Квадратні метри в курортній Анталії приваблюють іноземних інвесторів
На пляж пішки
Знаки присутності вже усталених власників з республік колишнього Союзу в Анталії можна зустріти повсюди. Московський прапор з Георгієм Переможцем біля під'їзду тризіркового готелю (готель викуплений для корпоративних потреб столичних чиновників). Берізки, висаджені турецьким девелопером у котеджному селищі, як реверанс гостям з середніх широт. Нарешті, бланки заяви на отримання ВНЖ, які минулого літа турецькі імміграційні служби вперше надрукували російською мовою.
Враховуючи різко зростаючий попит на цьому напрямку, ми вважали своїм професійним обов'язком пройтися по одному з районів Анталії стандартним маршрутом покупця та дослідити місцеве квартирне питання у всіх подробицях. Чому саме квартирне? Тому що нижня планка цін на квартири, що будуються, в межах міста становить тут лише €30?.000, що саме по собі здатне зробити турецьку квартиру товаром масового попиту. Адже у міського житла в Туреччині є ще й маса інших переваг.
Об'єктом детального вивчення для нас став анталійський район Коньяалти. Він розташований на захід від центру Анталії і користується попитом у наших співвітчизників набагато більше, ніж улюблена багатими турками східна частина міста - Лара. Але так відбувається не тому, що «зелений виноград». Так, у Ларі ціни божевільні, головним чином через приголомшливий вид з її крутого берега. З цієї ж причини там немає пляжу, а це в очах більшості мінус майже непрощенний. Тому, обираючи квартиру, навіть найзаможніші наші співвітчизники віддають перевагу влаштовуватися в Коньяалти. Характерно, що покупці дешевих квартир навіть більш категоричні в цьому питанні і, жертвуючи квадратними метрами, вимагають підбирати їм житло не далі 1-1,5 км від берега.
Міський гальковий пляж тягнеться в Коньяалти вздовж всього району і йде на багато кілометрів далі, в бік Кемера. Кафе, лежаки, парасольки (?1,6 на день). Деякі ділянки берега підсвічуються для зручності любителів нічних купань. А одразу через дорогу починаються житлові квартали впереміш з невеликими готельчиками. Спочатку зорієнтуватися тут важко: вулиці пронумеровані, а от багатоквартирні будинки, навпаки, мають назви. Наприклад, Villa D & G або Pushkin House, на першому поверсі якого розташований офіс рієлторського агентства, яке нас приймає.
І кімната для тещі
Коньяалти - район затишний. На відміну від Лари, де переважають багатоповерхівки, тут зводити високі будинки зараз не дозволяють - бережуть краєвид. Максимум чотири-п'ять поверхів. Це, а також вимога забудовувати лише певний відсоток ділянки змушує забудовників добирати квадратні метри, надаючи будівлям Т-подібну форму. На вікна скромної площі нульового поверху встановлені рольставні, зверху нависають хороми інших рівнів - у тих, хто живе внизу, виходить щось на кшталт портиків. Можна винести столик і відпочивати-обідати в тіні під цим навісом.
У компанії подружньої пари ми їдемо оглядати кілька таких будівель. Попутники збираються перебратися до Анталії після виходу на пенсію, і їх цікавить найбюджетніший варіант. Але - як і слід було очікувати - «щоб пішки». Дружина має намір здійснювати моціон на пляж і їздити на ринок на велосипеді. Дивимося з ними кілька «коробок» майбутніх квартир в межах €40.000-50.000 (від 80 кв. м). Навіть у будинках-близнюках від одного забудовника ціни сильно варіюються залежно від поверху, запланованих у будинку комунальних зручностей та краєвиду. Наприклад, наявність у комплексі власного басейну піднімає ціну одразу на 25%, а мальовнича картина за вікном (не море) збільшує її ще на 7-10%. Якщо вже з вікна видно море, хоч шматочок між дахів та дерев, то вважайте, «бюджетному» покупцю особливо пощастило. Зазвичай милуватися блакитною далечінню, сидячи на терасі, можуть лише мешканці верхніх дуплексів (дворівневих квартир), та й то, як правило, у будинках вищого цінового рівня.
