«Всесвітній торговий центр-1» – четвертий у світі за висотою
«Всесвітній торговий центр-1» у США є найвищою будівлею в Західній півкулі та четвертою за висотою у світі. Цей сучасний хмарочос відкрився на Мангеттені в листопаді і тепер височіє над діловим центром Нью-Йорка на 541 метр. Висота будівлі служить символічним нагадуванням про Декларацію незалежності США, прийняту в 1776 році. Її оригінальний текст – у тому числі знамениті слова: «Ми виходимо з тієї самоочевидної істини, що всі люди створені рівними і наділені їхнім Творцем певними невідчужуваними правами, до яких належать життя, свобода і прагнення до щастя» – був написаний Томасом Джефферсоном, батьком-засновником держави США, її третім президентом і одним з найкращих архітекторів свого часу.
Ця будівля, спроектована Девідом Чайлдсом з американського архітектурного бюро «Скідмор, Оуінгс і Меррілл» (SOM), мала називатися «Вежа свободи». Монументальний хмарочос, перші ескізи якого зробив американський архітектор-деконструктивіст Даніель Лібескінд, був зведений на місці веж-близнюків, зруйнованих в результаті теракту, організованого в Нью-Йорку 11 вересня 2001 року людьми, які не вірять ні в життя, ні в свободу, ні в щастя.
Новий Центр був перейменований, щоб закріпити уявлення про Нью-Йорк як про один з основних центрів світової торгівлі, оскільки, як сказав у січні 1925 року тодішній президент США Калвін Кулідж, виступаючи перед Товариством американських газетних редакторів, «головним заняттям американського народу є бізнес». До цього він додав: «Звісно, накопичення багатства не може вважатися головною метою існування. Однак доводиться визнати, що воно є засобом досягнення майже всякого бажаного результату».
Саме це поєднання накопиченого багатства і віри в щось, що виходить за межі матеріального існування, і породило перші у світі висотні споруди. Наскільки нам відомо, ними були шумерські зіккурати, побудовані з обпаленої цегли в межиріччі Тигру і Євфрату, де колись знаходилася Месопотамія (сьогодні ця територія належить до південних володінь Іраку).
Прагнення піднятися до самого неба, прославляючи багатство і богів (або Бога), у поєднанні з невгамовним честолюбством мулярів та архітекторів привело до створення давніх єгипетських пірамід, середньовічних соборів, увінчаних шпилями, і хмарочосів, що виросли як гриби після дощу на вулицях Чикаго та Нью-Йорка наприкінці XIX століття. Саме тоді, завдяки розробці сталевих конструкцій та безпечних ліфтів, з'явилася цілком реальна і вигідна можливість жити і працювати на висоті понад 300 метрів над землею.
Сьогодні найвища у світі будівля, «Бурдж Халіфа», знаходиться на Близькому Сході, вона – немов квінтесенція суспільства, що поклоняється єдиному богу і досягло успіху в торгівлі. Висота цієї сучасної Вавилонської вежі становить 828 метрів. З її оглядових галерей відкриваються запаморочливі краєвиди на велике торгове місто, яке розстилається внизу, і на безмежні дюни «порожнього кварталу» – сипучого піщаного моря, що нагадує про ті часи, коли у світі ще не було жодних зіккуратів.
До речі, ось ще один доказ того, що вежі і торгівля об'єднують людей: хмарочос «Бурдж Халіфа» проектувало архітектурне бюро SOM – те саме, за кресленнями якого був побудований «Всесвітній торговий центр-1».
Однак для спорудження таких високих будівель є й інші причини, і головна з них, мабуть, – конкуренція. У 1971 році, коли були добудовані вежі-близнюки Центру міжнародної торгівлі на Мангеттені, спроектовані японсько-американським архітектором Мінору Ямасакі, вони стали найвищими будівлями в США. Втім, пальму першості вони тримали недовго: у 1973 році бюро SOM завершило роботу над хмарочосом «Сірс-Тауер» (тепер він називається «Уілліс-Тауер») у Чикаго – його висота 442 метри, що на добрих 30 метрів вище мангеттенських близнюків. Нью-Йорк і Чикаго давно вже змагалися за звання головного комерційного центру: спроби перегнати один одного за висотою будівель не припинялися з середини XIX століття.
Протягом багатьох десятиліть найвищою будівлею не тільки в США, а й у всьому світі був хмарочос «Емпайр-Стейт-Білдінг». Височіючи над діловим центром Нью-Йорка під час Великої депресії 1930-х років, він вселяв надію на те, що економічна криза закінчиться і настануть кращі часи. Будівля встояла навіть тоді, коли в липні 1945 року в неї врізався заблуканий у тумані американський бомбардувальник B-25 Мітчелл. На прес-конференції, що відбулася в жовтні 1956 року в Чикаго, американський архітектор-новатор Френк Ллойд Райт розповів про свої плани побудувати хмарочос «Іллінойс» заввишки аж півтора кілометра, який раз і назавжди заткнув би Нью-Йорк за пояс. Але навіть найсамовпевненіші чиказькі банки та девелопери не наважилися на таку божевільну витівку, і зухвалий план Райта так і не здійснився.
І все ж, незважаючи на всі розмови про те, що після терактів 11 вересня 2001 року інтерес до хмарочосів ослабне і поступово мине, країни по всьому світу демонструють свою економічну міць, інвестуючи у будівництво ще вищих будівель. Сьогодні в Китайській Народній Республіці вже налічуються сотні хмарочосів (хмарочосами прийнято вважати будівлі заввишки понад 152 метри). Силует нового шанхайського комерційного центру Пудун являє собою цілий ліс незвичних хмарочосів, найвищим з яких після свого відкриття у 2015 році має стати кручена Шанхайська вежа, спроектована американською компанією Gensler під керівництвом головного архітектора Цзюнь Ся. Піднявшись до висоти 632 метри, вона займе друге місце серед найвищих споруд світу. І, найімовірніше, на цьому китайці не зупиняться.
З Китаєм змагаються багаті на нафту близькосхідні держави, королівства та емірати – крім того, до цієї досить безглуздої гонитви за метрами приєдналися й інші країни, які бажають продемонструвати своє нещодавно нажите багатство. Чим усе це закінчиться? Можливо, невипадково найвищу з нових будівель, зведених у Росії, названо на честь космічного корабля (вежу «Восток» заввишки 373 метри мають добудувати у Москві у 2015 році)?
Третім за висотою будинком у світі після хмарочоса «Бурдж Халіфа» та Шанхайської вежі є готель «Королівська годинникова вежа» в Мецці – багатофункціональний хмарочос, який увінчує величезна чотиригранна вежа з годинниками на кожній зі сторін. З будинку відкривається вид на Заповідну мечеть (аль-Харам) та одну з найбільших ісламських святинь – Каабу. Годинникова вежа заввишки 601 метр споруджена за проектом міжнародного архітектурного бюро Dar Al-Handasah.
Очевидно, основною рушійною силою гонки у висоту, яка явно продовжиться у XXI столітті й пізніше, залишається прагнення піднятися до небес у поєднанні з честолюбством, конкуренцією та розвитком торгівлі.