Боротьба з пияцтвом у країнах Балтії породила новий вид туризму – алкогольний
«Раніше фіни їхали за алкоголем до нас в Естонію, а тепер ми разом з фінами їдемо до Латвії. Тут пиво вдвічі дешевше, ніж вдома. Я візьму 100 літрів», – каже журналісту Бі-бі-сі Індрек, житель естонського острова Хіюмаа, якого ми зустріли в алкогольному магазині в латвійському місті Валка. До речі, сам магазин – теж естонський, але про це пізніше.
Індрек не збирається обмежуватися алкоголем: і фіни в Естонії, і естонці в Латвії, і литовці в Польщі скуповують все, що дешевше, ніж вдома – від продуктів до цегли. Але на прикладі алкоголю різниця в цінах, мабуть, найбільш очевидна. Банка датського пива в Естонії коштує в два з половиною рази дорожче, ніж така ж банка датського пива в Латвії.
Різниця цін – прямий результат податкової політики Естонії, яка веде боротьбу з пияцтвом, підвищуючи ставки акцизного податку. Таку ж боротьбу ведуть Литва та Латвія. Щоправда, Латвія робить це повільніше. А Польща зовсім цього не робить. У підсумку в регіоні утворилися особливі податкові зони – своєрідні алкоофшори. Вони як магніт притягують мандрівників, туристичні автобуси і навіть цілі торговельні мережі.
У ЄС немає кордонів, а від столиці однієї країни до території іншої – всього кілька годин їзди. І чим вищий акциз, тим дорожчі пляшки в магазинах, і тим сильніша спокуса купувати алкоголь у сусідів. У підсумку – масовий алкотуризм.
Щоб у цьому переконатися, ми побували в п'яти країнах: Фінляндії, Естонії, Латвії, Литві та Польщі. У кожній країні ми зайшли в кілька магазинів з абсолютно різною ціновою політикою, щоб порівняти ціни на чотири види віскі, один вид рому, два види горілки та два види пива. І ось що ми побачили.
Фінляндія: 34,28 євро за пляшку віскі
Почнемо з півночі. Купувати алкоголь у Фінляндії – рідкісний прояв нонконформізму: дуже дорого і дуже незручно.
По-перше, ставка акцизу тут – одна з найвищих у Європі (у сусідній Естонії – майже вдвічі дешевше). По-друге, міцний алкоголь (більше 5,5%) у Фінляндії продає лише одна торгова мережа – державний монополіст Alko.
У підсумку 0,7 літра американського віскі тут коштує близько 35 євро, а квиток на пором до сусідньої Естонії – шість євро, якщо подбати заздалегідь. Різниця в ціні навіть однієї пляшки покриє дорогу в обидві сторони, тому що той самий американський віскі в Естонії можна купити і за 21 євро.
Між Гельсінкі та Таллінном щодня курсують більше десяти поромів. Загалом, фіни та естонці давно зробили висновки.
Естонія: 26,97 за ту ж пляшку
Перше, що робить пасажир (як мінімум, кожен другий) порома Гельсінкі – Таллінн – займає диван, на якому він потім засне. Коли диван зайнятий, пасажир може йти в бар або дьюти-фрі – черги туди вишиковуються ще до відправлення.
На поромі віскі та горілка дешевше, ніж у Гельсінкі, але дорожче, ніж у Таллінні: літр американського віскі на поромі – 36,90 євро, в естонському порту – 31,99 євро. Пасажири цього то не знають, то ігнорують, тому що вже через годину після відправлення половина бара спить, а друга половина продовжує пити.
«Вітя, давай за дім вип'ємо!» – за уривками розмов у барі стає зрозуміло як мінімум те, що фіни там – не найпомітніша публіка. Пасажир виголошує тост, ставить склянку на стіл і падає в обійми іншого пасажира. За сусіднім столиком кивають і піднімають склянки «за дім», за іншими столиками продовжують спати, бармен за барною стійкою вибачається – еспресо немає, апарат зламався. Прокидатися сьогодні доведеться без кави.
«Тут в основному естонські робітники, які їдуть додому із заробітків», – пояснюють сусіди. «Влітку все інакше, не так тихо. Влітку п'ють більше», – каже бармен.
На борту порома фінських туристів майже не чути – зате їх легко помітити на березі. «Бувають компанії, які приїжджають просто пити, але вони навіть з порома не виходять – там і залишаються. А інші приходять до нас: для фінів це вдвічі дешевше, а росіянам просто подобається. Половина клієнтів – туристи», – каже директор одного з талліннських алкогольних магазинів Імре Полл.