Протягом екскурсії по об'єктах апетити потенційних покупців зростають, і вони вже думають: чи не збільшити бюджет? Нам також цікаво подивитися, як живуть ті, у кого грошей на покупку виділено більше, скажімо, €120.000-130.000. Для повного уявлення про асортимент ринку відвідуємо кілька готових квартир в елітних будинках. Після пилу будівельних майданчиків тут нас зустрічає блискучий мармур під'їзних сходів: все готово до новосілля. Дивимося кілька апартаментів площею під півтори-дві сотні метрів. Жити в них, дійсно, можна красиво: кілька терас, балкони та балкончики, гвинтові сходи на власний другий поверх. У кількох квартирах плануванням передбачена незрозуміла крихітна кімнатка з мансардним вікном по сусідству з майбутньою дитячою. Хтось із чоловіків тут же називає її «кімнатою для тещі».
У повній комплектації
Що стосується пропорції терас і балконів, то в площі 140-метрової квартири на них зазвичай припадає в сукупності не менше 20 кв. м. На найвищих рівнях зустрічаються тераси просто величезні - в півповерха. Їх не забороняється засклити або просто зробити тент-дах з вагонки, щоб влітку було не так жарко. У кутку тераси неодмінно є традиційне вогнище-барбекю, на стіні - виведення води для поливу квітів. У внутрішніх приміщеннях часто зустрічаються каміни.
На дахах всіх багатоповерхових будинків встановлені баки. Літнє сонце миттєво нагріває воду в них майже до кип'ятку, та й більшу частину року витрачатися на нагрів не потрібно. Баки не прикрашають екстер'єр будівлі, і зараз їх все частіше ховають у спеціальному технічному поверсі. На додаток до безкоштовного бака від забудовника найекономніші власники квартир можуть купити ще й сонячну батарею - коштує близько €1 тис.
Власнику кожної квартири автоматично належить паркувальне місце на прилеглій до будинку огородженій території. Іноді навіть під навісом. Ну і, що найприємніше, у вартість житла вже входять усі ті речі, за які ми звикли платити самі. Це не лише повне оздоблення, але й змонтована сантехніка, кухонні меблі, електровстановлювальне обладнання, якісні металеві вхідні двері. Іноді в дорогих квартирах, як бонус, вже є непогана побутова техніка (нам трапився Siemens), кондиціонери в усіх кімнатах, господарські шафи в холі, галогенне освітлення в деяких зонах і навіть карнизи для штор. Усе для того, щоб максимально швидко заселитися: більшість мешканців використовують турецьку квартиру лише як сезонну резиденцію і тому погоджуються на типовий інтер'єр.
Скільки доведеться платити власнику щомісяця? Квартплата коливається в досить широких межах - від €15 до €150.
Що таке 30 тис.?
Повернемося до бюджетних квартир. Опустити для себе планку на найнижчий рівень можна, купивши найпростішу квартиру «з плану», з паперу, коли жодні роботи на ділянці ще не розпочаті. Цей товар і у місцевих, і у гостей Анталії на сьогодні найзатребуваніший, і все подібне житло розкуповується у забудовника в перший же місяць з початку продажів. Схема оплати: 50% перший внесок, решта половина розстрочкою на 12 місяців. Вартість, звісно, фіксується, хоча ринкова ціна квартири за цей час зростає щонайменше на чверть.
Наводимо актуальні вересневі розцінки на подібні, найдешевші маломірні квартири в Коньяалти на нульовому циклі: 1+1 (у наших термінах – двокімнатна) площею 68 кв. м - €27 тис.; 2+1 (трикімнатна) площею 76 кв. м - €33 тис. Будинок розташований на другій лінії від моря: до пляжу йти хвилин 20, поруч ринок. Будівництво розпочнеться приблизно через місяць, будувати й оздоблювати будуть ще близько року. Тобто до наступного оксамитового сезону можна почати облаштування, а в сезон 2008 року вже приїхати повноцінно відпочити. Або - ще раніше - зустріти в Анталії Новий рік, що багато хто і робить.