Розмови про масовий від'їзд мігрантів з Росії сильно перебільшені?
У пошуках відповідей на ці та інші запитання «Lenta.ru» поговорила з самими мігрантами та представниками національних діаспор.
* * *
– За два тижні було лише одне прохання від громадянина Таджикистану допомогти купити квиток на Батьківщину. Хіба це можна назвати масовим виходом? – каже керівник правозахисного центру «Міграція і закон» Гавхар Джураєва. – Я не знаю, звідки взялися прогнози, що чверть іноземців готова до втечі. Ці дані дають організації, що працюють з приїжджими іноземцями в основному на комерційній основі.
На цьому місці пані Джураєва робить багатозначну паузу. У мовчанні відчувається натяк, що паніка комусь вигідна, оскільки може спровокувати зростання цін на послуги посередників з легалізації гастарбайтерів.
– Наші люди, звісно, як і росіяни, переживають валютні коливання. Зарплата, яка раніше дорівнювала в середньому 600 доларів, за сьогоднішнім курсом впала вдвічі. Особливо страждають киргизи. Зараз курс їхньої місцевої валюти вищий, ніж у рубля. Але робітникам все одно нікуди подітися. Навіть якщо рубль знову впаде – навряд чи почнеться масова втеча з Росії. Мігранти будуть чіплятися до останнього за російські місця, навіть коли зможуть відправити додому не 200 доларів, а 50. У більшості роботи на батьківщині немає. Можна, звісно, вдома на дивані лежати, а хто сім'ю годуватиме?
За словами Джураєвої, відтік іноземних робітників зараз дійсно спостерігається. Але в грудні це відбувається щороку. Традиційно пік міграції припадає на весну-літо, а новорічні канікули багато хто прагне провести вдома, з родиною. Але якщо бажання повернутися «назавжди» іноземці не виявляють, зате почався вал скарг на затримки зарплати. В основному – від працівників житлово-комунальних та будівельних компаній.
– Нещодавно домоглися виплати будівельній бригаді таджиків 520 тисяч рублів, – продовжує правозахисниця. – Хоча загальний борг перед ними сягав 800 тисяч. «Нестачу» роботодавець списав на «легалізацію» грошей. Ми побоюємося, що на тлі кризи зростання неплатежів зростатиме як снігова куля. Інших тенденцій у міграційній сфері поки не вбачаємо.
* * *
Алмазбек Кигизбаєв, уродженець Чуйської області Киргизії, вже п'ять років приїжджає до Москви на трудову вахту. Починав «кар'єру» різноробочим. Зараз працює теслею в комунальній компанії в Східному окрузі столиці.
– Отримую 20 тисяч, – розповідає він. – Разом зі своїми знімаю однокімнатну квартиру. Плачу 4 тисячі. Раніше на місяць вдавалося відправляти додому по 500 доларів. Там у мене двоє дітей. Тепер можу тільки по 100. На їжу йшло 5 тисяч, зараз – 8-9. Якби вдома була робота – одразу б поїхав. Але живу в селі. А там працевлаштуватися ніде. У мене диплом вчителя. З ним можна в бюджетні компанії піти. Але платять там тільки 10 тисяч. Це якщо пощастить. На життя їх не вистачить, тільки щоб з голоду не померти. У нас багато хто подумує про Туреччину та Корею. Вони теж безвізові для киргизів. Якщо постаратися, можна на місяць заробити до тисячі доларів. Тільки дуже далеко. Тому я поки терплю. З Москви поки не поїду. Можливо, доведеться дружині разом зі мною їздити на заробітки. А діти – з бабусею.
Кубаничбек Кожоєв, президент Всеросійського киргизького конгресу, вважає, що хоча економічне становище мігрантів погіршилося, ринків праці, альтернативних Росії, принаймні для киргизів, – поки немає.
– Незважаючи на те, що грошей стало катастрофічно не вистачати ні на оренду квартири, ні на проживання, паніки у співвітчизників я поки не помічаю, – пояснює Кожоєв. – Навпаки – всі живуть надіями на позитивні зміни. Сьогодні Киргизія має вступити до Митного союзу. У зв'язку з цим наші громадяни очікують поліпшення умов. Принаймні, якихось адміністративних пом'якшень для мігрантів. Ми віримо, що ситуація виправиться.
* * *
У Всеросійському конгресі узбеків вихід земляків помітили. Однак сумніваються, з чим його можна пов'язати: економічними умовами чи новорічними святами. Кажуть, що точно можна буде сказати лише через місяць. Але попит на квитки в Узбекистан зараз вищий, ніж у цей же час рік тому. Можливо, це пов'язано з активною кампанією, розпочатою урядом Узбекистану, щодо повернення співвітчизників на батьківщину.