Неонова вивіска його магазину – перше, що бачить пасажир порома Гельсінкі – Таллінн, який залишає термінал у порту естонської столиці. І таких магазинів у порту два. Ще один алкогольний магазин – прямо в будівлі терміналу. А при виході з нього можна виявити не тільки алкогольні магазини, але ще й трактир і кілька барів. І це все ще порт.
«Ні, що ви, ми не за спиртним приїхали. Ми приїхали погуляти по Таллінну, а спиртне – просто заодно. А взагалі фіни тут дуже часто закуповуються, дуже-дуже багато беруть», – каже Каті з Фінляндії. Її чоловік штовхає візок із пляшками, поруч – двоє дітей. Кожна друга сім'я в цьому магазині говорить фінською. І кожен другий візок набитий до країв.
«Фіни купують все підряд. Хоча зараз стає все більш популярно їздити до Латвії – там дешевше, і Ригу можна подивитися», – каже Імре Полл.
І знову у південних сусідів дешевше. Ставки акцизу в Латвії в півтора-два рази нижчі, ніж у естонців. Саме з цієї причини естонські мережі відкрили відразу кілька алкогольних магазинів у Латвії, біля самого кордону з Естонією – тепер естонці їдуть за випивкою туди.
За оцінками Податково-митного департаменту Естонії, у 2017 році алкогольно-податкові збори впали на 32 мільйони євро – і це після того, як Естонія двічі за рік підняла ставки акцизів. На знак протесту проти високих податків естонці влаштували автопробіг: у день незалежності близько п'яти тисяч осіб проїхали колоною з різних міст Естонії до магазинів латвійського міста Мазсалаца. Міністр закордонних справ Естонії Свен Міксер назвав акцію «найантипатріотичнішою річчю, яку тільки можна уявити».
Буквально через два тижні після автопробігу в Латвії теж піднялися ставки акцизу: вони все ще нижчі за естонські, але вже зрівнялися з литовськими.
Латвія: 20,48 євро за пляшку
З Таллінна ми переміщуємося в естонсько-латвійське місто Валга. Воно знаходиться одразу в двох державах: рівно по центру проходить кордон між Естонією та Латвією, по кордону гуляють качки, а місцеві жителі ходять через неї за продуктами – без митниці та паспортного контролю. Акцизи в Естонії в півтора-два з половиною рази вищі, ніж у Латвії, а віскі – на чверть дорожче. Відстань між магазинами – 200 метрів.
Тут ми зустрічаємо Індрека з естонського острова Хіюмаа, який купив 100 літрів пива. Кожна друга машина на парковці біля алкогольного магазину – з естонськими номерами. «Так, тепер естонці закуповуються тут. Забирають додому цілі палети», – каже Індрек.
«Місцевих латвійських покупців у нас відсотків десять. Раніше були в основному естонці, тепер більше фінів. Іноді цілі автобуси зупиняються. Напевно, по дорозі до Риги», – каже Матіс, директор латвійського алкогольного магазину.
Литва: 17,49 євро за пляшку
Далі – литовський Каунас, друге за величиною місто в країні, що знаходиться за півтори години їзди від польського кордону. З інших країн за алкоголем сюди не їздять, а самі литовці останнім часом – після підвищення акцизу в Латвії – розвертаються на південь, у Польщу.
«У нас тут борються з пияцтвом – як влада змінилася, так сказали, що литовці багато п'ють. Все позабороняли. І все дорого. А в Польщі – дешево, всі туди їдуть», – каже таксист у литовському Каунасі.
І знову чим південніше – тим дешевше. Банку датського пива в Литві можна купити за 90 центів, у Польщі – за 70 центів. А акциз на міцний алкоголь у Литві майже на чверть вищий, ніж у Польщі. Додайте сюди ще й вікові заборони: з 1 січня в Литві алкоголь продають тільки з 20 років, а час цього продажу скоротився – до третьої години дня по неділях і до восьмої вечора в інші дні.
Не дивно, що по вихідних на південь їдуть каравани туристів – за алкоголем, продуктами, одягом, меблями і навіть будматеріалами – у Польщі дешевше майже все.
Польща: 19,11 євро за пляшку віскі
Ще південніше – Польща, податковий рай Балтійського регіону, продуктово-алкогольний «офшор» і головний біль литовських політиків. Сюди їдуть машини та автобуси з покупцями, течуть податки і переїжджають литовські магазини.
