Ми підемо іншим шляхом!
Радянський підхід був докорінно іншим. По-перше, СРСР приєднався до Паризької конвенції лише у 1965 році – до цього моменту французька монополія на ті чи інші марки нас мало хвилювала. По-друге, і після 1965-го на внутрішньому ринку продовжувало продаватися «Радянське шампанське», заборонене слово змінювалося на sparkling wine лише в експортних варіантах. Французам вдалося повністю прибрати з наших етикеток «фірмову» назву лише наприкінці перебудови. І то ненадовго – в останні роки багато вітчизняних компаній знову почали називати свою продукцію «шампанським» – і ніяк інакше.
Під це ще в радянські часи була підведена потужна ідеологічна база. Почали з визначення, постулювавши, що «шампанське – це вино, приготовлене методом вторинного бродіння в герметично закритих посудинах під тиском вуглекислоти». І ніяких там Шампань! Вдобавок, подібне визначення дозволило відмовитися від пляшкової технології і поставити виробництво шампанського на потік, «резервуарним методом» (провідний радянський винороб Антон Фролов-Багреєв отримав за нього в 1942 році Держпремію). Тобто спочатку елітне вино зробили масовим.
Добре це чи погано – питання складне. Але факт залишається фактом: «потокове» шампанське найкращих сортів типу брют «Абрау-Дюрсо» чи «Новосвітського» за своїми якостями не поступалося французькому ексклюзиву, чому свідчення – безліч медалей, дипломів і призів, зібраних ним за півстоліття на різноманітних міжнародних виставках і конкурсах. Щоправда, шампанське з Шампані чудово обходиться взагалі без медалей...
Одним словом, «Радянське шампанське» цілком має право на існування, ми ж, зрештою, не у Франції живемо, і ніхто з нас жодних конвенцій не підписував. Ну, хіба що пробка поліетиленова – абсолютний нонсенс, так адже те саме «Абрау-Дюрсо» завжди лише корковою пробкою затикалося! За французьким шампанським тягнеться шлейф легенд, але й у нашого історій вистачає, є що згадати.
Уроки французької
Champagne – це слово на етикетці не потребує ані перекладу, ані будь-яких пояснень. Тим не менш, виробники часто-густо вважають своїм обов'язком написати на пляшці ще хоч щось...
Brut – брют, вміст цукру в шампанському не перевищує 15 г на літр.
Sec – «сухе», від 17 до 35 г цукру на літр.
Demi-sec – «напівсухе», від 35 до 50 г цукру на літр.
Blanc de blancs – «біле з білого», вино вироблено лише з білого винограду сорту «Шардоне».
Blanc de noirs – «біле з чорного», шампанське виготовлено з винограду «Піно нуар» і «Піно меньє», сортів з темною шкіркою і світлим соком.
Rose – рожеве шампанське, що набуло свого кольору за рахунок недовгого вимочування в суслі шкірки червоного винограду або – рідше – шляхом змішування червоного і білого вина.
Collection – колекційне шампанське, партія не перевищує кількох десятків тисяч пляшок.
Cuvee – кюве, шампанське з найякіснішого виноградного соку, отримуваного після першого слабкого натискання преса на ягоди, «самотоку».
Taille – вино з перших 500 літрів соку після відтоку кюве.
Grand Crus – виноград, зібраний з найкращих виноградників Шампані.
Premiere Crus – виноград зібраний з виноградників, що йдуть другими за якістю після найкращих.