Белфаст залишається головним містом і портом Північної Ірландії
Як пише Бі-бі-сі, нинішній Белфаст пропонує широкі можливості працевлаштування в поєднанні з досить високими стандартами життя при відносно невеликих витратах на проживання, що приваблює і великі міжнародні компанії, і експатів. Це тим більш дивно, якщо згадати, що тут було ще не так давно – у 1980-х та 1990-х: бунти, перестрілки на КПП, перекриті вулиці, колючий дріт, вибухи, озброєні солдати на перехрестях (читайте репортаж «Заграниці» ДОБА В БЕЛФАСТІ ).
Так, столиці Північної Ірландії поки не вдалося зробити повний ребрендинг – надто багато хто ще пам'ятає про її бурхливе минуле, і нестабільність політичного керівництва цієї складової частини Сполученого Королівства лише додає складнощів. Однак треба розуміти, що багато з молодих людей, які нині працюють у місті, навіть ще не народилися в 1998 році, коли підписувалася Угода Страсної П'ятниці про політичне врегулювання 30-річного конфлікту в Північній Ірландії. Можливо, це одна з причин, чому їм (як і більшості з 1,8 млн населення регіону) цікавіше працювати на майбутнє, ніж копатися в політиці минулого.
ДИВЛЯЧИСЬ У МАЙБУТНЄ
Економіка Белфаста пропонує транснаціональним корпораціям перевагу у вигляді низьких експлуатаційних витрат, і цією перевагою вже користуються американська страхова компанія Allstate, міжнародна юридична компанія Baker McKenzie та такі гіганти бізнес-консалтингу й аудиту, як PwC і Deloitte. Оскільки умови «брексіту» та так званого м'якого кордону між Північною Ірландією, яка виходить з ЄС разом з усім Сполученим Королівством, та Республікою Ірландія поки ще тільки опрацьовуються, незрозуміло, як усе це вплине на економіку та ринок праці Белфаста.
Перед референдумом 2016 року щодо виходу з ЄС два найбільших іноземних роботодавці – бразильський переробник курячого м'яса Moy Park та американський інвестбанк Citi – висловлювали занепокоєння з цього приводу. Але після того як стало відомо про результат референдуму, обидві компанії заявили, що він жодним чином не вплине на їхню роботу в Північній Ірландії, і навіть збільшили кількість робочих місць.
Більше занепокоєння викликає торгова суперечка між найбільшим (4500 робочих місць) роботодавцем у сфері виробництва Північної Ірландії канадською машинобудівною компанією Bombardier та американською Boeing. Остання подала до США позов на канадців, звинувативши їх у демпінгу – продажу літаків за зниженими цінами. Boeing домагається того, щоб уряд США обклав Bombardier підвищеними податками, що загрожувало б майбутньому заводу канадської компанії в Белфасті. Крім того, під удар потрапили б 80 місцевих фірм, які постачають виробництву Bombardier запчастини та послуги. Авіаційна сфера має великий потенціал в очах північноірландців, тому тут з тривогою спостерігають за тим, як розвивається суперечка Bombardier з Boeing.
ВАРТІСТЬ ЖИТТЯ
Ісіс Дела Пена Паламіне, яка переїхала в 2014 році до Белфаста зі шведського Мальме, працює шеф-кухарем. За її словами, вартість життя в столиці Північної Ірландії відрізняється від Швеції в кращий бік. «Життя тут дуже дешеве, якщо говорити про їжу та житло, – каже вона. – Ми знімаємо будинок з двома спальнями, і це обходиться нам у 425 фунтів на місяць. У Швеції ми б платили 600 фунтів за квартиру».
Ті, хто хоче купити в Белфасті нерухомість, можуть знайти собі варіант по кишені. Згідно з останньою статистикою, середня ціна будинку в місті – 128 650 фунтів стерлінгів. Для порівняння: у Лондоні – 489 000 фунтів.
Середня зарплата – 26 000 фунтів на рік – нижча, ніж середня по Сполученому Королівству (28 000 фунтів) та по Лондону (35 000 фунтів), але вона швидко зростає (Белфаст другий у країні за темпами зростання оплати праці). Витрати на проживання порівняно низькі, за винятком хіба що низки комунальних послуг – оскільки Північна Ірландія імпортує газ та електрику.