Одна з литовських алкогольних мереж відкрила два магазини поблизу литовсько-польського кордону – за 25 і 13 кілометрів. Майже всі машини на парковці біля одного з них – у польському місті Сувалки – з литовськими номерами, на полицях – литовські ігристі вина, між полицями – литовські покупці.
«Та я вдома тільки сірники та хліб купую, а за продуктами сюди, щотижня. У нас багато хто так робить», – каже Саулюс, стоячи біля набитого багажника своєї легковички. «Я навіть не рахую, скільки економлю. Знаю, що тут дешевше», – каже Лямтурас з литовського Каунаса. «Вдома це коштувало б у два рази дорожче», – додає Єва з Каунаса.
У Польщі діє знижена ставка ПДВ на продукти харчування, і тут одні з найнижчих у ЄС акцизів на алкоголь. Поляки ретельно підраховують, скільки сусіди витрачають у місцевих магазинах. Є навіть окрема статистика про те, скільки кілометрів від кордону вони готові проїхати для шопінгу.
За даними Статистичного бюро Польщі, у 2016 році литовці залишили в місцевих магазинах 340 мільйонів євро, чверть було витрачено на продовольство. Лідирують, втім, німці – вони витратили в Польщі в десять разів більше, ніж литовці.
То де ж дешевше пити?
А тепер до результатів – до алкогольного кошика. Ми підрахували середню ціну кожної пляшки в кожній країні і склали кошик із дев'яти найменувань.
Перше, що впадає в очі: вартість кошика залежить від величини акцизу, але не завжди. Наприклад, у Латвії та Литві ставки податків майже однакові, а реальні ціни у литовців значно нижчі.
Як показує практика, торговці цілком можуть використовувати підвищення акцизу як привід підняти ціни набагато вище, ніж того вимагає закон. Наприклад, 1 березня Латвія підвищила акциз на міцний алкоголь на 15%. А вартість пляшки того ж Jack Daniel's у деяких магазинах піднялася на 21%.
Друге: алкоголь (як і великий асортимент продуктів харчування) – не швидкопсувний продукт, його можна купувати з запасом. А якщо кордон зовсім поруч, то його можна купувати з запасом у сусідів. До того ж, коли всю країну можна проїхати за кілька годин, закуповуватися у сусідів можуть не тільки жителі прикордонних районів.
За словами Давіса Вітолса, голови Латвійської асоціації алкогольної галузі, на прикордонну торгівлю в Латвії минулого року припало три мільйони літрів із двадцяти мільйонів – і це тільки по міцному алкоголю. Вітолс упевнений: підвищення акцизів – не дуже правильне рішення для Латвії.
Прихильники підвищення акцизів в урядах балтійських країн кажуть, що справа не в грошах. За словами голови комітету з бюджету латвійського парламенту Яніса Вуцанса, у довгостроковій перспективі підвищення акцизу не принесе латвійському бюджету більший дохід: спочатку загальний обсяг зібраного податку збільшиться, але рано чи пізно люди скоротять споживання. А значить, скоротяться і збори до бюджету.
Голова Латвійської асоціації алкогольної галузі Давіс Вітолс не вірить в ефективність такого способу скорочення споживання. Він наводить приклад Фінляндії: акциз високий, а алкоголь купують у Латвії та Естонії. «Це підвищення особливо відчують люди з маленьким доходом. Швидше за все, вони будуть купувати крутку [самогон - прим. ред.] або готувати самі. Або почнуть купувати в Німеччині та Польщі».
Новий міністр охорони здоров'я Литви Аурелюс Верига оголосив боротьбу за скорочення споживання алкоголю одним із пріоритетів свого відомства. При цьому про підвищення акцизів міністр висловився обережно. «Акциз має зростати так, щоб не було загрози контрабанди. Не повинно бути, як зараз, [коли] доходи у людей зростають, а алкоголь реально дешевшає», – сказав Верига на конференції порталу DELFI.
Міністр охорони здоров'я Естонії Євген Осиновський, який також вважає антиалкогольну політику одним із пріоритетів, оцінював непрямі витрати від вживання алкоголю та пов'язаних із ним хвороб і смертей у 2% ВВП республіки.
Всесвітня організація охорони здоров'я назвала підвищення цін серед 10 заходів для боротьби з проблемами, спричиненими зловживанням алкоголем.