Як зазначає видання «Русская Германия», до першої десятки щасливих входять переважно північні країни. Ось як розподілилися подальші місця в «Топ-10»: Норвегія, Канада, Фінляндія, Нідерланди, Швеція, Нова Зеландія, Австралія. Ну а замикають рейтинг найбідніші африканські країни, розбавлені такими неспокійними та давно воюючими державами, як Афганістан (153) і Сирія (156). Україна, до речі, займає 111-ту позицію між Іраном та Іраком, поступаючись у тому числі й Палестині (108). Схоже, що змінена за останній рік ситуація в країні вже врахована укладачами доповіді.
Німеччина розташувалася на 26-й позиції, поступаючись таким сонячним «грандам щастя», як Коста-Ріка (12), Венесуела (23) і Панама (25). Росія знаходиться на 64-му рядку – позаду Колумбії (33), Гватемали (43) та Нікарагуа (57). Багато колишніх союзних республік теж почуваються щасливішими за «старшого брата» – наприклад, Узбекистан (44), Молдова (52), Казахстан (54), Білорусь (59).
Рано чи пізно будь-хто, хто вивчає цей рейтинг, починає ставити собі запитання: на чому він, власне, ґрунтується? Що ставили в основу його укладачі? Виявляється, доповідь базується, передусім, на даних про соціальну систему та ринок праці держав. Вони доповнені результатами опитувань мешканців щодо того, як ті сприймають своє життя та рівень задоволеності ним.
Треба сказати, що в країнах з авторитарним режимом рідко скаржаться на життя під час офіційних опитувань. Крім того, думка респондента – вельми суб'єктивний фактор. Адже у кожного свої проблеми, в повній відповідності з приказкою: «У когось суп рідкий, у когось перли дрібні».
Мабуть, лише цим і можна хоч якось пояснити ситуацію, коли в рейтингу щастя Мексика (14) випереджає США (15). Ото ж дивні люди мексиканці: якщо мені не зраджує пам'ять, це вони наполегливо намагаються нелегально проникнути до південно-західних штатів США, хоча відповідно до висновків учених із Колумбійського університету має бути рівно навпаки. Або ж, враховуючи мінімальну різницю в позиціях, прикордонну стіну американці будували даремно.
І це не єдиний приклад, який змушує кипіти наш обурений розум. Згідно з доповіддю та рейтингом, жителі Гонконгу (72) почуваються трохи менш щасливими, ніж туркмени (70), не кажучи вже про вищезгаданих росіян та інших представників колишнього СРСР. Для населення Гонконгу єдиним виходом буде максимально знизити рівень своїх потреб. І буде всім щастя.