Деякі з тих, хто переїхав сюди, особливо з Нью-Йорка та Лондона, зазначають, що ресторани можуть здатися дорогуватими, однак кількість закладів зростає, до Белфаста приходять нові мережі, і це скоро має збалансувати ситуацію.
КУДИ ПІТИ
Увагу приїжджих привертають насамперед центральні райони: збудований до економічної кризи 2007 року квартал «Титанік», що поруч із верф'ю, де колись було побудовано знамените судно (у Белфасті є меморіал жертвам катастрофи «Титаніка»), і квартал «Кафедральний собор» (колишня складська зона, де тепер безліч модних барів та ресторанів, найкращих у місті).
Відвідувачам бару «Санфлауер» тут пропонують стаут місцевого виробництва, і про похмуре минуле нагадує лише клітка безпеки на вході до закладу, яку тоді застосовували для перевірки тих, хто заходить. Але тепер, пофарбована у веселенький зелений колір і часто з живими квітами на решітці, вона слугує виключно для приваблення туристів.
Університетський квартал також дуже популярний. Це один із найбільш етнічно різноманітних районів міста. В університеті Квінс навчаються студенти з усього світу, особливо багато приїжджає з країн Азії. Поруч – спокійні тінисті вулиці Мелоун-роуд та Лісберн-роуд.
Однак Белфаст – маленьке місто, і всього за кілька хвилин від центру – більш суворі місця, Фоллс-роуд (оплот католиків-націоналістів) та Шанкілл-роуд (оплот протестантів-юніоністів), де ще лунає відлуння минулих баталій. Ці дві паралельні одна одній вулиці раніше часто фігурували в новинах – точніше, у зведеннях про заворушення в Белфасті. Їх, як і раніше, розділяє так звана стіна миру (або «лінія миру») – високий бар'єр між католицькими та протестантськими кварталами, який не зносять значною мірою тому, що він приваблює туристів.
ЯКІСТЬ ЖИТТЯ
Шизуко Люк розповідає, що 11 років тому, коли вона переїжджала сюди з Японії, на душі у неї було тривожно – Белфаст був і досі залишається досить моноетнічним містом. І хоча зараз ситуація почала змінюватися, Північна Ірландія в цьому досі відстає від інших регіонів Сполученого Королівства. Однак тепер Люк, у якої за цей час народилося двоє синів, налаштована дуже позитивно: «Це хороше місце для тих, хто вирішив створити сім'ю, і система освіти в Північній Ірландії дуже якісна, багато відмінних шкіл», – каже вона.
Ронан Каннінгем останні чотири роки живе в Белфасті. За його словами, у місті унікальні умови для заснування та розвитку високотехнологічних стартапів (роботи, доповнена реальність, штучний інтелект). Ронан заснував тут свою софтверну компанію BrainWaveBank.
Уродженець Голвея (Ірландія), Ронан 20 років пропрацював у корпорації Boeing, заснував свою інженерну компанію в Сан-Дієго, але потім переїхав до Белфаста, щоб саме тут запустити новий стартап. Він стверджує, що концентрація талантів у сфері високих технологій, готовність технологічної спільноти ділитися досвідом, а також можливість взяти дешевий кредит під стартап створюють унікальну ситуацію.
«Ні в Дубліні, ні в Лондоні я не зміг би робити те, що роблю в Белфасті, – каже він. – Такі люди, як я, готові працювати за значно менші гроші, коли починають будувати свій бізнес – і водночас можуть мати гідний рівень життя, який пропонує Белфаст». Як додає Каннінгем, життя в місті вирує, весь час відкриваються нові ресторани та бари.
Чі Шон Сун народився в Малайзії та переїхав до Белфаста 19 років тому, коли вирішив здобути освіту в комп'ютерній сфері. Зараз він працює в одній з енергетичних компаній спеціалістом з додатків. Він каже, що це місто допомогло йому розвинутися як у професійному, так і особистому плані. «Люди тут дуже дружелюбні. Роки, проведені в Белфасті, чудові. Рішення переїхати сюди – одне з найкращих рішень, які я приймав коли-небудь».