Навчальний варіант відпустки пропонують короткострокові курси
З назви зрозуміло, що одним хобі тут не відбудешся. Вчити іноземну мову, а це зазвичай 15-20 годин на тиждень, також доведеться. «Цей варіант курсів обирають або ті, кому небайдуже знати, чим буде заповнене їхнє дозвілля, або ті, кому цікаво доторкнутися до культури, - вважає Сергій Мартинов, директор турфірми, яка займається організацією подібних турів. - Потрібно розуміти, що за два-три тижні вас багато чому не навчать. Якщо ви в житті не стояли біля балетного станка, то балериною не станете. Вас навчать азам танцю, покажуть основні позиції. Тобто початкові навички ви отримаєте. Навіть якщо чимось ви займаєтеся майже професійно, навряд чи зможете сильно просунутися. Я знаю, що, наприклад, навчатися ірландського танцю в Дублін їздять ті, кого серйозно захоплює кельтська культура. Хоча такі курси річ приємна, популярна і корисна, але не варто сильно обольщатися».
Отже, що ж пропонується як хобі? Та майже все, що завгодно, хоч вишивка хрестиком. Найпопулярніше, однак, не вона. Лідирують спорт і танці. Перше, як не важко здогадатися, більше приваблює чоловіків, друге - жінок. І хоча можна обрати чи не будь-який вид спорту, туристи зазвичай віддають перевагу національному.
Іноді відданість країні мови, яку вивчають, переходить розумні межі. Був випадок, коли до офісу турфірми прийшов клієнт, який зажадав організувати йому уроки кориди на додачу до уроків іспанської. Причому чоловік, через свою значну комплекцію, аж ніяк не підходив на роль мініатюрного і спритного приборкувача биків. Співробітники витратили багато часу, намагаючись тактовніше донести цю думку до клієнта, і зрештою їм це вдалося. Плюнувши на іспанську, чоловік вирішив вчити німецьку. Як хобі, як не важко здогадатися, передбачалося пивоваріння.
Але це все крайнощі. Менш екстравагантно налаштовані, але спортивно орієнтовані громадяни віддають перевагу грі в гольф, вивчаючи класичну англійську, або в бейсбол, осягаючи ази так званої американської англійської. Гольфом цікавляться більше - це зараз модно, хоча й дуже дорого (один сет може коштувати $1.000). Більшість англійських шкіл надають своїм студентам і ідеальні майданчики, і саме таких тренерів, яких ми очікуємо побачити, дивлячись фільми про вищий світ.
Особливо пощастило любителям фламенко: іспанці - танцюристи від Бога, ази фламенко знає будь-хто, і початкові рухи покажуть хоч на вулиці. А далі доведеться перебиратися до залу і розучувати танець з викладачем. Варто звернути увагу на Малагу - танцювальні школи, які тут знаходяться, вважаються в Іспанії найкращими.
Для тих, хто любить готувати, пропонуються програми із серії «мова плюс кулінарія». Особливо улюблені ці програми в школах Франції, Іспанії, Італії. Тут до їжі ставляться як до мистецтва. Курси для кулінарів-любителів є майже при будь-якій італійській мовній школі. З вами будуть займатися кваліфіковані кухарі. Для охочих можуть організувати кулінарні екскурсії місцевими ринками та кухнями міських ресторанів. Після чого приготуйтеся до отримання сертифіката і до снів, у яких піца та паста стануть частими гостями.
Приїжджим з Іспанії будуть снитися паелья, олья, гаспачо, подріда. Іспанські кулінарні курси відрізняються меншим академізмом, ніж італійські. Лекцій читати вам тут не будуть, хіба що зовсім трохи, щоб було зрозуміло, про що йдеться. Мабуть, лише перший урок буде присвячено теорії, де в конспективній формі розкажуть про кухню різних областей Іспанії. А далі піде суцільна практика. Будучи людьми волелюбними, іспанці й підопічних своїх педантизмом не мучать. Забув рецепт паельї? Що, зовсім забув? А, трохи все-таки пам'ятаєш? Ну то вперед! Твори, приготуй паелью за своїм персональним рецептом. А ми потім ще й конкурс влаштуємо, подивимося, чий варіант кращий... Ось приблизно за таким сценарієм проходить урок іспанської кулінарії.
Тим, хто стежить за фігурою, краще триматися подалі від Мадрида, адже саме тут чи не кожна мовна школа пропонує кулінарію. І не думайте, що раз ви обрали курс «мова плюс балет», то це не про вас. Ще й як про вас, адже школи багатопрофільні, і сусідкою по кімнаті цілком може виявитися затята кулінарка, яка не полишає надій впихнути у вас шматочок свого шедевра.
Тікайте від неї, наприклад, до Франції, і не куди-небудь, а прямо на курси сомельє. Чудові курси є не лише в Парижі, а й у Нормандії. Французи - визнані знавці вина. Цей напій вони цінують і від слухачів курсів вимагають такого ж шанобливого ставлення. Іспанський варіант «Забув? Придумай щось своє!» тут не пройде, французи - вимогливі вчителі. Але й сертифікат видають такий, який дає право працювати за цією спеціальністю.
Щоправда, тих, хто збирається потім працювати, серед слухачів курсів меншість. Більша частина студентів вчиться для себе, просто щоб добре розбиратися у винах, маючи при цьому справжній французький сертифікат.
А тепер, вгамувавши голод, можна подумати і про зовнішній вигляд. Спортом і танцями ми позаймалися, тепер варто подбати про те, у що вбрати своє натреноване тіло. Охочі повчитися у знаменитих кравців з'являлися із заздрісною постійністю, нікуди не поділися вони й сьогодні. «Ганчірковий» курс можна пройти в Парижі, Римі, Мілані, Лондоні - містах, що стали центрами світової моди. Варіантів кілька: від занять з історії костюма до уроків технології виготовлення сучасного одягу. Осягати всі модні тонкощі доведеться за допомогою дизайнерів найвідоміших Будинків моди. Під їхнім же чуйним керівництвом вас поведуть на екскурсію по місцю роботи, тобто в Будинок моди. У майстерні групу навряд чи пустять: а раптом ви виявитеся промисловим шпигуном і вкрадете у кутюр'є ідею його нової колекції? Хоча в цілому з організацією Будинку, його підрозділами вас познайомлять. Принадність подібних програм у тому, що в італійців часто немає суворих вимог до мови і на модні курси може потрапити будь-хто. Інша річ, що, не знаючи мови Петрарки, ви нічого не зрозумієте, але це вже ваші проблеми.
Як бачите, щоб отримати закордонну кірочку, не потрібно особливо напружуватися і спеціально викроювати час: відпустки цілком достатньо. Несподівано для себе на благословенний відпочинок ви можете піти простим туристом, а вийти спеціалістом з виготовлення ольї або виконавцем джиґи.