіанти в курортних містечках та селищах, куди люди приїжджають, щоб відпочити на природі.
В Москві отримали популярність дебаркадери – плаваючі будинки на платформі, але там розташовуються лише комерційні об'єкти. Як розповіли «Газете.Ru» в «Метриум Груп», ціна за дебаркадер завжди договірна в кожному конкретному випадку – від 200 тис. до 5 млн руб. за старий і до $500 тис. за новий, з 50-річною гарантією. Також виникає проблема доставки дебаркадера: незалежно від відстані до Москви його буксирування коштує $2 тис. на день. Крім того, на установку та будівництво дебаркадера необхідно отримати близько 25 дозволів, на що йде до двох років.
«У нас річки взимку замерзають, і в цей період дебаркадер вже не так цікавий його власнику. І в цілому сам об'єкт малозрозумілий для покупців з точки зору проживання, оскільки оформити постійну реєстрацію не можна і користуватися найближчою соціальною інфраструктурою складно», – розповідає керівник департаменту заміської нерухомості «НДВ-Недвижимость» Андрій Муравйов.
За словами аналітиків, будинки на воді як формат житла в першу чергу цікаві девелоперам заміської нерухомості та котеджних селищ. На думку Ольги Кузнецової, палеві будинки на воді можуть значно розширити пропонований асортимент і привернути додаткових покупців, однак експерт вважає, що кількість таких об'єктів в Росії навряд чи коли-небудь досягне рівня, достатнього для помітного впливу на ринок нерухомості. «Будівництво на воді – це додаткові витрати і велике збільшення собівартості такого житла, і окремі проєкти з'являються лише за індивідуальним запитом», – пояснює директор департаменту заміської нерухомості Kalinka Group Юлія Грошева.
Якщо потрібен саме будинок, експерти радять розглянути варіант на бетонних понтонах. Він може бути побудований як за типовим, так і за індивідуальним проєктом, його не потрібно обстежувати на предмет можливого усунення течі корпусу, для нього не потрібні такі дозволи, як для дебаркадера. Будинок на бетонних понтонах потрібно тільки зареєструвати в Державній інспекції з маломірних суден (ДІМС) і отримати судновий квиток.
Будівництво та експлуатація подібних об'єктів – вельми дороговартісний захід. Приблизна вартість типового проєкту будинку на понтонах площею 30 кв. м становить 2-3 млн руб. Приблизна вартість будинку екстра-класу – 11,5 млн руб., розповідає директор департаменту елітної нерухомості «Метриум Групп» Ілля Менжунов.
Експерти попереджають, що для будинків на воді потрібна спеціальна інфраструктура – причали, стоянки, заправні станції. А в Росії таких обладнаних місць практично немає. Крім того, доведеться нести витрати на технічне обслуговування, регулярно проходити техогляд, а також щомісячно оплачувати оренду шматка землі, по якому потрібно добиратися до об'єкта. Досить складно вирішити і суто побутові проблеми з каналізацією, газом, водою та електрикою.
«З інвестиційної точки зору будинки на воді – це не нерухомість, оскільки нерухомість має дуже довгий термін служби і за рахунок інфляції може служити інструментом накопичення. Плавучі засоби, як і інший транспорт, з роками втрачають свою привабливість, застарівають і падають в ціні», – попереджає Ілля Менжунов.
Якщо жити на воді хочеться, а займатися будівництвом будинку та його підтриманням – ні, можна вирішити питання за допомогою покупки яхти або іншого річкового чи морського транспорту. Середній прогулянковий катер з невеликою каютою коштує близько 2 млн руб., ціни на яхти починаються від 10 млн руб., розповідає аналітик IFC Markets Дмитро Лукашов. За словами експерта, стоянка яхти або катера обходиться в середньому в 2 тис. руб. на місяць на відкритій воді та в районі 6 тис. руб. за погонний метр судна в теплому елінгу в зимовий період.