Правозахисники центру «Міграція і закон» стверджують, що з усіх пострадянських республік лише Узбекистан закликає співгромадян не виїжджати з країни. Влада пояснює, що «вдалині від рідних земель» узбеки «втрачають національну самобутність і культуру». Главам районних адміністрацій (аксакалам) навіть спустили зверху план, скільки людей вони повинні умовити повернутися на батьківщину.
– До родичів, які живуть у Самаркандській області Узбекистану, постійно міліціонер ходить, цікавиться, коли повернуся, – розповідає продавець на ринку Тошпулат. – Погрожує штраф виписати. Робота в нас є. На ткацькій фабриці багато вакансій. Проблема в зарплаті. У Москві навіть сьогодні з рублем, що впав, я заробляю на місяць близько 300 доларів. А там буду не більше ста. Тож мені поки вигідніше працювати тут. Але знаю, що багато земляків на тлі зростання долара та тиску місцевих чиновників на сім'ї вирішили хоча б цю зиму перечекати вдома. Сподіваюся, що навесні ситуація зміниться.
* * *
В асоціації «Таджицькі трудові мігранти» оптимістичні очікування не поділяють. І зауважують, що російська фінансова нестабільність зараз накладається на посилення міграційного законодавства. З 1 січня 2015 року для оформлення легального трудового договору іноземець повинен мати поліс добровільного медичного страхування, сертифікат, що підтверджує знання російської мови та щомісяця за 4 тисячі рублів придбавати патент на роботу. В середньому легалізація обійдеться одноразово в 20 тисяч рублів.
– І це ми не рахуємо квитки та вартість оформлення закордонного паспорта на батьківщині, – обурюється голова громадської організації Каромат Шаріпов. – У нинішніх умовах вкладені гроші просто не окупляться. Раніше мігрант, заробляючи в середньому 15 тисяч рублів, отримував приблизно 2,5-3 тисячі таджицьких сомоні. На ці гроші його сім'я могла купити мішок борошна і не померти з голоду. Зараз зарплата зменшилася вдвічі. І просто невигідно стало жити в Росії. Доходи не покривають витрат на утримання. Наш уряд у розгубленості. Робочих місць для молоді немає. У сільському господарстві, де зарплати мізерні, йде експансія китайців. Зате в республіці активізувалися вербувальники для найму чоловіків у гарячі точки – Ірак, Сирію. Зарплату на місяць обіцяють до 5 тисяч доларів. Люди, звісно, підуть, навіть усвідомлюючи ризик бути вбитими. А що робити? Сім'ю треба годувати.
Компенсувати курсову різницю зростанням вартості своїх послуг мігранти раді б, та не можуть.
– У Москві я вже кілька років працюю доглядальницею, – розповідає дипломований лікар з Таджикистану Рамзія Онаєва. – З'явилася своя клієнтура. Люди з рук в руки передають. На місяць отримую приблизно 30-40 тисяч рублів. Раніше з надлишком вистачало. Але підвищити ціни не можу. Криза ж не тільки у нас, а й у роботодавців. Дочка моєї пацієнтки, яка оплачувала мою допомогу, нещодавно сама втратила роботу.
– Це ринок. Йде загальний економічний спад, – погоджується президент Всеросійського киргизького конгресу Кубаничбек Кожоєв. – На цьому фоні вести мову про підвищення якось не виходить. Для роботодавця мігранти навпаки привабливі більш дешевою працею, а також своєю стійкістю та працездатністю.
Щоб пом'якшити ситуацію, правозахисники громадської організації «Міграція і закон» розробили свій антикризовий пакет.
– Ми просимо відкласти набрання чинності закону про обов'язкове складання іспитів на знання російської мови, а курси з навчання російській зробити безкоштовними для мігрантів, – пояснює лідер руху Гавхар Джугаєва. – В умовах кризи просимо зробити пільгу для дітей та онуків ветеранів з колишніх республік СРСР. Нехай вони отримають шанс годувати свого діда, який воював за країну, нехай отримають право на роботу в Росії без бюрократії. Я не можу сказати, скільки знайдеться таких сімей ветеранів. Кількість нужденних повинні визначити влади кожної країни. Але я думаю, що це буде справедливо і стане суттєвим подарунком сім'ям ветеранів до Дня Перемоги.
За даними Федеральної міграційної служби в Росії зараз перебувають понад 11 мільйонів трудових мігрантів. Ще близько 4,5 мільйона іноземців працюють нелегально.
«Не думаю, що найближчим часом ми побачимо масове скорочення міграції, – заявив в інтерв'ю «Російській газеті» голова ФМС Костянтин Ромодановський. – Ми бачимо зміни курсу рубля по відношенню до долара. Але якщо дивитися на співвідношення рубля та національної валюти країни виходу мігрантів – Узбекистану, Таджикистану чи Киргизії, – то вони змінюються пропорційно. Виходячи з цього, можна говорити про те, що Росія з невеликою ймовірністю стане малопривабливою для зовнішньої трудової міграції».