Раніше влада Австралії відмовлялася приєднатися до декларації, мотивуючи це тим, що її положення суперечать законам держави. Як заявив тоді попередник Маклін на посаді міністра Мел Броу, уряд не повинен допустити, щоб традиційні закони аборигенів були важливішими за національні. «У всіх австралійців має бути лише один закон», - наполягав Броу.
Як зазначає Lenta.ru, декларація ООН є значною мірою символічним документом. Вона закликає уряди держав, на території яких проживають тубільні народи, надати їм більший контроль над землею та природними ресурсами, а також повернути їм раніше конфісковані землі або виплатити компенсацію.
Боротьба за прийняття декларації прав корінних народів тривала понад 20 років. Документ схвалили 143 країни, 11 країн утрималися (включно з Росією), а чотири - Австралія, Канада, Нова Зеландія та США - висловилися проти.
На момент висадки перших білих поселенців в Австралії налічувалося близько мільйона аборигенів. В даний час із 21 млн австралійців менше 500 тис. представляють корінні народи. У переважній більшості вони належать до найбідніших верств населення, тривалість життя яких на 17 років менша за середню по країні.
Крім того, відсоток аборигенів серед ув'язнених в'язниць набагато перевищує їхню частку в населенні, серед них вищий рівень смертності, особливо дитячої. Корінні народи Австралії також гостро потребують покращення охорони здоров'я та надання їм придатних для проживання територій.
Це вже не перший крок уряду Кевіна Радда з покращення взаємовідносин з тубільним населенням. Незабаром після вступу на посаду він приніс аборигенам офіційні вибачення за законодавчі акти та політику всіх попередніх урядів, «які завдали глибокого болю та страждань нашим братам».